Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.04.2002 р.
За позовом товариства з обмеженою
відповідальністю "ХХХ"
до комунального підприємства "YYY"
про стягнення 65995,28 грн.
за зустрічним позовом комунального підприємства "YYY"
до товариства з обмеженою
відповідальністю "ХХХ"
про визнання договору недійсним
Представники:
Від позивача - присутній
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Товариством з обмеженою відповідальністю "ХХХ" (далі Товариство)
заявлено позовні вимоги до комунального підприємства "YYY" (далі
Підприємство) про стягнення 65995,28 грн. заборгованості за
поставлений на підставі договору N ХХХ/ХХ9 від ХХ.08.2001 товар з
урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій.
До прийняття рішення по суті Підприємство подало зустрічний позов
про визнання договору N ХХХ/ХХ9 від ХХ.08.2001 недійсним на
підставі ст. 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
. Зустрічний позов
підприємство обгрунтовує тим, що договір підписаний не
уповноваженою особою. Прийняття товару, поставленого Товариством
на склад Підприємства, не є схваленням угоди, оскільки щоденно на
адресу Підприємства надходять десятки тон відповідного товару.
Товариство проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те,
що Підприємство прийняло товар поставлений на підставі договору і
ці його дії, свідчать про схвалення договору, що згідно зі ст. 63
ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
робить його дійсним з моменту укладення.
З метою надання сторонам можливості подати суду для розгляду
справи додаткові документи і матеріали в судовому засіданні на
підставі ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з ХХ.04 по ХХ.04.2002
оголошувалась перерва.
Підприємство повноважних представників у судове направило, відзив
на позов не подало. Розмір позовних вимог за первісним позовом не
оспорило.
Керуючись ст. 75 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд вважає за можливе
розглянути справу і вирішити спір по суті без участі повноважних
представників Підприємства і без відзиву на позов за наявними в
ній матеріалами.
У зв'язку з тим, що Підприємством заявлено зустрічний позов про
визнання недійсним договору, на підставі якого грунтуються позовні
вимоги Товариства, первісно судом розглядається зустрічний позов.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши
пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні
обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази,
які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору
по суті, Господарський суд м. Києва, -
Встановив:
За зустрічним позовом.
Між сторонами ХХ.08.2001 укладено договір N ХХХ/ХХ9, за умовами
якого Товариство зобов'язалося поставити, а Підприємство -
прийняти й оплатити сплав в чушках марки АА-00 за ціною
8500,02 грн. за 1 тонну в кількості 6,678 тонн. Договір від імені
Товариства підписав директор П., а від імені Підприємства договір
підписав комерційний директор Г.
Відповідно до ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх
вимог і заперечень. Підприємство, оспорюючи те, що підпис від
імені комерційного директора Г. не відповідає нотаріально
засвідченій картці зразків підписів, не надало доказів того, кому
належить підпис на договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
угода, укладена
від імені другої особи, не уповноваженою на укладення угоди або з
перевищенням повноважень, створює, змінює і припиняє цивільні
права і обов'язки для особи, яку представляють, лише в разі
дальшого схвалення угоди цією особою. Наступне схвалення юридичною
особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав
належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладання (ч. 2
ст. 63 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Доказами такого схвалення є вчинення дій, які свідчать про
схвалення угоди, зокрема прийняття договору до виконання. (п. 9.2
роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 N 02-
5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з
визнанням угод недійсними" ( v_111800-99 ) (v_111800-99)
).
Підприємство прийняло товар від Товариства на загальну суму
56763,13 грн., переданий на підставі договору та за транспортною
накладною N ХХХ8 від ХХ.08.2001, видатковою накладною N Х2 від
ХХ.08.2001 р. Факт отримання Підприємством товару підтверджується
довіреністю серії ЛАБ, N ХХХ5 від ХХ.08.2001.
Отже, Підприємство своїми діями схвалило укладений договір,
оскільки прийняло його до виконання.
Доводи Підприємства про те, що про факт укладення договору і
наступної поставки товару йому стало відомо лише з моменту
надходження позовної заяви Товариства є необгрунтованими. Вони
спростовані викладеними у рішенні суду обставинами і наявними у
справі матеріалами.
За наведених обставин, відсутні підстави для визнання недійсним
договору N ХХХ/ХХ9, укладеного ХХ.08.2001 між сторонами.
За первісним позовом.
На підставі договору N ХХХ/ХХ9, укладеного між сторонами
ХХ.08.2001, та за товарно-транспортною накладною N ХХХ8 від
ХХ.08.2001, видатковою накладною N Х2 від ХХ.08.2001 Товариство
передало Підприємству сплав АА-00 в чушках в кількості 6,678 тонн
на загальну суму 56763,13 грн. Факт отримання товару Підприємством
підтверджується довіреністю серії ЛАБ, N ХХХ5 від ХХ.08.2001.
Відповідно до п. 3.4 договору Підприємство зобов'язалося
розрахуватися за поставлений товар протягом 14-ти банківських днів
після ХХ.09.2001.
Відповідно до ст. ст. 4, 151, 161, 162 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні
виконуватись належним чином і в установлений законом строк,
відповідно до вказівок договору. Одностороння відмова від
виконання зобов'язання не допускається.
Підприємство належним чином не виконало свої зобов'язання за
договором, оскільки за поставлений позивачем товар не
розрахувалося.
Згідно зі ст. 216 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язання припиняється
виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 179 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
в разі невиконання
або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі
прострочення виконання, боржник повинен сплатити кредиторові
неустойку (штраф, пеню).
Товариство, відповідно до п. 4.1 договору та Закону України "Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
нарахувало та просить стягнути з Підприємства пеню у
розмірі 6640,49 грн. Розрахунок суми пені, наданий Товариством,
відповідає матеріалам справи, умовам договору та визначений у
межах шестимісячного строку позовної давності з урахуванням
подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст. 214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний
сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції
за весь час прострочення, а також три проценти річних з
простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений
інший розмір процентів.
Товариство нарахувало і просить стягнути з Підприємства
1873,18 грн. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, та
718,48 грн. 3% річних за 154 дні прострочки.
Таким чином, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про
обгрунтованість вимог Товариства, його позовні вимоги підлягають
задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 82 - 85 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
Вирішив:
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства "YYY" на користь
товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 58636 (п'ятдесят
вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн. 31 коп. основного богру з
урахуванням встановленого індексу інфляції, 6640 (шість тисяч
шістсот сорок) грн. 49 коп. пені, 718 (сімсот вісімнадцять) грн.
48 коп. 3% річних, 659 (шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 95 коп.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.