Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
                  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
 
                             РІШЕННЯ
 
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
26.02.2002р.
 
За позовом Відкритого акціонерного товариства "ХХХ"
 
До 1)Державної податкової інспекції у Н-ському районі м.Києва
   2) Державної податкової інспекції у Т-ському районі м.Києва
 
Про визнання недійсним рішення
 
 
Представники:
від позивача присутні
від відповідача-1 присутні
від відповідача-2 не з'явилися
 
Рішення приймається  зазначеною  датою,  оскільки  строк  розгляду
справи продовжувався та розгляд справи відкладався у відповідності
до ст.69, 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
 
Позивач звернувся до  суду  з  позовною  заявою,  в  якій  просить
визнати  недійсним  рішення  ДПІ у Н-ському районі м.Києва № 1 про
застосування  та  стягнення  фінансових   санкцій,   донарахованих
податків  за  порушення  податкового законодавства,  реєстраційних
вихідний № 2 від ХХ.ХХ.2001р.
 
ХХ.ХХ.20002р. позивач звернувся до суду  з  заявою  про  уточнення
позовних  вимог,  в  якій  просить визнати недійсним рішення ДПІ у
Н-ському районі м.Києва № 1 про застосування та стягнення пені  за
порушення  податкового законодавства,  реєстраційний номер № 2 від
ХХ.ХХ.01р.
 
Позовні вимоги  мотивовано  тим,  що  при   здійсненні   перевірки
позивача   та   прийняті   спірного   рішення  відповідач  невірно
застосував норми  матеріального  та  процесуального  права.  Окрім
того,  рішенням  Господарського  суду від ХХ.ХХ.2001р.  у справі №
00/000 за  участю  тих  самих  сторін  визнано  недійсним  рішення
відповідача   ХХ.ХХ.2001р.  №  1  про  застосування  та  стягнення
фінансових  санкцій  за   порушення   податкового   законодавства,
реєстраційних вихідний № 2 від ХХ.ХХ.2001р.
 
Відповідач-1 та його представник у судовому засіданні проти позову
не заперечували.
 
Ухвалою суду від  ХХ.ХХ.2002р.  з  урахуванням  адміністративно  -
територіальної реформи та перереєстрації позивача у ДПІ у Т-ському
районі м.Києва,  де у даний час позивач знаходиться на податковому
обліку,  за  клопотанням Відповідача-1 до участі у справі в якості
другого  відповідача  залучено  ДПІ  у  Т-ському  районі   м.Києва
(Відповідач-2),  представники якого у жодне із судових засідань не
з'являлись,  не виконали  ухвали  суду  від  ХХ.ХХ.2002р.  та  від
ХХ.ХХ.2002р. про подання відзиву на позов, що розцінюється судом к
прояв згоди з позовними вимогами.
 
За таких обставин справа розглядається за умов відсутності  одного
з  відповідачів  на  підставі  ст.  75  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         за
наявними у справі матеріалами.
 
Розглянувши подані  учасниками   процесу   документи,   заслухавши
пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
 
                            ВСТАНОВИВ:
 
Спірним рішенням  відповідач  донарахував  позивачу  до  сплати  в
бюджет пеню по платі за землю в сумі 82794,10 грн.
 
Спірне рішення  Відповідачем-1  прийнято  на  підставі  "Акту  про
результати документальної перевірки дотримання вимог законодавства
про  оподаткування  позивачем  за  період  по   ХХ.ХХ.01р."   (без
реєстраційних   реквізитів),  яким  встановлено,  що  позивач  при
розрахунках плати за землю  безпідставно  застосував  пільгу,  яка
встановлена нормою пункту 4 статті 12 Закону України "Про плату за
землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
        .
 
Рішенням Господарського суду від ХХ.ХХ.2001р. у справі № 00/000 за
участю  тих  самих  сторін  визнано  недійсним рішення відповідача
ХХ.ХХ.2001р.  № 1 про застосування та стягнення фінансових санкцій
за порушення податкового законодавства, реєстраційних вихідний № 2
від ХХ.ХХ.2001р.  Рішення Відповідача-1  №  1,  як  і  оскаржуване
рішення,  прийнято  на підставі висновків,  викладених в "Акті про
результати документальної перевірки дотримання вимог законодавства
про   оподаткування   позивачем  за  період  по  ХХ.ХХ.01р."  (без
реєстраційних реквізитів).
 
Зазначеним рішенням   Господарського   суду    від    ХХ.ХХ.2001р.
встановлено,  що  рішення  № 1 є таким,  яке прийнято з порушенням
чинного законодавства України, оскільки прийнято на підставі акту,
висновки якого не відповідають фактичним обставинам.
 
Окрім того,  рішенням Господарського суду встановлено, що "Акт про
результати документальної перевірки дотримання вимог законодавства
про  оподаткування  позивачем  за  період  по ХХ.ХХ.01р." складено
Відповідачем-1 з порушенням вимог розділів 1 і 2 Порядку № 266  та
розділу  "5.  Порядок реєстрації матеріалів оперативних перевірок"
Порядку № 272-р,  оскільки не має дати,  реєстраційного  номеру  і
складений  не  на  бланку  ДПІ,  а тому обставини,  що викладені у
зазначеному Акті не можуть бути прийняті судом як належні докази.
 
Зазначеним рішенням Господарського  суду  від  ХХ.ХХ.2001р.  також
встановлено,  що  в  зв'язку  з  відсутністю  належно  оформленого
посвідчення  на  перевірку  у  представників  Відповідача-1,   які
здійснювали  перевірку  позивача,  рішення  №  1 підлягає визнанню
недійсним як незаконне,  оскільки прийнято на підставі акту,  який
складено посадовою особою відповідача без належних повноважень.
 
Відповідно до  ч.  2  ст.  35  ГПК  України    ( 1798-12 ) (1798-12)
          факти,
встановлені рішенням  господарського  суду  (іншого  органу,  який
вирішує.  господарські  спори) під час розгляду однієї справи,  не
доводяться знову при вирішенні інших спорів,  в яких беруть участь
ті самі сторони.
 
На день   розгляду   справи   рішення   Господарського   суду  від
ХХ.ХХ.2001р. у справі № 00/000 не скасовано.
 
Обов'язок доказування певних обставин при застосуванні податкового
права віднесено на відповідача.
 
Враховуючи викладене,   суд   вважає   оскаржуване   рішення  №  1
Відповідача-1   таким,   яке   прийнято   з   порушенням   чинного
законодавства України.
 
Стаття 6  Конституції  України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
         визначає,  що органи
законодавчої,  виконавчої  та  судової   влади   здійснюють   свої
повноваження  у  встановлених цією Конституцією межах і відповідно
до законів України.
 
Відповідно до статті 19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          органи
державної  влади  та органи місцевого самоврядування,  їх посадові
особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у
спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
За таких   обставин   суд  вважає  позовні  вимоги  щодо  визнання
недійсними  рішення  ДПІ  у  Н-ському  районі  м.Києва  №  1   про
застосування   та   стягнення   пені   за   порушення  податкового
законодавства,   реєстраційний   номер   №   2   від   ХХ.ХХ.01р.,
обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
 
Судові витрати покладаються на Відповідача-1.
 
Керуючись ст.ст. 35, 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , -
 
                             ВИРІШИВ:
 
Позов задовольнити.
 
Визнати недійсними   рішення   Державної  податкової  інспекції  у
Н-ському районі м.Києва№ 1 про застосування та стягнення  пені  за
порушення  податкового законодавства,  реєстраційний номер № 2 від
ХХ.ХХ.01р.
 
Стягнути з  Державної  податкової  інспекції  у  Т-ському   районі
м.Києва на користь Відкритого акціонерного товариства "ХХХ" 154,00
грн. судових витрат.
 
Рішення набирає  законної  сили  після  закінчення   десятиденного
строку з дня його підписання.