Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2002р.
За позовом Приватного підприємства "Юридичне бюро "ХХХ"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма
"УУУ"
Про стягнення 42 765,95 грн.
Представники:
Від позивача
Від відповідача присутні
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до
відповідача про стягнення боргу з останнього з урахуванням індексу
інфляції та трьох процентів річних у сумі 42765,59 грн. за
несплату послуг по представництву та веденню справи в арбітражному
суді згідно з договором № 1 від ХХ.06.2000 р.
В поясненні, поданому суду, позивач наполягає на позовних вимогах,
обґрунтовуючи їх тим, що постанова арбітражного суду м. Києва про
перевірку рішення на підставі ст. 102 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
остаточним рішенням арбітражного суду згідно з п. 4.5.2 договору №
1 від ХХ.06.2000 p., який передбачає обов'язок відповідача
оплатити послуги позивача.
Крім того, під час розгляду справи позивач звернувся з клопотанням
про витребування у відповідача реєстрів розрахункових документів
щодо отримання останнім коштів від Державного
територіально-галузевого об'єднання (далі ДТГО) "ААА" за договором
№ 8 від ХХ.05.2000 p., направлення запиту до банківської установи
відповідача щодо отримання вказаної інформації, а також про
залучення у справі ДТГО "ААА" в якості третьої особи, що не
заявляє самостійних вимог на стороні відповідача.
Відповідач проти позову заперечує, виклавши мотиви відмови у
поданих суду поясненнях. Зокрема, він зазначає, що згідно з п. 4.2
договору № 1 від ХХ.06.2000 р. обов'язок оплатити послуги позивача
у нього наступає тільки після отримання коштів від ДГТО "ААА", які
на час розгляду справи не надійшли. Крім того, за твердженням
відповідача, термін дії договору не закінчений, так як з гідно з
п. 10.2. ним з позивачем не підписано акт приймання виконаних
робіт і відсутній остаточний позитивний результат. На думку
відповідача, постанова арбітражного суду м. Києва про перевірку
рішення в порядку нагляду не є остаточним результатом (остаточним
рішення арбітражного суду), так як відповідно до ст.106 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою він керувався на момент укладення угоди,
остаточною є постанова Вищого арбітражного суду про перевірку
постанови у порядку нагляду. Минування річного строку з дня
прийняття рішення, як це передбачено ст.104 АПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, не позбавляло законодавством, що діяло на той час,
можливості перевірити рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідачам також заявлено клопотання про залишення позову без
розгляду на підставі п.З ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у зв"язку з
невжиттям позивачем заходів досудового врегулювання спору.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи і
прийняття законного рішення судом було направлено запит до ДТГО
"ААА" щодо надання інформації про стан розрахунків останнього з
ТОВ "УУУ".
Крім цього, у відповідності з ст.77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
справі ХХ.01.2002 р. оголошувалась перерва і її розгляд було
призначено на ХХ.01.2002 р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні
матеріали справи, суд відзначає:
ХХ.06.2000 р. між відповідачем та ДТГО "ААА" укладено додаткову
угоду № 1 до договору № 8 від ХХ.05.2000 p., згідно з якою
відповідач приймав на себе зобов'язання щодо проведення
аудиторської експертизи акту камеральної перевірки річної
звітності ДТГО "ААА" за 1999 р. № 9 від ХХ.02.2000 р. та акту
перевірки № 9 від ХХ.05.2000 p., складених працівниками ДПІ
С-ського району м. Києва.
Згідно з п. 1.1.5 вказаної угоди відповідач мав право представляти
інтереси ДТГО "ААА" в органах арбітражного суду, залучаючи на свій
розсуд юридичні фірми, які у суді виступали на стороні ДТГО "ААА".
ХХ.06.2000 р. на підставі п.1.1.5 угоди № 1 від ХХ.06.2000 р. між
відповідачем та позивачем було укладено договір № 1, згідно з яким
останній зобов'язувався надавати консультації відповідачу з питань
діючого законодавства, що виникають під час розгляду справи в
арбітражному суді за позовом про визнання розпорядження № 5 від
ХХ.06.2000 р. таким, що не підлягає виконанню, про визнання
недійсним рішень ДПІ у С-ському районі, прийнятих на підставі
актів перевірки № 9 від ХХ.02.2000 р. і № 9 від ХХ.05.2000 p., а
також представляти у встановленому порядку інтереси ДТГО "ААА" по
вказаних справах у арбітражному суді.
Рішенням арбітражного суду м. Києва № 8 від ХХ.07.2000 р. позов
ДТГО "ААА" до ДПІ у С-ському районі м. Києва Зодоволено. Інкасове
доручення № 5 від ХХ.06.2000 р. визнано таким, що не підлягає
виконанню, а рішення № 5 від 09.06.2000 р. визнано недійсним. У
розгляді справи приймав участь представник позивача В., що
зазначено у рішенні та підтверджується довіреністю № 9 від
ХХ.07.2000 р. Постановою арбітражного суду м. Києва № 000 від
07.11.2000 вказане рішення залишено без змін.
Згідно з п. 4.2 договору № 1 від ХХ.06.2000 р. замовник
(відповідач) зобов'язаний був оплатити послуги виконавця
(позивача) на протязі 10 днів після отримання коштів від ДТГО
"ААА". Таким чином, між строками було укладено угоду під
відкладальною умовою, в зв'язку з чим, на підставі ст.61 ЦК
України ( 1540-06 ) (1540-06)
, виникнення прав і обов'язків залежить від
обставини, щодо якої невідомо, станеться вона чи ні.
На час розгляду спору ДТГО "ААА" розрахунку з ТОВ "Аудиторська
фірма "УУУ" по додатковій угоді № 1 від ХХ.06.2000 р. згідно
договору № 8 від ХХ.05.2000 р. не проводило, що підтверджується
довідкою відповідача № 3 від 15.01.2002 р. і листом ДТГО "ААА" № 1
від ХХ.01.2002р.
В силу викладеного, доводи відповідача про відсутність зобов'язань
щодо оплати послуг позивача суд вважає обгрунтованими.
В той же час, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання
позивача про витребування у відповідача реєстрів розрахункових
документів щодо отримання ним коштів від ДТГО "ААА" за договором №
8 від ХХ.05.2000 p., направлення запиту до банківської установи
відповідача щодо отримання вказаної інформації.
Зокрема, розрахунки між ДТГО "ААА" і відповідачем за надання
послуг аудиторської експертизи актів № 9 від ХХ.02.2000 р. та № 9
від ХХ.05.2000 р. і арбітражного врегулювання пов'язаних з ними
питань, які є предметом договору № 1 від ХХ.06.2000 p.,
здійснюються на підставі додаткової угоди № 1 від ХХ.06.2000 р.
Вказана інформація судом була витребувана у ДТГО "ААА" і будь-які
дані та сумніви щодо її недостовірності відсутні, оскільки ДТГО
"ААА" є незацікавленою особою щодо виконання грошових зобов'язань
між позивачем і відповідачем по договору № 1 від ХХ.06.2000 р.
Крім того, в зв'язку з тим, що рішення з господарського спору не
вплине на права або обов'язки ДТГО "ААА" щодо однієї з сторін, у
відповідності з ст. 27 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
суд не вбачає
підстав для задоволення клопотання позивача про залучення ДТГО
"ААА" у якості третьої особи, яка не заявляла самостійних вимог на
стороні відповідача.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача щодо залишення
позову без розгляду на підставі п.3 ст.81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Вказана норма закону передбачає підставу залишення позову без
розгляду в разі невжиття заходів досудового врегулювання спору у
випадку, передбаченому ст. 5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, якою
встановлено обов'язковість застосування претензійного порядку
врегулювання спору при обумовлені це договором.
У розділі 7 договору № 1 від ХХ.06.2000 p., на який посилається
відповідач у клопотанні, відсутнє посилання на досудове
врегулювання спору шляхом надсилання претензії. Положення п. 7.1,
згідно з яким всі суперечки вирішуються шляхом переговорів, не є
підставою для залишення позову без розгляду на підставі п. З ст.81
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Пунктом 10.2 договору № 1 від ХХ.06.2000 р. закінченням виконання
роботи передбачає отримання відповідачем остаточного позитивного
результату (остаточного рішення арбітражного суду) по справах або
підписання акту приймання виконаних робіт. За твердженням сторін,
вказаний акт між ними не підписувався.
Так як у угоді не конкретизована домовленість між строками, щодо
остаточного рішення арбітражного суду, то суд вважає, що вказане
рішення визначається Арбітражно-процесуальним кодексом України,
який діяв на момент укладення угоди.
Згідно з ст. 106 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
перевірка рішення,
ухвали, постанови у порядку нагляду Вищим арбітражним судом є
остаточною, крім випадків, коли одна із сторін знаходиться за
межами України і є угода між відповідними державами щодо іншого
порядку перевірки. Таким чином, доводи позивача про те, що
постанова арбітражного суду м. Києва про перевірку рішення в
порядку нагляду на підставі ст.102 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є
остаточним рішенням суду є необгрунтованими.
Чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачено,
що остаточним рішенням суду, яке не підлягає оскарженню, є
постанова Верховного Суду України. Крім того, законодавством
передбачена можливість поновлення строку, встановленого для подачі
касаційної скарги та оскарження прийнятих рішень у встановленому
порядку.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 61 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.
77, 82 - 85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Відмовити Приватному підприємству "Юридичне бюро "ХХХ" у позові до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "УУУ"
про стягнення 42 765,95 грн.
Судові витрати: державне мито у сумі 427,65 грн. та 69 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення покласти на Приватне
підприємство "Юридичне бюро "ХХХ".
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку у десятиденний
строк з дня його прийняття.