ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
11.02.2004 N 31/247а
Суддя господарського суду Донецької області розглянув у
відкритому судовому засіданні господарського суду справу за
позовом Дочірньої компанії до відповідача Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків м. Донецька про визнання недійсним податкового
повідомлення-рішення від 24.07.2003 р. за участю представників
сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Дочірня компанія звернулась з позовом до СДПІ про визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.07.2003 р. про
застосування фінансових санкцій за порушення норм Закону України
"Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
Заявою від 26.01.2004 р. N 766/6 позивач уточнив позов,
зменшивши обсяг позовних вимог та конкретизувавши підстави позову,
і просить суд визнати недійсним спірне податкове
повідомлення-рішення від 24.07.2003 р. в частині застосування
штрафних санкцій у сумі 772,50 грн. за п. 1 ст. 17 Закону про РРО
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що
відповідач неправомірно застосував штрафну санкцію за порушення
Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки пластикова картка системи,
за якою здійснюється відпуск бензину клієнтам, не є засобом
платежу, не виконує функції розрахункової операції під час
реалізації товару, а розрахунки здійснюються між сторонами до або
після фактичного відпуску товару, відповідно до укладеного
договору, у зв'язку з чим позивач вважає, що дана операція не
підпадає під поняття розрахункової операції, яка повинна
проводитись через РРО.
Відповідач надав відзив, в якому з позовом не згоден, і
вважає, що штрафні санкції застосовані правомірно, оскільки
розрахункові операції при відпуску газу позивач не проводив через
РРО.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін, встановлено таке.
СДПІ здійснила перевірку у позивача щодо контролю за
здійсненням розрахункових операцій у сфері торгового і
безготівкового обігу СПД, про що складено акт перевірки від
23.06.2003 р. N 117-08-47/114-2.
За результатами перевірки прийняте податкове
повідомлення-рішення від 24.07.2003 р. про застосування штрафних
санкцій у сумі 862,50 грн. відповідно до п. 1, 6 ст. 17, ст. 22
Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
за порушення п. 1, 11, 13 ст. 3
даного Закону.
Розбіжності у сторін виникли стосовно застосування штрафної
санкції у сумі 772,50 грн.
Як зазначено в акті перевірки, у позивача був наявний РРО,
однак він здійснював відпуск газу через термінал по чіп-карті без
проведення даної операції через РРО, і на момент перевірки сума
таких розрахунків склала 154,50 грн.
СДПІ спірним податковим повідомленням-рішенням за встановлене
порушення застосувала штрафну санкцію за п. 1 ст. 17 Закону
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
за непроведення розрахункових операцій через РРО у
сумі 154,50 грн. - 5-кратний розмір вартості проданих товарів, на
які виявлено невідповідність у зв'язку з непроведенням
розрахункових операцій через РРО.
Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача
підлягають задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
розрахункова
операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних
карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів
(послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар, а у разі
застосування банківської платіжної картки - оформлення
відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій
формі товару банком покупця або у разі повернення товару -
оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у
банк покупця.
Позивач на підставі договорів із ЗАТ здійснював відпуск
стисненого природного газу в пунктах роздрібної торгівлі через
систему РТЦ за пластиковими магнітними ідентифікаційними картками,
оплата за який здійснювалася стороною договору відповідно до п. 4
договору на підставі даних про кількість відпущеного пального,
шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок
позивача в повному обсязі вартості отриманого газу.
Згідно з додатком до договору визначене поняття пластикової
ідентифікаційної магнітної картки, згідно з якою здійснюється
відпуск газу клієнтам, це - пластиковий засіб, що має персональний
ідентифікаційний номер, який ідентифікує особу і дає дозвіл на
відпуск клієнту стисненого природного газу на діючих АГНКС, не
відноситься до типу платіжних карток і не є платіжним засобом.
Позивач стверджує, що пластикова картка РТЦ не відповідає ознакам
платіжної картки, а лише підтверджує факт отримання покупцем
певної кількості пального.
Як вбачається з матеріалів справи, при застосуванні
пластикових карток РТЦ готівкові кошти не отримуються та не
відбувається в безготівковій формі сплата за товари (послуги)
безпосередньо при отриманні пального. Відповідно до п. 4.1
договору обсяги пального, реалізованого через систему РТЦ,
підтверджуються поданням звіту про кількість відпущеного протягом
дня пального, і оплата здійснюється шляхом перерахування грошових
коштів на розрахунковий рахунок позивача в повному обсязі вартості
газу, отже, розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових
коштів з поточного рахунку продавця на поточний рахунок покупця за
допомогою банківської операції, а не в момент отримання пального.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
СПД,
які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в
безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних
чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері
торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити
розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги)
через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та
переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням
відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання
розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом,
із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку
розрахункових книжок.
Як вбачається із викладених вище обставин, операція з
відпуску пального за пластиковими картками не є розрахунковою
операцією в розумінні даного Закону ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки при
відпуску товару продавець не отримує від покупця готівкових коштів
за реалізований товар, і платіжна картка, згідно з якою
здійснюється реалізація пального, також не є платіжним засобом.
Таким чином, операція із заправки стисненим природним газом
із застосуванням картки не повинна проводитись через РРО, оскільки
безготівкові розрахунки за отримані обсяги стисненого природного
газу мають місце не при пред'явленні та реєстрації картки через
термінал, а при перерахуванні грошових коштів на банківський
рахунок продавця на виконання умов господарського договору.
Господарський суд зазначає, що при здійсненні спірної
операції мало місце порушення позивачем Порядку заняття
торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування
населення, затверджених постановою КМУ від 08.02.95 р. N 108
( 108-95-п ) (108-95-п)
, при здійсненні торговельної діяльності на об'єктах
роздрібної торгівлі АГНКС, однак ці порушення не є порушеннями
вимог Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, оскільки в даному випадку
відсутній факт здійснення розрахункової операції за змістом ст. 1
даного Закону, тому висновок СДПІ про порушення позивачем вимог п.
1 ст. 3 Закону про РРО не ґрунтується на законодавстві та не
відповідає фактичним обставинам справи. З урахуванням зазначеного
застосування штрафної санкції за п. 1 ст. 17 Закону про РРО у
загальній сумі 772,50 грн. є безпідставним.
З урахуванням викладеного господарський суд дійшов висновку
про обґрунтованість позовних вимог позивача і вважає їх такими, що
підлягають задоволенню.
Господарські витрати у справі суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 3, 17 Закону про РРО, ст. 33, 43, 49, 82 - 85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, господарський суд В И Р І Ш И В:
позов Дочірньої компанії до СДПІ про визнання недійсним
податкового повідомлення-рішення від 24.07.2003 р. в частині
застосування штрафних санкцій у сумі 772,50 грн. за п. 1 ст. 17
Закону про РРО ( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від
24.07.2003 р. в частині застосування штрафних санкцій у сумі
772,50 грн.
<...>
Суддя Л.Ушенко