Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.10.2001 р.
За позовом Мале підприємство "ХХХ"
До ТОВ "УУУ"
Про стягнення 12057, 20
Представники:
від позивача не з"явився
від відповідача Присутні
Рішення прийняте в порядку ст. 77 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
після
оголошеної перерви в судовому засіданні.
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 12057
грн., з яких 9460, 34 грн. складають суму основного боргу і 2769,
16 грн. пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Свої
позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ХХ.ХХ.1998 р. між ним
та відповідачем було укладено договір № 1, за яким позивач мав
поставити, а відповідач прийняти і оплатити сільськогосподарську
продукцію. Згідно до цього договору, ХХ.ХХ.1999 р. позивач
поставив відповідачу жито в кількості 86 тон на суму 9460, 34 грн.
Передача жита здійснена за накладною № 2 від ХХ.ХХ.99 р. по
довіреності Відповідача № 5 від ХХ.ХХ.1999 р. Але оплата від
відповідача не надійшла, тому просить стягнути заборгованість за
поставлене жито і пеню за несвоєчасні розрахунки.
Відповідач проти позову заперечує, представник відповідача
стверджує, що директор відповідача С., договору № 1 від ХХ.ХХ.1998
р. про поставку сільськогосподарської продукції не підписував,
довіреності № 5 від ХХ.ХХ.1999 р. робітнику відповідача Я.
директор не видавав, підписи директора відповідача С. на вказаному
договорі і на вказаній довіреності є підробленими. Стверджує, що
представлений Позивачем договір № 1 від ХХ.ХХ.1998 р. є
фальсіфикованим, про що свідчить не тільки підроблений підпис, а й
той факт, що в договорі вказані банківські реквізити відповідача,
що не відповідали дійсності на момент укладання договору ХХ.ХХ.98
р., а з`явились у відповідача тільки ХХ.ХХ.99 р. Представив
довідку банку ТК "ККК". Пояснює наявність такого договору з
печаткою, підробленим підписом і фальсифікованими банківськими
реквізитами тайм, що в період з травня по серпень 1999 р. директор
позивача Б. працював у відповідача на посаді директора Н-ського
філіалу і мав доступ до печатки відповідача, Б. були відомі тільки
ті банківські реквізити, що були на момент його праці, але яких не
було на момент укладання фальсифікованого договору. Стверджує, що
дійсно між ним і позивачем був укладений договір № 1 від ХХ.ХХ.98
р. про поставку крупної рогатої худоби, яку він від позивача
отримав і за яку розрахувався, а жита від позивача не отримував,
тому оплачувати його відмовляється.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали
справи, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд
приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, за
наступних підстав.
Позивач представив суду оригінал договору № 1 від ХХ.ХХ.1998 р.,
накладну № 2 від ХХ.ХХ.1999 р., довіреність № 5 від ХХ.ХХ.1999 р.,
якими обгрунтовує факт отримання жита відповідачем і відповідно,
свої позовні вимоги.
Представник відповідача, стверджуючи, що вони є фальсифікованими,
заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.
Експертиза була проведена і до суду надійшов висновок експерта №
2, складений ХХ липня 2001 р. експертом КНДІСЕ А., з якого слідує,
що підписи від імені С. в графі "Покупатель" в рядку "Директор" на
договорі № 1 від ХХ.ХХ.1998 р. та у рядку "Керівник підприємства"
на довіреності № 5 від ХХ липня 1999 р. на ім`я Я. виконані не С.
-директором відповідача, а іншою особою.
Таким чином, договір, накладна та доручення, якими позивач
обґрунтовує свої позовні вимоги не мають юридичної сили, оскільки
підписи керівника на договорі, довіреності на отримання
матеріальних цінностей та інших документах первинного
бухгалтерського обліку є обов'язковим реквізитом. Як вказано в
пункті 12 "Положення про організацію бухгалтерського обліку і
звітності в Україні", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів
України № 250 від 03 квітня 1993 р. ( 250-93-п ) (250-93-п)
з наступними
доповненнями та змінами, що діяло на момент спірної угоди та
спірної передачі товару, документ що не містить підпису керівника
або іншої уповноваженої особи не має юридичної сили. Встановлено,
що підпису керівника немає, позивач не представив доказів, що від
імені керівника діяла інша уповноважена особа, а крім того інша
уповноважена особа не вказана в текстах ані договору, ні
довіреності. Також, в силу ст. 63 Цивільного Кодексу України
"угода, укладена від імені другої особи особою, не уповноваженою
на укладання угоди створює, змінює і припиняє цивільні права і
обов'язки для особи, яку представляють лише в разі подальшого
схвалення угоди цією особою" ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Отже, договір № 1 від ХХ.ХХ.1998 р., на який посилається позивам,
не створює для відповідача правових наслідків, а факт отримання
відповідачем жита від позивача не підтверджений належним чином
оформленими накладною та довіреністю.
Крім того, відповідач надав суду документи первинного бухобліку -
копію сторінки Книги обліку придбання товарів за період - липень
1999 р., аналіз субконто, оборотно-сальдову відомість. З цих
документів видно, що відповідач до себе на баланс жито не приймав,
отримав від МП "ХХХ", позивача по справі, товар за іншим договором
па суму 398, 58 гри., який оплатив, карточки субконто по виду
товару - жито взагалі не створювалась.
Суд заслухав пояснення представника Позивача про той факт, що
спірне жито було поставлено відповідачем КСП "ППП", в обмін на яке
КСП "ППП" поставило велику рогату худобу, про що свідчать накладні
на велику рогату худобу, видані КСП "ППП" і довідка КСП "ППП" № 1
від ХХ.ХХ.2001 р. представник позивача стверджує, що з цього
слідує висновок, що відповідач дійсно отримав жито від позивача, а
отже повинен його оплатити, так як дії відповідача по прийняттю
угоди до виконання роблять угоду дійсною з самого початку.
Вивчивши представлені документи, суд встановив, що угода між
відповідачем та КСП "ППП" про обмін жита на велику рогату худобу,
також як і спірний договір, була підписана директором позивача Б.
(на той час працівник відповідача), також накладам № 0 від
ХХ.ХХ.1999 р. про відпуск КСП "ППП" жита була підписана Б., в
накладних КСП "ППП" № 2 від ХХ.ХХ.99 р. та № 3 від ХХ.ХХ.1999 р.
про відпуск великої рогатої худоби вказано, що отримував худобу
також Б., довіреність, яку, ніби-то видав відповідач своєму
працівнику Б. на отримання великої рогатої худоби керівником
відповідача С. не підписана, а від імені керівника підписана також
Б. Крім того, з кількості жита, яку, як стверджує позивач, отримав
відповідач, тільки частина була поставлена КПС "ППП", а частина
поставлена приватному підприємцю Ш. і угоду про поставку жита Ш.
також підписана Б.
Виходячи з цього суд не приймає доводи позивача в цій частині, так
як всі дії по обміну жита на худобу і отриманню худоби від КСП
"ППП" були виконані власне директором позивача, а первинні
документи, за якими проходили ці дії не були належним чином
оформлені, тобто не підписані керівником відповідача.
Представник відповідача стверджує, що директор відповідача угоду з
КСП "ППП" та первинні документи бухобліку не підписував, згоди
своєму працівнику Б., який одночасно був директором позивача, не
давав. Разом з цим, із представлених відповідачем даних
бухгалтерського обліку видно, що між відповідачем та КСП "ППП"
дійсно проходили господарчі операції.
Проаналізувавши викладені обставини суд приходить до висновку, що
господарські відносини між відповідачем та КСП "ППП" не є
предметом даного спору і на вирішення спору по суті не впливають.
Оскільки позивач ставить питання про стягнення коштів за
поставлене жито, а матеріалами справи безспірно встановлено, що
жита відповідач не отримував, факт отримання відповідачем худоби
від КСП "ППП" маг розглядатися в окремому судовому провадженні, в
якому позивач не є зацікавленою особою.
З огляду на викладене, позовні вимоги як такі, що документально не
доведені, задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 49 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
витрати відповідача за
проведення судової експертизи в сумі 269, 67 гри. покладаються па
позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити.
2. Стягнути з Малого підприємства "ХХХ" на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю "УУУ" 269 грн. 67 коп. витрати за
проведення судової експертизи.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного
строку з дня його підписання.