12/276 Про стягнення 5 820,17 грн. - Текст документа

Відкрите акціонерне товариства “Полтаваобленерго” в особі Комсомольської філії звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до дочірнього підприємства Комсомольське спеціалізоване управління “Механомонтаж” № 270 ВАТ “Дніпромеханомонтаж” про стягнення 5 820,17 грн. Рішенням господарського суду Полтавської області від 2.10.2001 року (суддя Л.А. Сергєєва) позов задоволено.

Приймаючи зазначене рішення, суд виходив з такого.

30.09.1997 року між сторонами було укладено договір за № 63 на користування електричною енергією, який пролонгувався контрагентами у 1998 та 1999 роках. Відповідно до пункту 7.2 зазначеного договору споживач зобов’язаний своєчасно проводити оплату за використану електроенергію в порядку передплати в строк до 19 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100% договірних величин потужності та електроспоживання наступного розрахункового періоду.

Дочірнє підприємство Комсомольське спеціалізоване управління “Механомонтаж” № 270 ВАТ “Дніпромеханомонтаж” свої зобов’язання за договором своєчасно не виконало, у зв’язку з чим позивач правомірно звернувся з вимогою про застосування індексу інфляції і стягнення з відповідача інфляційних нарахувань.

У касаційній скарзі відповідач просить прийнятий у даній справі судовий акт скасувати з огляду на порушення судом першої інстанцій норм матеріального права і припинити провадження у справі.

Скаржник стверджує, що суд не правильно застосував статтю 214 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) , відповідно до якої індекс інфляції підлягає сплаті лише разом з сумою боргу або завданих збитків. Крім того, в договорі встановлено стягнення штрафних санкцій за невиконання зобов’язань, а стягнення індексу інфляції не передбачено.

Колегія суддів, враховуючи фактичні обставини справи, перевірила правильність застосування господарським судом Полтавської області норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, знаходить за необхідне залишити рішення без змін, а касаційну скаргу дочірнього підприємства Комсомольське спеціалізоване управління “Механомонтаж” № 270 ВАТ “Дніпромеханомонтаж” без задоволення з таких підстав.

На підставі договору від 30.09.1997 року № 63 на користування електричною енергією, укладеного між Комсомольським спеціалізованим управлінням “Механомонтаж” № 270 ВАТ “Дніпромеханомонтаж” і позивачем, останній поставляв відповідачу електроенергію.

Станом на 1.11.1999 рік заборгованість відповідача склала 14 924,27 грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом dn суду про стягнення зазначеної суми. Рішенням суду від 17.05.2001 року у справі № 9/53-16/77 позов задоволено і з урахуванням уточнення розміру позовних вимог стягнуто 7 431,14 грн.

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору. За змістом статей 212 та 216 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 7.2 зазначеного договору встановлено, що споживач зобов’язаний своєчасно проводити оплату за використану електроенергію в порядку передплати в строк до 19 числа місяця перед наступним розрахунковим періодом в обсязі 100% договірної величини споживання наступного розрахункового періоду.

На момент звернення до суду з позовом про стягнення індексу інфляції зобов’язання за договором відповідачем не були виконані в повному обсязі. Пред’явлену позивачем претензію від 21.05.2001 року № 68/375 на суму 5 820,17 грн. відповідач залишив без задоволення.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконано боржником.

Згідно зі статтею 214 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов’язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

За змістом статей 203 та 214 Цивільного кодексу Української РСР (1540-06) збитки (прямі та упущена вигода) підлягають відшкодуванню з урахуванням офіційного індексу інфляції.

За цих обставин, доводи скаржника про неправомірність нарахування індексу інфляції не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Полтавської області від 2.10.2001 року у справі № 12/276 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірнього підприємства Комсомольське спеціалізоване управління “Механомонтаж” № 270 ВАТ “Дніпромеханомонтаж” - без задоволення.