Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2001 р.
За позовом Акціонерної страхової компанії "ХХХ"
До ТОВ "УУУ"
Про стягнення 631 558,85 грн.
Представники:
від позивача Присутні
від відповідача Присутні
Обставини справи:
Пред`явлені вимоги про стягнення суми страхового відшкодування,
виплаченого ТОВ "ААА" в зв`язку із втратою вантажів, відвантаження
зі складу в м.Львів за товарно-транспортними накладними від
ХХ.ХХ.2000. за №№ 6, 9 від ХХ.ХХ.2000. № 8.
Відповідач позов не визнає та заявляє про те, що було порушено
п.п. IV.В.3. а, б, в, д генерального полісу № 000, за фактом
крадіжки вантажу відповідачем було повідомлено органам внутрішніх
справ, а карну справу, за фактом крадіжки не порушено у зв`язку із
неподанням вантажовідправником акту інвентаризації.
Розглядом справи встановлено, що за платіжним дорученням від
ХХ.ХХ.01. № 0 позивачем перераховано страхове відшкодування ТОВ
"ААА" по полісу № 000.
Згідно із ст.372 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
до страхової організації,
що сплатила страхове відшкодування, переходять у межах цієї суми
право вимоги, яку страхувальник має до особи, відповідальної за
заподіяну шкоду.
Відповідно до контракту № 00/00/0 від ХХ.ХХ.2000 відповідач
зобов'язався надавати ТОВ "ХХХ" послуги по доставці вантажів
автомобілями. В свою чергу відповідачем було укладено договір на
транспортно - експедиційне обслуговування від ХХ.ХХ.00р. за №
00/00 із ТОВ "ААА" і замовлення на перевезення вантажів, одержані
від ТОВ "ХХХ" були передані останньому для виконання.
Як вбачається із товарно - транспортних накладних за №№ 7, 9, 8
перевезення здійснювались ПП "ААА", вантажовідправником вказано в
накладних Дочірнє підприємство "РРР".
Відповідно до повідомлень вантажоодержувачів від ХХ.ХХ.01. за № 4,
ХХ.ХХ.01. за № б/н вантаж ними не одержаний.
Згідно із ст.133 Статуту автомобільного транспорту ( 401-69-п ) (401-69-п)
автотранспортні підприємства або організації несуть
відповідальність за схоронність вантажу з моменту прийняття його
до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведуть, що
втрата вантажу виникла внаслідок обставин, яким вони не могли
запобігти та усунення яких від них не залежало.
Згідно із п.140 Статуту автомобільного транспорту ( 401-69-п ) (401-69-п)
вантажовідправник і Вантажоодержувач мають права вважати вантаж
втраченим та вимагати відшкодування за його втрату, якщо цей
вантаж не був виданий на вимогу вантажоодержувача при міжміському:
перевезенні протягом 30 днів після закінчення строку доставки.
Пунктами 160, 163 Статуту автомобільного транспорту ( 401-69-п ) (401-69-п)
встановлено, що право на пред`явлення позову автотранспортному
підприємству у випадку втрати вантажу мають вантажовідправник або
вантажоодержувач та при умові оформлення переуступочного напису в
встановленому порядку вищестояща або транспортно - експедиційна
організація.
ТОВ "ХХХ" права якої перейшли до позивача, не є жодною із
організацій, перелічених у вказаних пунктах Статуту, а відповідач
не є перевізником вантажу, відповідно до товарно-транспортного
документу.
За викладених обставин належить визнати, що позов не відповідає
вимогам чинного законодавства, тому немає підстав для його
задоволення.
Доводи позивача немає підстав визнати переконливими, враховуючи
вищевикладене, крім того, як вбачається із реквізитів, ДП "РРР" є
юридичною особою, та обставина, що з ним укладено договір оренди №
1 від ХХ.ХХ.2000 ніяким чином не впливає на його статус
вантажовідправника, права та обов'язки якого встановлені Статутом.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.