Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.08.2001р.
За позовом ВАТ "ХХХ"
До Фірми "УУУ"
Про визнання договору недійсним
Представники:
Від позивача: Присутні
Від відповідача: представник не з`явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з вимогою визнати договір від ХХ.ХХ.99р.
недійсним з моменту підписання представниками позивача і
відповідача, мотивуючи свою вимогу тим, що договір не відповідає
чинному законодавству України.
Матеріалами справи та поясненнями позивача в засіданні
встановлено:
Як вбачається з наявних матеріалів 1 квітня 1999 року між
позивачем і відповідачем був укладений договір тайм-чартеру
(фрахту) вантажного судна "ААА". За цим договором відповідач
повинен був прийняти вищевказане судно та сплатити позивачу
вартість його фрахту, а позивач надати вищевказане судно у фрахт
відповідачу.
Зі сторони позивача вищевказаний договір був підписаний попереднім
керівником позивача одноособове.
У відповідності зі статтею 6 Закону України Про
зовнішньоекономічну діяльність ( 959-12 ) (959-12)
(в редакції Закону, що
діяв в 1999 році), зовнішньоекономічний договір (контракт)
укладається у письмовій формі, якщо інше не встановлено законом
або міжнародним договором Української РСР. У разі, якщо
зовнішньоекономічний договір (контракт) підписується фізичною
особою, потрібен тільки підпис цієї особи. Від імені інших
суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зовнішньоекономічний
договір (контракт) підписують дві особи : особа, яка має таке
право згідно з посадою відповідно до установчих документів, та
особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за підписом керівника
суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності одноособове, якщо
установчі документи не передбачають інше.
Рішення Конституційного суду України від 26 листопада 1998 року
( v016p710-98 ) (v016p710-98)
прямо зазначається, що частина друга статті 6
Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
містить положення щодо форми зовнішньоекономічного договору та
порядку його підписання. Такий договір укладається у письмовій
формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором
України.
Стаття 6 Закону Української РСР "Про зовнішньоекономічну
діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
і стаття 154 Цивільного кодексу Української
РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
не суперечать одна одній: положення частини другої
статті 154 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) (1540-06)
конкретизує поняття письмової форми договору, який "може бути
укладений як шляхом складання одного документа, підписаного
сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами,
телефонограмами та інш., підписаними стороною, яка їх надсилає".
Від імені юридичних осіб - суб`єктів зовнішньоекономічної
діяльності зовнішньоекономічний договір підписують дві особи :
особа, яка має таке право за посадою відповідно до установчих
документів, та особа, яку уповноважено довіреністю, виданою за
підписом керівника суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності
одноособове, якщо установчі документи не передбачають інше.
Частина друга статті 6 Закону Української РСР "Про
зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 ) (959-12)
не визнає за суб`єктами
зовнішньоекономічної діяльності права самостійно визначати форму
та порядок підписання зовнішньоекономічного договору, а покладає
на них обов'язок керуватися вимогами законів або міжнародних
договорів України.
Оскільки договір тайм-чартеру (фрахту) вантажного судна "ААА" від
ХХ.ХХ.99р. укладений з порушенням чинного законодавства України,
що діяло на момент укладення цього договору, позов підлягає
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 6, 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
, ст.ст. 49, 82-85
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
СУД ВИРІШИВ:
1. Визнати договір тайм-чартеру (фрахту) вантажного судна "ААА"
між ВАТ "ХХХ" та Фірмою "УУУ" від ХХ.ХХ.1999р. недійсним з моменту
його підписання.
2. Стягнути з р/рахунку Фірми "УУУ" на користь ВАТ "ХХХ" 85 грн.
державного мита та 69 грн. витрат за інформаційно-технічне
забезпечення.
3. Видати наказ.