Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2001р.
За позовом ДПІ Н-ському районі м. Києва
До ПП Н.
Про стягнення 2566,43 грн.
Представники: Від позивача: Присутні
Від відповідача: не з`явилися
Обставини справи:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача
заборгованості перед бюджетом в розмірі 2566,43 грн. та пені в
сумі 1036,43 грн. Стягнення зазначеної суми відбувається на
підставі рішень ДПІ у Н-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.97р.,
№ 3 від ХХ.ХХ.98р., № 8 від ХХ.ХХ.98р.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на
позов не надав і не надіслав. Справа, відповідно до ст. 75 АПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
слухається за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника
позивача, суд встановив:
Рішеннями ДПІ у Н-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.97р., № 3
від ХХ.ХХ.98р., № 8 від ХХ.ХХ.98р. за порушення ст.1 Закону
України " Про застосування ЕККА , ТКК при розрахунках із
споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг "
( 265/95-ВР ) (265/95-ВР)
, щодо порушення встановленого порядку застосування
ЕККА до відповідача застосовані фінансові санкції на загальну суму
1530 грн.
Дані рішення прийняті на підставі актів перевірок, копії яких
залучено до матеріалів справи.
Загальна сума фінансових санкцій складає 1530 грн.
З посиланням на ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
стягнення не внесених в строк податків і не податкових платежів "
( 8-93 ) (8-93)
позивач нарахував відповідачу пеню 1036,43 грн. на суму
штрафних санкцій.
Відповідно до ст.5 зазначеного Декрету ( 8-93 ) (8-93)
пеня нараховується
на суми недоїмки. Статтею 4 Декрету ( 8-93 ) (8-93)
передбачено, що після
закінчення встановлених строків сплати відповідних платежів не
внесена сума вважається недоїмкою і стягується з нарахуванням
пені. Стаття 1 цього ж Декрету ( 8-93 ) (8-93)
визначає, що в порядку,
визначеному Декретом, проводиться стягнення не внесених у
встановлені строки:
а) податків, податкових кредиту та інших платежів до державного
бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого
самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів;
б) платежів з обов'язкового державного страхування, внесків на
державне соціальне страхування, відрахувань колективних
сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та
міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого
фонду соціального страхування колгоспників України;
в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств,
установ, організацій і громадян органами, яким це право надано
законодавством.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що суми фінансових санкцій (ст.
1 п. "в") не відноситься до поняття "платежі", а тому суми
нарахованих санкцій не є недоїмкою, і на них не нараховується
пеня.
Відповідно ч.5 ст. 35 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
факти, які
відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при
розгляді справи. Таке припущення може бути спростоване в
загальному порядку.
Доказів скасування рішень чи визнання їх недійсними в судовому
порядку відповідачем не надано.
Претензія від ХХ.ХХ.00р. відповідачем задоволена не була.
Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню
частково.
Керуючись ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємця Н. 1530 грн. до місцевого бюджету
Н-ського району м. Києва та 51 грн. державного мита до Державного
бюджету України.
Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог відмовити.