Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.09.2000 р.
За позовом ПП "ХХХ"
До ДПІ у Н-ському районім. Києва
Представники
Від позивача: Присутні
Від відповідача: Присутні
За участю прокурора
Обставини справи:
Рішення прийняте ХХ.ХХ.2000р., оскільки в судових засіданнях
ХХ.ХХ.2000р., ХХ.ХХ.2000р., ХХ.ХХ.2000р., ХХ.ХХ.2000р.,
ХХ.ХХ.2000р., ХХ.ХХ.2000р., ХХ.ХХ.2000р., ХХ.ХХ.2000р. розгляд
справи відкладався.
Термін розгляду справи був продовжений за заявами сторін до
ХХ.ХХ.2000р.
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення ДПІ у
Н-ському районі м. Києва№ 1 від ХХ.ХХ.1997р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не є платником
земельного податку, оскільки межі земельної ділянки йому
землевпорядними організаціями не встановлювалися, державний акт не
видавався, а тому позивач відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗК України
( 561-12 ) (561-12)
не отримав права користуватися земельною ділянкою.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач
використовує земельну ділянку, на який розташований будинок;
будинок використовується для виробничих та інших нежилих потреб;
підставою для Нарахування земельного податку є відомості
земельного кадастру.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін та прокурора, заслухавши пояснення посадових осіб ДПІ у
Н-ському районі м. Києва (головний державний податковий
ревізор-інспектор Потойбічний А.О.), Бюро технічної інвентаризації
м. Києва (юрисконсульт Жихаренко В.А.), Державного комунального
підприємства Н-ського району м. Києва (начальник юридичного
відділу Туров В.В.), суд встановив:
Рішенням ДПІ у Н-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.1997р. до
фірми "ХХХ" застосовані фінансові санкції в розмірі 200% за
несплату податку на землю в сумі 12 430, 24 грн. та 10% в сумі
621,51 грн.
З пояснень відповідача вбачається, що оспорюване рішення прийняте
на підставі акту про результати перевірки дотримання вимог
податкового законодавства позивачем від ХХ.ХХ.97р., в якому
зокрема зазначено, для перевірки пред'явлено Договір
купівлі-продажу від ХХ.ХХ.92р. згідно якого Фірма "ХХХ" купує, а
ВО "УУУ" продає будинок по вул. Н-ській, 1, будинок знаходиться на
балансовому рахунку 01 позивача згідно договору оренди № 3 від
ХХ.ХХ.96р. позивач надає в оренду Виробничо-комерційній фірмі
"ААА" будинок, підвальне та цокольне приміщення; згідно даних
Управління земельних ресурсів відповідно до даних земельного
кадастру площа земельної ділянки становить 2129,11 кв. м;
перевіркою встановлено, що позивач податок за землю за перевіряє
мий період не сплачував, розрахунок не надавав; таким чином сума
податку за землю за 1995 р. становить 2129,11 х 0,951 = 2024,18
грн., сума податку за 1996 рік склала 2129,11 х 1,37895 =2935,94
грн., за 1997р. 2129,11 х 1.01 = 2150,4 грн., а за 7 місяців
1997р. 2125,40 : 12 х 7 =1254,4 грн.; загальна сума донарахованого
податку за 1995, 1996, 1997р. складає 6215,12 грн.; загальний
розмір пені по земельному податку складає 7527 грн. В додатку до
акту зазначено, що по податку на землю фінансові санкції
складають: в розмірі 200% за несплату податку 6215,12 х 200%= 12
430,24 грн., фінансові санкції у розмірі 10% за неподання
розрахунків 6215,12 х 10%= 621,51 грн. ;
Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
при
переході права власності на будівлю або споруду до їх набувачів
переходить право власності або право користування земельної
ділянки без зміни її цільового призначення, якщо інше не
передбаченого в договорі відчуження.
Відповідно до договору купівлі-продажу від ХХ.ХХ.1992 р.,
укладеного між МТПП "ХХХ" (за договором - "Покупець") та ВО "УУУ"
(за договором - "Продавець") позивач придбав у власність
2-поверховий будинок, який знаходиться в аварійному стані, по вул.
Н-ській, 54-А (п. 1 договору).
Між сторонами договору ХХ.ХХ.92р. складений акт прийняття -
передачі.
З доданого до договору оціночного акту, складеного Київським
міським бюро технічної інвентаризації ХХ.ХХ.1981р., будинок по
вул. Н-ській №1 належав Управлінню Київремстрой, мав відсоток
зносу 40%, в рядку "призначення будівлі" зазначено "жилое".
Виконком Київміськради прийняв рішення № 000 від ХХ.ХХ.56р. про
закріплення за артіллю "ВВВ" земельної ділянки №003 по вул.
Н-ській, площею 1400 кв. м та про відведення вищезазначеній
організації біля 1000 кв. м за рахунок Земфонду під будівництво
двоповерхового гуртожитку.
В довідці-характеристиці, виданої Київським міським бюро технічної
інвентаризації ХХ.ХХ.1996р. серед іншого зазначено: "жилой дом
Н-вской 1 "; також в цій довідці зазначено, що зареєстрована
земельна ділянка 2321 кв.м, крім того надмірна площа 2 кв. м.;
будинок зареєстрований за МТПП "ХХХ" на підставі договору
купівлі-продажу від 28.04.1992 р.
З витягу технічного паспорту, наданого позивачем, вбачається, що
жилий будинок розташований на земельній ділянці 2629 кв. м.
До матеріалів справи додані копії договорів: № 3 від ХХ.ХХ.96р.
між позивачем та виробничо-комерційною фірмою "ААА" про надання
позивачем останній будинку в тимчасове користування для розміщення
обладнання по виробництву макаронних виробів (підвальне та
цокольне приміщення) та адміністрації фірми (2 поверх); про
спільну діяльність від ХХ.ХХ.93 р. між позивачем та ПКЦ "ООО", за
яким позивач надає 80 - 100 кв. м службових та побутових
приміщень, в договорі не зазначено, в якому саме будинку, в розд.
4 зазначена адреса позивача вул. Н-ська, 1; угода від ХХ.ХХ.93р.
про надання третини будинку по вул. Н-ській 1 Всеукраїнському
товариству "ТТТ" для створення культурно-просвітницького центру;
оренди приміщення від ХХ.ХХ.98р., укладений позивачем з ТОВ "ЮЮЮ"
про надання в тимчасове користування приміщення під офіс в будинку
по вул. Н-ській №1 загальною плалощею 189,9 кв.м.; №0088 від
ХХ.ХХ.98р. між позивачем та АПА "Орден Бодхісатв" про надання
останньому в тимчасове користування 2-х кімнатної квартири пл.
52,7 кв. м на 2 поверсі, складського приміщення на 1 поверсі
площею 35,65 кв.м, мукосійного приміщення площею 18 кв.м.
підвальній частині будинку 54,7 кв.м.
На вимогу суду ДКП по утриманню житла Н-ського району надало
засвідчені копії акту від ХХ.ХХ.2000р. та без дати, затвердженого
ХХ.ХХ.2000р., в яких зазначено про те, що в буд. по вул. Н-ській,
№1 розташовані цех по виробництву макаронних виробів та офісні
приміщення, які здаються позивачем в оренду. В поясненнях від
ХХ.ХХ.2000р. № 0006 ДКП по утриманню житла в Н-ському районі
зазначає, що будинок фактично використовується як нежитловий.
Відповідачем надана копія листа Київського міського управління
земельних ресурсів №0009 від ХХ.ХХ.97р., в якому зазначено, що
площа земельної ділянки, яку займає позивач, за даними земельного
кадастру становить - 2129,11 кв.м.
На запит суду отримана відповідь Київського міського управління
земельних ресурсів №0010 від ХХ.ХХ.2000р., з якої вбачається, що з
ХХ.ХХ.1994р. в базі земельнокадастрових даних рахується за фірмою
"ХХХ" земельна ділянка площею 2129 кв. м, код ділянки 0000006.
Отже, в акті перевірки розмір земельної ділянки наведений
помилковий.
Відповідачем надана копія листа БТІ м. Києва від ХХ.ХХ.98р. №
0045, в якому зазначено, що будинок по вул. Н-ській №1 при
первинній інвентаризації в 1982 р. значився житловим, при поточній
інвентаризації в 1996 році будинок був переобладнаний в
нежитловий.
На запит суду отримана відповідь Київської міської державної
адміністрації №00033 від ХХ.ХХ.2000р. про те, що будинок по вул.
Н-ській 54-А рішенням виконкому Київської міської ради народних
депутатів від ХХ.ХХ.91р. №00009 був визнаний непридатним для
проживання, зазначений жилий будинок у нежилий не переводився.
Представник БТІ у м. Києві в судовому засіданні пояснив, що дійсно
зазначений будинок рахується в БТІ як жилий, пояснити зміст листа
від ХХ.ХХ.98р. не міг.
За таких обставин суд вважає, що будинок по вул. Н-ській, № 1,
який належить позивачу на праві власності, є жилим. Суд не приймає
в якості доказів копії листів, наданих відповідачем, оскільки вони
спростовуються іншими доказами по справі, отриманими судом
безпосередньо.
Укладення позивачем договорів оренди та використання будинку
тимчасово для не житлових потреб не змінює правового статусу
будинку як жилого, крім того, тимчасове використання будинку для
не житлових потреб пояснюється також тим, що будинок визнаний
непридатним для проживання, потребує капітального ремонту, який до
цього часу нездійснений.
Викликаний для дачі пояснень судом інспектор ДГО у Н-ському районі
м.Києва Потойбічна О.О. пояснила, що ставки плати за землю
розраховувалися нею виходячи з листа Державної податкової
інспекції по м. Києві від ХХ.ХХ.92р. №00-000/000, в якому
зазначені ставки плати за землю в м. києві залежно від її
розташування. Однак зазначений лист не містить посилань на рішення
Київської міської ради. з цього приводу, відповідач також не зміг
навести правових підстав для застосування зазначених в листі
ставок. За таких обставин суд не погоджується із ставками орендної
плати, наведеними в акті перевірки.
Суд також не погоджується з доводами позивача про те, що він не є
платником податку на землю, оскільки відповідно до ст. 30
Земельного кодексу України ( 561-12 ) (561-12)
, ст. 13 Закону України "Про
плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
та наведених вище матеріалів справи
випливає обов'язок позивача сплачувати земельний податок за
користування земельною ділянкою площею 2129 кв. м по вул. Н-ській,
№1 в м. Києві, на якій розташований жилий будинок.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (2535-12)
(в редакції, що діяла до 01.01.97р.), ст. 9 Закону України "Про
Державний бюджет України на 1993 рік " ( 3091-12 ) (3091-12)
ст. 20 Закону
України "Про державний бюджет України на 1994 рік" ( 3898-12 ) (3898-12)
,
ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 1995 рік"
( 126/95-ВР ) (126/95-ВР)
, ст. 15 Закону України "Про державний бюджет України
на 1996 рік" ( 96/96-ВР ) (96/96-ВР)
, ст. 25 Закону України "Про Державний
бюджет України на 1997 рік" ( 404/97-ВР ) (404/97-ВР)
розмір земельного
податку, який підлягає сплаті позивачем, становить за 1995 рік
40,24 грн., за 1996 рік 58,35 грн., за 7 місяців 1997 року 42,47
грн. Розмір фінансових санкцій за несплату податку становить
282,12 грн. та 14,11 грн. в розмірі 10% за неподання розрахунків.
Факт неподання позивачем розрахунків по земельному податку не
оспорюється.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відповідно до ст. 49 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підлягають розподілу між сторонами порівну.
Клопотання позивача про зупинення провадження, у справі до
розгляду позову про визнання недійсними відомостей, зазначених в
земельному кадастрі, судом відхиляється, оскільки позивач не надав
доказів про звернення до Арбітражного суду з такою заявою та
прийняття її судом до розгляду.
Керуючись ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у
Н-ському районі м. Києва № 1 від ХХ.ХХ.1997р. в частині
застосування та стягнення з приватного підприємств "Фірма "ХХХ" 12
148,12 грн. фінансових санкцій в розмірі 200% за несплату податку
та 607,4 грн. в розмірі 10% за неподання розрахунків.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ському районі м.
Києва на користь приватного підприємства "ХХХ" 42, 5 грн. витрат
по сплаті державного мита.
Видати наказ.