990/216/25 Про визнання протиправним рішення ВККС в частині визнання особи, таким, що не пройшов перший етап "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах; зобов'язання ВККС допустити особу до другого етапу "Дослідження досьє та проведення співбесіди" кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах - 01.09.2025 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія, відповідно) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

І. ПРОЦЕДУРА Й АРГУМЕНТИ СТОРІН У СПРАВІ

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним рішення ВККС від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не пройшов перший етап "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, який був оголошений рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року №94/зп-23.

- зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до другого етапу "Дослідження досьє та проведення співбесіди" кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, який був оголошений рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року №94/зп-23.

Позов обґрунтував тим, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте за результатами оцінювання, яке проведено з порушенням визначених принципів проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів, зокрема, принципу законності, адже відповідач не лише після оголошення конкурсу, а й після проведення першого та другого етапів кваліфікаційного іспиту змінив як порядок його проведення, так і умови його проходження, чим фактично виключив можливість учасників достатньою мірою передбачити наслідки такої зміни, а також підготуватися та розробити стратегію, яка, на їх думку, призведе до найкращого результату.

Позивач зауважує, що відповідач не обґрунтував, яким чином виставлялися бали за результатами оцінювання, відповідно, вказує на відсутність належного обґрунтування (мотивування) виставлених йому балів за кожен з 6 елементів практичного завдання. Уважає, що набрав більше 75 відсотків від максимально можливого балу, тобто є таким, що успішно пройшов перший етап кваліфікаційного оцінювання "Складання кваліфікаційного іспиту".

Позивач вказує, що при прийнятті рішення не було враховано той факт, що з системного аналізу підпунктів 6.3.3, 6.3.4, пункту 6.3, пункту 8.2 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 19 червня 2024 року № 185/зп-24 (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), вбачається, що він набрав більше 75 відсотків від максимально можливого балу за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду, при цьому набрав більше середньодопустимого бала затвердженого ВККС при оцінюванні когнитивних здібностей, тобто є таким, що успішно пройшов перший етап кваліфікаційного оцінювання "Складання кваліфікаційного іспиту".

Так, позивач уважає, що зважаючи на те, що усі тестування ним були складені успішно, практичне завдання виконано, то до його загального результату повинно бути додано 40 балів.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 травня 2025 року для розгляду адміністративної справи № 990/216/25 (П/990/216/25), визначено колегію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді в складі: Шарапа В.М. (головуючий суддя), Бевзенко В.М., Берназюк Я.О., Єзеров А.А., Стеценко С.Г.

26 травня 2025 року Верховний Суд ухвалою вказану позовну заяву прийняв до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі. Справу призначив до розгляду в судовому засіданні на 7 липня 2025 року о 16:30 год.

13 червня 2025 року відповідач подав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що конкурсна процедура та процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно ОСОБА_1 була проведена в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії комісії були повністю регламентовані нормами Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) (далі - Закон № 1402-VIII (1402-19) ) та нормативними актами, прийнятими Комісією на основі положень цього Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача як учасника процедури конкурсу та кваліфікаційного оцінювання відсутні, оскаржувані рішення відповідача містять правові підстави та мотиви їх ухвалення.

Відповідач уважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки Комісія, ухвалюючи рішення від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством України з дотриманням критеріїв, визначених у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, із заявою про участь у якому звернувся, зокрема, ОСОБА_1 .

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах 821 кандидату з кримінальної спеціалізації, у тому числі позивачу. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (зі змінами згідно з рішенням Комісії від 29 січня 2025 року № 28/зп-25) затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, відповідно до яких максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення:

перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

другий етап - тестування когнітивних здібностей;

третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). Кандидатів, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, допущено до тестування когнітивних здібностей, зокрема, позивача.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація). До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) допущено 507 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, у тому числі ОСОБА_1 .

Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

Згідно з додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 44,7 балів - успішно складено.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація).

Згідно з графіком, визначеним рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25, 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного з 3 по 11 лютого 2025 року та з 12 по 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.

Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, серед іншого:

затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у тому числі ОСОБА_1, який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0046069) отримав 42 бали, а за результатами другого (код кандидата 0074578) - 61,5 бал, що у сумі становить 103, 5 балів (додаток 1 до рішення);

затверджено загальні результати першого етапу "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1, який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення);

відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, у тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення).

Не погодившись із рішенням ВККС від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 в частині, що стосується його, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

IІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Надаючи оцінку оскарженому рішенню відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.

Зазначена норма Основного Закону гарантує кожному громадянину рівне право на доступ до державної служби, що включає і право претендувати на посаду судді за умови дотримання встановлених законом вимог. Це право має тлумачитися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який визначає доступ до публічної служби як складову реалізації права на працю і свободи вибору професії. Відтак, будь-яке обмеження реалізації цього права має відповідати принципам законності, пропорційності та обґрунтованої необхідності в демократичному суспільстві, що є також вимогою статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Суд уважає що рішення ВККС про відмову у допуску позивача до наступного етапу конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах мало наслідком припинення його участі у зазначеному конкурсі, що в широкому розумінні повинно трактуватись як рішення про відмову йому у допуску до професії судді, що безпосередньо зачіпає його професійну репутацію як правника та є втручанням в його право на повагу до приватного життя, легітимність якого може і має бути перевірена в судовому порядку.

Частиною першою статті 92 Закону № 1402-VIII передбачено, що Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначені повноваження ВККС, до яких згідно з пунктами 6, 7 частини першої цієї статті належить затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на заняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, та проведення кваліфікаційного оцінювання.

Комісія також здійснює інші повноваження, визначені законом (пункт 10 частини першої статті 93 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону № 1402-VIII комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

Аналіз вказаних норм свідчить, що ВККС є спеціально уповноваженим державним органом суддівського врядування, якому законом делеговано повноваження організовувати та проводити кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів, зокрема, шляхом затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту, методики його оцінювання та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. Таким чином, комісія зобов`язана діяти виключно в межах визначених законом повноважень, суворо дотримуючись затверджених нею внутрішніх регламентів та процедурних актів, що встановлюють порядок проведення конкурсу на зайняття посади судді, що покликано гарантувати об`єктивність, прозорість та законність прийнятих нею рішень.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.

За правилами пункту 2 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VIII комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.

Положеннями статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС.

Відповідно до частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, передбаченому статтею 74 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням особливостей, встановлених главою 1 розділу V цього Закону.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.

Частиною десятою статті 85 Закону № 1402-VIII встановлено, що за результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Частинами першою - третьою статті 74 Закону № 1402-VIII визначено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.

Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.

Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.

Згідно з частинами п`ятою, шостою, восьмою та одинадцятою статті 74 Закону № 1402-VIII кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:

1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;

2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;

3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей.

Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.

ВККС встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту.

Інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті ВККС.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.

Отже, Законом № 1402-VIII (1402-19) передбачено проведення комісією конкурсу, зокрема, на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду.

Для участі у такому конкурсі комісія проводить кваліфікаційне оцінювання стосовно кандидатів, допущених до проходження кваліфікаційного оцінювання для участі у конкурсі.

Одним з етапів кваліфікаційного оцінювання є складання кваліфікаційного іспиту, що проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання.

Особа вважається такою, що склала кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо вона, серед іншого, набрала не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду.

Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Згідно з пунктом 1.2 розділу 1 Положення № 185/зп-24 метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.

Пунктом 1.6 розділу 1 Положення № 185/зп-24 визначено, що основними принципами іспиту є об`єктивність, неупередженість, запобігання конфлікту інтересів, прозорість, рівність умов для його учасників та дотримання встановлених законодавством правил поведінки щодо конфлікту інтересів.

Відповідно до пункту 1.8 розділу 1 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є: складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей, знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та зі спеціалізації суду відповідного рівня та виконання практичного завдання, що визначає рівень здатності практичного застосування знань у сфері права в суді відповідного рівня та спеціалізації.

Згідно з пунктом 1.12 розділу 1 Положення № 185/зп-24 етапами складання кваліфікаційного іспиту кандидатами на посаду судді апеляційного суду є: тестування когнітивних здібностей; тестування знань з історії української державності; тестування загальних знань у сфері права; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Пунктом 1.15 розділу 1 Положення № 185/зп-24 передбачено, що за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.

За змістом підпункту 6.1.1 пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 однією зі стадій встановлення результатів кваліфікаційного іспиту є затвердження кодованих результатів кожного етапу кваліфікаційного іспиту.

Згідно з підпунктом 6.3.1 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 член комісії - доповідач при підготовці до розгляду питання про затвердження кодованих результатів виконаних практичних завдань досліджує оцінки членів екзаменаційної комісії на предмет суттєвих розбіжностей в оцінках однієї роботи.

При встановленні розбіжності між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала така робота підлягає повторній перевірці іншою екзаменаційною комісією без участі осіб, які брали участь у первинному оцінюванні.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.

Відповідно до підпункту 6.3.4 пункту 6.3 розділу 6 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі, зокрема, набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду; відмови від складання іспиту (етапу іспиту); порушення порядку складання іспиту (етапу іспиту), що рішенням комісії визнано істотним; неявки на іспит (етап іспиту).

Враховуючи, що позивач за результатом виконання ним практичного завдання набрав 103,5 балів, що є меншим за 75 відсотків від максимально можливого бала, у ВККС були формальні підстави для недопущення його до наступного етапу конкурсу. Водночас, позивач вказує на протиправність рішення відповідача про недопуск його до наступного етапу конкурсу, посилаючись на невідповідність спірного рішення Положенню 185/зп-24, а також на відсутність належних доказів, які б підтверджували правильність та обґрунтованість оцінювання виконаного ним практичного завдання, з огляду на такі доводи колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 2.7 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначено форму практичного завдання як відкрите завдання, що передбачає необхідність надання учасником самостійної відповіді щодо передбачених ним умов.

Пунктом 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначено типи практичних завдань, а саме:

тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи;

тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення.

Згідно з пунктом 2.5 розділу 2 Положення № 185/зп-24 тип практичного завдання для відповідного етапу іспиту затверджується комісією та оприлюднюється на офіційному вебсайті комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.

Як було зазначено вище, рішенням Комісії від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу було затверджено тип 2 практичного завдання.

Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Положення № 185/зп-24 практичне завдання виявляє рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, а саме: уміння критично мислити та правильно оцінювати фактичні обставини справи; уміння мотивувати свою позицію; уміння застосовувати джерела права, що релевантні до спірних правовідносин; уміння вирішувати правову проблему; уміння лаконічно викладати свою позицію; уміння дотримуватись норм мовних засобів офіційно-ділового стилю.

Під час виконання практичного завдання учаснику необхідно сформулювати правильне, на його думку, модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів завдання (пункт 4.13 розділу 4 Положення № 185/зп-24).

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням комісії.

Згідно з підпунктами 5.5.5 та 5.5.6 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів.

Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24 кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання.

Отже, Положенням № 185/зп-24 визначено як мету практичного завдання - виявлення рівня практичних навичок та умінь у правозастосуванні, так і спосіб його оцінювання, який передбачає перевірку відповідності виконаного завдання встановленим критеріям (методичним вказівкам), із виставленням індивідуальних балів кожним членом екзаменаційної комісії.

Такий підхід покликаний забезпечити об`єктивність, прозорість та комплексність оцінювання здатності учасника застосовувати норми права в умовах, наближених до реальної судової практики.

Підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті.

На виконання наведених вище приписів Положення № 185/зп-24 рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки № 228/зп-24.

Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, визначені додатком 2 до рішення Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24.

Відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація) за кожне з двох судових рішень практичного завдання типу 2 виставляється оцінка за шкалою 75 балів.

При цьому, Методичними вказівками № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація) визначено елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню та кількість балів за кожен елемент оцінювання, а саме:

1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких:

- мотиви, з яких апеляційну скаргу визнано обґрунтованою чи необґрунтованою 0 - 20;

- умотивованість застосування закону України про кримінальну відповідальність 0 - 25;

2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких:

- висновки суду апеляційної інстанції щодо суті вимог апеляційної скарги, запобіжного заходу та розподілу процесуальних витрат 0 - 15;

- строк і порядок набрання ухвалою (вироком) законної сили та його оскарження 0 - 7;

3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;

4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.

Відповідно до примітки Методичних вказівок № 228/зп-24 (кримінальна спеціалізація) залежно від обставин справи, викладених в описовій частині вироку (ухвали) суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 відсотків. У такому разі ВККС не може виходити за межі загальної кількості балів (75).

Ураховуючи зазначене, оцінювання виконаного практичного завдання має здійснюватися шляхом перевірки кожного визначеного Методичними вказівками № 228/зп-24 елемента, зокрема мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, дотримання стилістики, орфографії та пунктуації. Такий деталізований підхід спрямований на забезпечення всебічної та об`єктивної оцінки якості роботи учасника, що, у свою чергу, гарантує належну перевірку рівня його професійних знань, аналітичних здібностей і вміння застосовувати норми права у конкретній правовій ситуації.

Такий підхід до оцінювання вимагає наявності належної доказової бази, яка дає можливість як учаснику конкурсу, так і суду, що здійснює перевірку правомірності рішень комісії, пересвідчитися у дотриманні екзаменаційною комісією вимог Положення № 185/зп-24 та Методичних вказівок № 228/зп-24, обґрунтованості виставлених балів та відсутності ознак суб`єктивного або дискримінаційного підходу під час оцінювання.

Суд наголошує на тому, що розробка методики оцінювання кандидатів є обов`язком Комісії, а не її правом, і метою розробки такої методики є однаковий підхід до оцінювання усіх учасників відповідного конкурсу та за результатами такої оцінки отримання кандидатом зрозумілого обґрунтування виставлення відповідної оцінки.

У цьому контексті особливого значення набуває дотримання належного документування результатів оцінювання та їх повноцінного відображення у матеріалах конкурсу, що є запорукою довіри до процедури відбору кандидатів на посаду судді.

З матеріалів справи убачається, що екзаменаційні відомості оцінювання практичного завдання свідчать, що за написання першого судового рішення позивачу екзаменатори виставили 38, 44 та 44 балів (остаточна оцінка - 42 бали), за написання другого судового рішення - 62, 66, 57 (остаточна оцінка - 61,5 балів).

Разом із тим, зазначені відомості не містять інформації про кількість балів, виставлених за кожен із передбачених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання.

Відсутність такої деталізації унеможливлює перевірку дотримання екзаменаційною комісією затверджених критеріїв та підходів до оцінювання практичного завдання і не дозволяє встановити, чи діяла екзаменаційна комісія в межах наданих їй дискреційних повноважень та, відповідно, чи не діяла вона свавільно.

Тобто за таких обставин суд позбавлений можливості пересвідчитись, чи була забезпечена послідовність, обґрунтованість і повнота оцінювання виконаного позивачем практичного завдання.

Таке порушення свідчить про не вмотивованість оскарженого рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не пройшов перший етап "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, який був оголошений рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року №94/зп-23

Щодо доводів позивача з приводу не застосування відповідачем пункту 8.2 Положення №185/зп-24, яким визначено, що у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту, то вони не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Згідно пункту 8.2 Розділу 8 "Перехідні положення" Положення №185/зп-24 у разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.

Відповідно до оскаржуваного рішення Комісії від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 позивач за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0046069) отримав 42 бали, а за результатами другого (код кандидата 0074578) - 61,5 бали, що у сумі становить 103, 5 бала та є нижчим за прохідний бал, менше 75 відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду. Ці обставини свідчать, що позивач є таким, що не склав кваліфікаційний іспит, та є підставою для відмови у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Додавання 40 балів до загального результату іспиту позивача було б можливим, тільки у разі успішного складання ним практичного завдання, тобто набрання 75 відсотків максимально можливого бала (від максимально можливого 150), або 112,5 і більше балів за виконане ним практичне завдання.

У відзиві на позовну заяву Комісія посилається на правову позицію, викладену у справі № 9901/49/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року), у якій Суд наголосив, що фіксація/відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань/висновків членів колегії Комісії, що проводили оцінювання практичного завдання, які до того ж встановлюють відповідність кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання за внутрішнім переконанням, щодо окремих показників/критеріїв, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.

Суд зазначає, що у справі № 9901/49/19 у процесі оцінювання практичних завдань Комісія користувалася Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням комісії від 3 листопада 2016 року № 143/зп-16 та Порядком проведення іспиту та методику встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішенням комісії від 4 листопада 2016 року № 144/зп-16. І саме правильність застосування цих положень оцінював Верховний Суд, розглядаючи справу.

У справі, що розглядається Комісія, оцінюючи практичні завдання кандидатів на посаду судді, використовувала Положення № 185/зп-24.

Верховний Суд наголошує на тому, що він не надавав оцінки правильності застосування Комісією Положення № 185/зп-24, під час оцінювання практичних завдань в межах інших конкурсних процедур.

Суд зазначає, що в Положенні №143/зп-16 та Порядку №143/зп-16 передбачалося, що перевірка виконаного учасником іспиту практичного завдання полягає у встановленні його відповідності показникам методики оцінювання результатів (пункт 11 розділу V та та пункт 7 розділу V відповідно).

Тоді як в Положенні №185/зп-24 визначено, що перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (пункт 5.5.5 Положення).

Саме на виконання цього положення рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту.

Затвердження вказаних Методичних вказівок є новим досвідом в діяльності Комісії, який спрямовано на відкритість та доступність діяльності Комісії. Під час проведення попередніх конкурсних процедур відповідні вказівки, які б дозволяли зрозуміти розподіл балів, не затверджувалися.

Затвердження таких Методичних вказівок із чітким визначенням балів за кожен елемент практичного завдання, з урахуванням вимог пункту 5.5.5 Положення №185/зп-24, зобов`язує Комісію встановлювати відповідність змісту виконаного учасником завдання кожному з елементів практичного завдання затвердженим цими вказівками.

У контексті зазначеного Верховний Суд уважає за необхідне звернути увагу на необхідність дотримання суб`єктами владних повноважень принципу належного врядування, зміст якого розкрито, зокрема, в практиці ЄСПЛ.

Так, у пунктах 70-71 рішення у справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу належного врядування, зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (пункт 74 рішення у справі "Лелас проти Хорватії").

З огляду на викладене Верховний Суд приходить до висновку, що вмотивованість рішення ВККС та викладення його змісту у такий, спосіб, що надає можливість надати оцінку дотриманню Комісією вимог Методичних вказівок №228/зп-24, є не лише формальним дотриманням вимог закону, а повинна забезпечити дотримання принципу правової визначеності.

Відсутність мотивів та оцінки за критеріями у рішенні, свідчить про те, що спірне в цій справі рішення в частині, що стосується ОСОБА_1 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для визнання його протиправним і скасування у відповідній частині.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ВККС допустити кандидата на посади суддів апеляційних судів ОСОБА_1, як такого що успішно склав кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23, колегія суддів зазначає наступне.

За правилами абзацу другого частини четвертої статті 245 КАС України у разі, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, державний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Верховний Суд наголошує, що в силу приписів статті 6 Конституції України та статті 2 КАС України адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Суд не втручається та не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень, підміняти його і перебирати на себе повноваження, надані йому Конституцією та законами України, оскільки це не відповідає ані принципу розподілу влади в державі, ані завданню та основним засадам адміністративного судочинства.

У той же час, відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи зазначене, а також положення Закону № 1402-VІІІ (1402-19) колегія суддів констатує, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів загалом та визначення результатів іспиту зокрема є дискреційним повноваженням ВККС, у зв`язку з чим в контексті правовідносин, що склалися в цій справі та обставин, встановлених під час її розгляду, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 17 квітня 2025 року №89/зп-25, у частині, у якій відмовлено ОСОБА_1 у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди" та визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та зобов`язання ВККС провести оцінювання практичних завдань (перше модельне судове рішення ОСОБА_1, індивідуальний код учасника - 0046069, друге модельне судове рішення, індивідуальний код учасника - 0074578) з урахуванням Методичних вказівок №228/зп-24.

Частиною другою статті 5 КАС України визначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 22, 139, 194, 241, 243, 246 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , Суд

Позов ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не пройшов перший етап "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, який був оголошений рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 14 вересня 2023 року №94/зп-23.

Зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно оцінити практичні завдання виконані ОСОБА_1 з урахуванням Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії №228/зп-24 від 17 липня 2024 року.