Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(Рішення скасовано на підставі
Постанови Вищого Арбітражного суду
( sp01/070-3 ) (sp01/070-3)
від 28.09.2000)
02.11.1999 р.
За позовом ТОВ "ХХХ" До Державної податкової інспекції у Н-ському
районі М.Києва
Про визнання недійсним рішень ДПІ від ХХ.ХХ.99 №6 та від
ХХ.ХХ.1999р. №8
Представники
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Обставини справи:
Позивач звернувся за позовом про визнання недійсними рішень
відповідача від ХХ.ХХ.99 р. № 6 та від ХХ.ХХ.99 № 8.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що контракт
між позивачем та ППТФ "УУУ". був укладений укладений до державної
реєстрації ППТФ "УУУ" .Відповідно до ст.7.2.4 Закону України "Про
податок на додану вартість" від 03.04.97 ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
право на
нарахування податку та складання податкових накладних подається
виключно особам зареєстрованим як платник податку. Тому податкові
зобов`язання, заявлені продавцем (ППТФФ "УУУ" у податковій
накладній не відповідають фактичним податковим зобов`язанням,
тобто податкова накладна від ХХ.ХХ.98 № 1 згідно п.5 Порядку
заповнення податкової накладної ( z0691-98 ) (z0691-98)
вважається недійсною)
Відповідач також вважає, що застосовані до позивача фінансові
санкції за несвоєчасно повідомлення про відкриття рахунку є
правомірними, оскільки позивачем повідомлення про відкриття
першого рахунку в іноземній валюті в податкові органи не
направлялось.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників
сторін, встановлено таке:
По рішенню від ХХ.ХХ.99 №6 у ДПІ Н-ському районі м. Києва
здійснила тематичну перевірку ТОВ "ХХХ" по питанню
взаєморозрахунків з ТОВ "УУУ" ППКФ "ААА" та ПП "ВВВ".
По результатам перевірки складено акт від ХХ.ХХ.99 № 1.
На підставі вказаного акту ДПІ у Н-ському районі прийнято рішення
від ХХ.ХХ. 99 № 6 про застосування та стягнення фінансових санкцій
за порушення законодавства про оподаткування, яким донараховане до
бюджету податок на додану вартість у розмірі 2450 грн.48 коп.
До цього висновку ДПІ прийшла посилаючись на те, що ТОВ "ХХХ"
перерахувало ППТФФ "УУУ" згідно контракту б/н від ХХ.ХХ.98
платіжним дорученням від ХХ.ХХ.98 № 2 за товар 2897 грн.28 коп. (в
т.ч. ПДВ 482 грн. 88 коп.); ПП; "ААА" згідно контракту від
ХХ.ХХ.98 платіжним дорученням від ХХ.ХХ98р. № 9 за товар 5366
гр.76 коп.,(в т.ч. ПДВ 894 грн 46коп.).
ПКФ "ААА" згідно контракту від ХХ.ХХ.98 здійснило бартерну
операцію на суму 6438 грн. 84 коп. (в т.ч.ПДВ 1073 грн.14 коп.).
При приведенні зустрічних перевірок встановлено, що ППТФФ "УУУ",
ПП "ААА" та ППКФ "ВВВ" зареєстровані як платники ПДВ, з моменту
реєстрації звітів не подавали, відповідно податкові зобов`язання
не декларувалися, податки до бюджету не сплачувалися.
Податкові зобов`язання заявлені продавцем (ППТФ "УУУ", ПП "ААА" та
ППКФ "ВВВ") у податкових накладних не відповідають фактичним
податковим зобов`язанням підприємств, тобто податкові накладні № 1
від ХХ.ХХ.98; № 2 від ХХ.ХХ.98; № 3 від ХХ.ХХ.98 згідно п.5
"Порядку заповнення податкової накладної" ( z0691-98 ) (z0691-98)
вважаються
недійсними. Податкова накладна вважається недійсною у разі її
заповнення особою яка не зареєстрована, як платник податку або у
разі порушення зареєстрованим платником податку вимог даного
Порядку заповнення податкової накладної чи їх невідповідності
фактичним податковим зобов`язанням заявлених продавцем.
Висновки зроблені ДПІ в акті перевірки не відповідають вимогам
чинного законодавства.
Так, згідно п.7.4.1 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
податковий кредит
звітнього періоду складається із сум податків, сплачених
(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу). Пункт 7.5 зазначеного
Закону визнає датою виникнення права платника податку на
податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій.
а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в
оплату товару (робіт, послуг);
б) дата отримання податкової накладної.
Поряд з тим в п.7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається,
що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких
витрат по сплаті податку, і що не підтверджені податковими
накладними. Таким чином Закон України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
визначає лише один випадок не включення до
складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсуиність
податкової накладної.
На момент перевірки позивач надав відповідачу всі необхідні
документи (контракти, накладні, платіжні доручення, податкові
накладні), що підтверджується актом перевірки відповідача та не
оспорюється представником відповідача в судовому засіданні.
Як вбачається з акту перевірки відповідача на день заповнення
податкової накладної ППТФФ "УУУ" було зареєстроване як платник
податку.
Посилання відповідача на п.5 "Порядку заповнення податкової
накладної є безпідставним" ( z0691-98 ) (z0691-98)
, оскільки Законом України
від 25.06.91 № 1251-12 " Про сиситему оподаткування " ( 1251-12 ) (1251-12)
для платника податку не передбачено обов`язку (ст.9) та не надано
права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких
відомостей. Закон України " Про податок на додану вартість "
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не передбачає обов`язку або права одного платника
податку контролювати показники податкової звітності по податку на
додану вартість іншого платника податку.
Враховуючи викладене, у ДПІ у Н-ському районі не було правових
підстав ,для винесення рішення про донарахування до бюджету ПДВ з
позивача та застосувати до нього фінансових санкцій, а тому
позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення відповідача від
ХХ.ХХ.99 № 6 підлягають задоволенню.
По рішенню від ХХ.ХХ.99 № 8.
Актом перевірки від ХХ.ХХ.99 № 7 ДПІ встановлено, що позивачем на
дату складання акту відкриті розрахункові рахунки: в рос. руб. в
АППБ "ТТТ" . ХХ.ХХ.98 в ($) в АППБ "ТТТ", ХХ.ХХ.98 в грн. в АППБ
"ТТТ " ХХ.ХХ.95.
Повідомлення про відкриття розрахункового рахунку № 0000000 в АППБ
"ТТТ" відсутнє , що не відповідає вимогам наказу Державної
податкової адміністрації України № 100 від 07.03.98 "Про
затвердження форми і змісту повідомлення про викриття (закриття)
рахунків суб`єктів підприємницької діяльності в установах банків"
( z0190-98 ) (z0190-98)
(порушення п.З ст.24 Закону України " Про
підприємства в Україні" ( 887-12 ) (887-12)
).
Висновки зроблені ДПІ у акті перевірки не відповідають вимогам
діючого законодавства.
Так, в зв`язку з переходом банківської системи системи України з 1
січня 1998 року до бухгалтерського обліку згідно Міжнародних
стандартів "Програма переходу України на міжнародну систему обліку
і статистики", затверджена постановою Кабінету Міністрів України
від 04.05.93 № 326 ( 326-93-п ) (326-93-п)
та постанови Правління НБУ від
29.11.96 № 315 "Про заходи з реформування бухгалтерського обліку
комерційних банків України" ( v0315500-96 ) (v0315500-96)
розрахункові рахунки
позивача були змінені. Довідкою АППБ "ТТТ" від ХХ.ХХ.99 № 1
підтверджено, що у позивача рахунок в іноземній валюті був
відкритий ХХ.ХХ.96, а з ХХ.ХХ.98 змінився номер рахунку.
На час відкриття рахунку позивачем (ХХ.ХХ.96) чинним
законодавством не було встановлено обов`язку підприємства
повідомляти про відкриття або закриття своїх рахунків. Частину 3
статті 24 Закону України "Про підприємництво" ( 698-12 ) (698-12)
змінено
згідно із Законом від 16.12.97 р. № 725/97-ВР ( 725/97-ВР ) (725/97-ВР)
.
Враховуючи викладене у ДПІ у Н-ському районі М.Києва не було
правових підстав для застосування до позивача штрафу у розмірі
1700 грн. тому позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення
відповідача від ХХ.ХХ.99 № 8 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та
керуючись ст.ст. 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд -
ВИРІШИВ:
Визнати недійсними рішення ДПІ у Т-ському районі М.Києва від
ХХ.ХХ.98 №6 та від ХХ.ХХ.99 № 8.
Стягнути з р/рахунку Державонї податкової інспекції у Т-ському
районі м. Києва 170 грн. на користь ТОВ "ХХХ".