АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.07.1999 р.
За позовом Дочірнього підприємства "ХХХ"
До ДПІ у Н-му районі м. Києва
Про визнання частково недійсним рішення та визнання
такими, що не підлягають виконанню інкасових
доручень
Представники
Від позивача присутні
Від відповідача присутні
Обставини справи :
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним
рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХХХ2 від ХХ.05.1999 року в
частині нарахування 112486,16 грн. ПДВ, санкцій у розмірі
112486,16 грн. та 48292,21 грн. пені та про визнання такими, що не
підлягають виконанню інкасових доручень №ХХ6 від ХХ.06.1999 року
та №ХХ0 від ХХ.06.1999 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що при
прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не було враховано те,
що згідно п\п 3.2. п. 3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на
додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
операції з обігу валютних цінностей
не є об'єктом оподаткування ПДВ.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує,
посилаючись на те, що за результатами перевірки було встановлено
порушення позивачем п. 7.3.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників
сторін, суд встановив:
ХХ.05.1999 року ДПІ У Н-му районі м.Києва було прийнято оспорюване
рішення №ХХХХХ2, згідно якого, зокрема, позивачеві був
донарахований до стягнення ПДВ у розмірі 112486,16 грн. та
застосовані фінансові санкції по ПДВ у розмірі 112486.16 грн.
(загальна сума - 224972,32 грн.). Як вбачається із змісту
оспорюваного рішення, пеня, про яку йде мова у позовній заяві, за
оспорюваним рішенням не стягувалась.
Оспорюване рішення прийнято на підставі акту перевірки від
ХХ.05.1999 року № Х2, в якому відповідно до оспорюваної частини
рішення зазначено наступне: позивач по розрахунках за поставлену в
період з ХХ.01.1998 року до ХХ.03.1999 року отримав від своїх
контрагентів прості векселі на загальну суму 674916,98 грн.; в
порушення п. 7.3.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
позивач не включив в податкове
зобов'язання 674916,16 грн. при здійсненні бартерних операцій
(розрахунки з оплатою через передачу (індосамент) векселів), що
призвело до заниження податкового зобов'язання та несвоєчасної
сплати 112486,16 грн. ПДВ.
Згідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему
валютного регулювання та валютного контролю" ( 15-93 ) (15-93)
векселі є
валютними цінностями України. Передача векселя (індосамент) є
одним з видів його обігу.
Згідно ст. 3 п. 3.2.4 Закону України "Про податок на додану
вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
обіг валютних цінностей (у т.ч. векселів)
не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
За таких обставин, суд вважає, що посилання позивача на п. 3.2.4
ст. 3 Закону України "про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
в обгрунтування позовних вимог є таким, що
грунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому
позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення в
частині донараховання позивачеві до стягнення ПДВ у розмірі
112486,16 грн. та застосовання до позивача фінансових санкцій по
ПДВ у розмірі 112486.16 грн. підлягають задоволенню.
На виконання оспорюваного рішення відповідачем були виставлені до
виконання інкасові доручення №ХХ6 від ХХ.06.1999 року про
стягнення 192250,53 грн. недоїмки по ПДВ (див. Графу "Призначення
платежу")- отримувач коштів - Держказначейство Н-го району м.
Києва та №ХХ0 від ХХ.06.1999 року про стягнення 84220 грн.
недоїмки (30 % штрафних санкцій з ХХ.05.1999 р. по ХХ.06.1999 р.).
Санкції за оспорюваним рішенням застосовувались лише по ПДВ у
розмірі 112486,16 грн. та по комунальному податку розмірі 1,02
грн. Відповідно 30 відсотків від зазначених вище сум санкцій
становлять 33745,85 грн. по ПДВ та 0,31 грн. по комунальному
податку.
Враховуючи викладене, а також те, що оспорюване рішення визнано
недійсним в частині нарахування позивачеві ПДВ та фінансових
санкцій, суд вважає, що оспорювані інкасові доручення підлягають
визнанню такими, що не підлягають виконанню у наступних розмірах:
Інкасове доручення від ХХ.06.1999року №ХХ6 у повному обсязі;
інкасове доручення від ХХ.06.1999 року №ХХ0 на суму 84219,69 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 АПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва №ХХХХХ2 від
ХХ.05.1999 року в частині нарахування 112486,16 грн. ПДВ та
фінансових санкцій у розмірі 112486,16 грн.
Визнати такими, що не підлягають виконанню інкасові доручення ДПІ
у Н-му районі м. Києва від ХХ.06.1999 року №ХХ6 у повному обсязі
та від ХХ.06.1999 року №ХХ0 на суму 84219,69 грн.
Стягнути з ДПІ у Н-му районі м. Києва на користь Дочірнього
підприємства "ХХХ" 42 грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ.