Спір про визнання недійсним рішення органу ДПІ про донарахування ПДВ, податку на прибуток, податку на рекламу, внесків до облавтодору та інноваційного фонду - Матеріали рішення 01/171

Визнано недійсним рішення Державної податкової інспекції у З-ному районі м.Києва № 4 від ХХ.ХХ.99 про донарахування податків, внесків та застосування фінансових санкцій з тих підстав, що відповідачем не доведено заниження валового доходу, а тому підстав донараховувати за 1997 та 1998 роки податки на додану вартість, прибуток, рекламу, внески до облавтодору, інноваційного Фонду і застосовували фінансові санкції не було.

Не допущено ТОВ "ХХХ" і порушено при віднесенні на розрахунки з бюджетом сум ПДВ по угоді з приватним підприємством "УУУ", а тому сума 8 600 грн. правильно включена до податкового кредиту.

Постановою заступника голови арбітражного суду м. Києва від ХХ.10.99 рішення залишено без змін з тих же підстав.

Заявник не погоджуючись з постановою арбітражного суду, просить її скасувати, посилаючись на те, що ТОВ "ХХХ" ухилялося від оподаткування шляхом не відображення господарських oпeрацій у бухгалтерському обліку, проводило розрахунки готівкою, про що свідчить публікація об'яв в газеті "ХХХ", а тому висновок суду про недоведеність заниження валового доходу позивачем, є помилковим.

Розглянувши матеріали справи, судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов встановила:

Державною податковою інспекцією у З-ному районі м.Києва проведена перевірка дотримання вимог законодавства про оподаткування товариством з обмеженою відповідальністю "ХХХ". За наслідками перевірки ХХ.02.99 було складено акт, в якому вказано, що при перевірці первинних документів, які свідчать про надання: ТОВ "ХХХ" рекламних послуг, встановлено, що обсяги реклами у газетному виданні "ХХХ" не підтвердженні рахунками, реєстрами. Первинні документи, які б свідчили про надання послуг, відсутні, як відсутня оплата таких послуг безготівковим розрахункам.

Наведе свідчить про порушення п. 4.1.6 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" (334/94-ВР) .

Валовий дохід донараховано за результатами перевірки за IV квартал 1997 року +71,4 тис грн., за І квартал 1998 року +40,8 тис грн., за ІІ квартал +253,6 тис. грн., за ІІІ квартал +417,3 тис. грн.

За результатами перевірки донараховано:

- за 1997 рік податок на додану вартість 14 300 грн., податок на прибуток 99 100 грн., податок на рекламу 357 грн., внесок облавтодору 857 грн., внесок до інноваційного фонду.714 грн.

- за 1998 рік податок на додану вартість 196 300 грн.,податок на прибуток 137 700 грн., податок на рекламу 3 828 грн., внесок до облавтодору 9187 грн., внесок до інноваційного фонду 7657 грн.

Крім того, вказано, що ТОВ "ХХХ" неправильно віднесено до податкового кредиту 8600 грн. по угоді з приватним підприємством "УУУ".

ХХ.ХХ.99р. Державною податковою інспекцією у З-ному районі м. Києва на підставі акту прийнято рішення № 4 про застосування фінансових санкцій, а саме: стягнення донарахованих податків і внесків, пені, фінансових санкцій.

Задовольняючи позов ТОВ "ХХХ" про визнання вказаного рі-шення недійсним, суд прийшов до правильного висновку, що позивачем не допущено порушень законодавства про оподаткування.

Відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.93 № 250 (250-93-п) запис у регістрах бухгалтерського обліку провадиться на підставі первинних облікових документів, які фіксують факти здійснення господарської операції і розпорядження (дозволу) на їх проведення.

В акті перевірки вказано, що при перевірці первинних документів, які свідчать про надання рекламних послуг, встановлено, що обсяги реклами у газетному виданні ("ХХХ") не підтвердженні рахунками фактури реєстрами підприємств, що надавали рекламу.

При цьому відповідачем не наведено, які господарські операції, з якими контрагентами, на яку суму не відображені у бухгалтерському обліку, якими це доказами підтверджено, з якого розрахунку пораховано валовий дохід ТОВ "ХХХ", чим підтверджується отримання готівки за надані послуги, а тому суд обгрунтовано прийшов, до висновку, що позивачем не допущено порушень при обчислені ні валового доходу. З урахуванням викладеного: підстав для донарахування податків на додану вартість, на прибуток, рекламу, внесків до інноваційного фонду, облавтодору не було.

Нічим не підтверджені і доводи, відповідача, що при укладені угод з товариствами "ХХХ" та "УУУ" прийом оголошень здійснювався готівковою формою розрахунків.

Не доведено Державною податковою інспекцією у З-ному районі м. Києва твердження, що при укладені угоди з приватним підприємством "УУУ", позивач безпідставно відніс до податкового кредиту 8 600 грн., бо про надання послуг свідчить договір, акт виконаних робіт, платіжне доручення, податкова накладна, яка відповідає вимогам п.7.4.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку, що відповідачем не надано доказів про заниження валового доходу з боку ТОВ "ХХХ", а тому не було підстав дораховувати податки та внески і застосовуванні фінансові санкції.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що постанова арбітражного суду відповідає обставинам справи і вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 106, 108 Арбітражного процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України, -