Спір про зобов'язання вчинити дії та стягнення грошової суми - Матеріали рішення 04/018

зобов'язано П-ну регіональну митницю надати Управлінню державного казначейства у м. Києві оригінал довідки про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "XXX" надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 117780,47 грн. за період з XX.03.2003 по XX.04.2003;

стягнути з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "XXX" 117780,47 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість;

стягнуто з П-ної регіональної митниці 1262,81 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості на підставі цін на ідентичні товари; позивач достовірними документальними даними підтвердив вартість товару у розмірі 1000 доларів США за 1 тонну.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, П-на регіональна митниця звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Свої доводи заявник аргументує тим, що раніше позивач неодноразово здійснював за зовнішньоекономічним контрактом від XX.06.1998 N 00-00 митне оформлення промислового рослинного гідрогінезованого жиру за митною вартістю 1600 доларів США за тонну; позивач не надав достатньо документів, які б підтвердили достовірність та правильність заявленої у ВМД від XX.03.2003 митної вартості вантажу у розмірі 1000 доларів США за 1 тонну; висновок Торгово-промислової палати м. Києва не має чітко визначеної ціни рослинного гідрогінезованого жиру; заявлена митна вартість вантажу не відповідала базі даних цінової інформації Державної митної служби України; позивач добровільно погодився з визначеною митницею митною вартістю вантажу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "XXX" надало відзив на апеляційну скаргу, де спростовує її доводи.

Управління Державного казначейства у м. Києві теж надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від XX.11.2003 у даній справі, оскільки казначейство ніяких правопорушень відносно позивача не допускало.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши мотиви апеляційної скарги, відзивів, заслухавши пояснення представників сторін та враховуючи, що: XX.06.1998 між фірмою "YYY" (по тексту договору постачальник) та ТОВ "XXX" (по тексту договору покупець) був укладений договір поставки N 00-00.

Згідно р. 1 даного договору постачальник зобов'язався поставити покупцю у визначені договором строки сировину, зазначену в специфікації, для виробництва кондитерських виробів, а покупець зобов'язався прийняти її та сплатити. Умови поставки - СIF м. К...., Україна.

Загальна вартість сировини, що поставляється по договору, визначається в розмірі 2000000,00 доларів США. Оплата здійснюється частинами згідно специфікації на кожну отриману партію сировини окремо. Розрахунки сторін здійснюються за кожну отриману партію сировини окремо протягом дев'яносто днів з моменту поставки сировини згідна специфікації шляхом переказу грошей на рахунок постачальника (п. п. 2.3.1., п. п.2.3.3. п. 2.3. договору).

XX.01.2003 та XX.02.2003 між сторонами були підписані специфікації відповідно N 00 і N 00 до договору поставки N 00-00. В даних специфікаціях були зазначені предмет, обсяги та вартість чергової поставки: промисловий гідрогінезований рослинний жир СН- 38 вартістю 1000,00 доларів США. До зазначених специфікацій постачальником виписані інвойси від XX.01.2003 N SF/E/0000 та від XX.02.2003 N SF/Е/0000, де також була зазначена ціна товару в розмірі 1000,00 доларів США.

Визначена в специфікаціях сировина була поставлена на територію України в березні, квітні 2003 року та задекларована на митниці за вказаною вище ціною.

Матеріали справи свідчать, що протягом березня, квітня 2003 року П-на регіональна митниця здійснила митне оформлення сировини за митною вартістю, яка дорівнює 1600,00 доларів США. Підставою для визначення такої митної вартості сировини стала довідка Відділу тарифів та митної вартості П-ної регіональної митниці про визначення митної вартості N 06-11/3/508 від 26.03.2003, у висновках якої зазначено, що митне оформлення промислового рослинного кондитерського гідрогінезованого жиру SH 38 слід провести за митною вартістю 1,6 USD/кг.

XX.04.2003 ТОВ "XXX" звернулася до П-ної регіональної митниці з листом про надання роз'яснень причин, з яких заявлена фабрикою митна вартість в розмірі 1000,00 доларів США не була прийнята для митного оформлення.

Листом від 06.05.2003 N 1-41/06-3408 митниця повідомила, що в зв'язку з тим, що ТОВ "XXX" раніше здійснювала митне оформлення за ціною 1600,00 доларів США, співробітники відділу тарифів та митної вартості самостійно визначили митну вартість сировини на основі цін на ідентичні товари.

Згідно ст. 75 Митного кодексу України (92-15) обкладення митом товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, здійснюється відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) .

Стаття 16 Закону України від 05.02.1992 N 2097-ХII "Про Єдиний митний тариф" (2097-12) передбачає, що нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунка-фактури...

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів та інших предметів вартості або у разі неможливості перевірки її обчислення митні органи України визначають митну вартість послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари та інші предмети, що діють у провідних країнах - експортерах зазначених та інших предметів.

Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 N 1598 (1598-98-п) (далі Постанова N 1598 (1598-98-п) ).

Відповідно до п. 1 зазначеної Постанови митна вартість товарів заявляється митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України.

Заявлена декларантом митна вартість і дані, що стосуються її визначення, повинні грунтуватися на достовірній і документально підтвердженій інформації. Для підтвердження достовірності заявленої митної вартості можуть бути використані такі документи: рахунки-фактури (інвойси) або рахунки-проформи; специфікації, коносаменти, товарно-транспортні накладні... договори (угоди) на поставку... (п. 6 Постанови N 1598 (1598-98-п) ).

В пункті 4 Постанови N 1598 (1598-98-п) зазначено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів та у разі відсутності інформації щодо цін на ідентичні товари митна вартість визначається на підставі цін на подібні товари, що діють у провідних країнах - експортерах цих товарів.

Однак, як свідчать матеріали справи, для митного оформлення сировини ТОВ "XXX" подало договір поставки від XX.06.1998 N 00-00, специфікації N 00 від XX.01.2003 та N 00 від XX.02.2003, інвойси від XX.01.2003 N SF/Е/0000 та від XX.02.2003 N SF/Е/0000, інші документи. Слід зазначити, що у поданих документах ціна сировини складала 1000,00 доларів США за одну тонну.

Крім того, згідно п. 6 Постанови N 1598 (1598-98-п) для підтвердження заявленої митної вартості можуть використовуватися як допоміжний матеріал висновки організацій, уповноважених Держмитслужбою на проведення цінової експертизи. Такою організацією відповідно до наказу Державної митної служби України від 02.12.1999 N 782 (z0911-99) "Про затвердження Примірного положення про відділ тарифів та митної вартості і Порядків його роботи", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.1999 за N 911/204 , є Торгово-промислова палата України (п. 3.6. р. 3 Порядку роботи відділу тарифів та митної вартості регіональної митниці (митниці) при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України).

В п. 1 ст. 11 Закону України від 02.12.1997 N 671/97-ВР (671/97-ВР) "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначено, що торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.

На підтвердження достовірності митної вартості товару позивачем було надано відповідачу-1 експертний висновок N Ц-000 від XX.03.2003 Київської торгово-промислової палати України, в якому зазначено, що вартість гідрогенізованого рослинного жиру SН 38, який поставляотвоя по договору N 00-00, може складати 1000,00 доларів США за одну тонну.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що згаданий експертний висновок взагалі не надавався митниці, спростовується самим заявником. Так, у відзиві на позовну заяву від XX.11.2003 N 1-45/10-9358 П-на регіональна митниця зазначила, що "позивачем 27 березня 2003 року в якості довідкового матеріалу до митного оформлення надавався експертний висновок N Ц-000 від XX.03.2003 Київської торгово-промислової палати...".

Таким чином, матеріалами справи доведено, що позивачем було надмірно сплачено податок на додану вартість з розрахунку митної вартості сировини 1600 доларів США за одну тонну, тоді як фактична митна вартість сировини становила 1000,00 доларів США за одну тонну.

Порядок повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), визначено в наказі Державного казначейства України від 10.12.2002 N 226 (z1000-02) , зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 за N 1000/7288.

Так, в п. 1.3. Порядку зазначено, що повернення платникам помилково та/або надміру сплачених платежів, надходження яких забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається, з обов'язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа (квитанції, платіжного доручення та ін.), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та конкретні обставини справи, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від XX.11.2003 у справі N 0/000 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від XX.11.2003 у справі N 0/000 залишити без змін, а апеляційну скаргу П-ої регіональної митниці - без задоволення.