/апеляційна інстанція/ Спір про визнання договору оренди недійсним та стягнення боргу за ним - Матеріали постанови 02/292-2

Рішенням господарського суду Одеської області від ХХ.02.03р. у справі №000 позов спільного українсько-болгарського підприємства "ХХХ" до товариства з обмеженою відповідальністю "YYY" задоволене частково: визнано недійсним договір оренди від ХХ.09.98р., стягнуто з ТОВ "YYY" на користь позивача заборгованість у сумі 20815 грн.

ХХ.05.03р. відповідач звернувся до суду з заявою про надання відстрочки виконання рішення від ХХ.02.03р. Ухвалою господарського суду Одеської області від ХХ.06.03р.виконання рішення відстрочено до ХХ.09.03р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від ХХ.06.03р. ТОВ "YYY" відмовлено у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від ХХ.02.03р. у зв'язку з пропуском трьохмісячного строку, протягом якого апеляційний суд може відновити пропущений процесуальний строк.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ "YYY" ХХ.07.03р. звернулось з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу від ХХ.06.03р. скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного господарського суду. Постановою Вищого господарського суду України від ХХ.10.03р. касаційну скаргу ТОВ "YYY" задоволено, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від ХХ.06.03 р. скасовано, справу направлено до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

ТОВ "YYY" у поданій апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить рішення господарського суду Одеської області від ХХ.02.03р. скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог спільного українсько-болгарського підприємства "ХХХ" до ТОВ "YYY" посилаючись на неповне з'ясувания обставин, які мають значення для справи, недоведенність висновків, викладених в рішенні суду та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

СП "ХХХ" просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "YYY" без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи викладені у скарзі та заперечення по ним. дослідивши надані матеріали, суд. -

ХХ.09.98р. між СП "ХХХ" та ТОВ "YYY" був укладений договір оренди нежитлового приміщення загальною площею 2090 кв.м.. яке розташовано за адресою: Одеська область. м. Б., вул. А-я. 41. У зв'язку з невиконанням п.7.1. зазначеного договору позивач звернувся до господарської о суду з вимогами про розірвання договору оренди та стягнення боргу в сумі 137 500 грн., з них 68 483 грн. - заробітна плата охоронців: 24 900 гри. - нарахування на заробітну плату: 34 241 грн. - комунальні послуги: 9 876 грн. - пеня.

ХХ.02.03р. позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати договір оренди від ХХ.09.98р. недійсним з підстав укладення угоди в протиріччя зі статутними цілями діяльності СП "ХХХ".

Пунктом 7.1. зазначеного договору передбачено, що Орендар зобов'язується нести усі витрати по експлуатації орендуємого об'єкта. Рішенням господарського суду обгрунтовано вст ановлено, що позов в частині стягнення витрат по заробітній платі охоронцям та нарахування на заробітну плату є необгрунтованим та задоволенню не підлягає, оскільки умовами договору не передбачено оплату послуг служби охорони. Не підлягає також стягненню пеня нарахована позивачем. оскільки договором не передбачено нарахування пені в разі прострочення по сплаті витрат з експлуатації орендованого об'єкта.

Задовольняючи позовні вимоги СП "ХХХ" в частині стягнення заборгованості в сумі 20 815 гри. місцевий суд виходив з того, що витрати по експлуатації приміщення включають до себе витрати по оплаті комунальних платежів. Відповідно до довідки-розрахунку позивач сплачував комунальні послуги за орендоване ТОВ "YYY" приміщення розташоване за адресою: Одеська область. м. Б. вул. А-я,41 в період з ХХ.09.98р. в розмірі 34 241 гри. Оскільки позивач звернувся з позовом до суду ХХ.12.02р. та втратив строк па пред'явлення позову про стягнення заборгованості, яка виникла до ХХ.12.99р.. а з клопотанням про поновлення строку позовної давності не звертався, судом стягнуто заборгованість по комунальним послугам у розмірі 20 815грн.

У відповідності з п.4 частини 3 статті 129 Конституції України (254к/96-ВР) та статті 33 ГПК України (1798-12) , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. ТОВ "YYY" не надано жодних доказів по оплаті комунальних послуг.

Відповідно до ст.ст. 4, 151 ЦК України (1540-06) , договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст.ст.5. 161 ЦК (1540-06) ), а одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються (ст. 162 ЦК України (1540-06) ).

Не заслуговують на увагу посилання відповідача на неможливість прийняти участь у розгляді справу в зв'язку з неповідомленням про призначення справи до розгляду, оскільки в матеріалах справи є клопотання ТОВ "YYY" про відкладення розгляду справи.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції встановив, що договір від ХХ.09.98р. про оренду будівлі дитячого садку був укладений в протиріччя цілям підприємства, так як будівля, яка складас два поверхи та загальна площа якої 2090 кв.м. була надана в оренду строком на 10 років за орендну плату в розмірі 12 грн. в місяць.

Доводи відповідача стосовно того, що Статутом СП "ХХХ" не передбачено отримання останнім прибутку від надання об'єктів нерухомості в оренду, тому підприємство не ставило метою отримання прибутку взагалі, на думку суду необгрунтовані з наступних підстав:

Правоздатність будь-якої юридичної особи є спеціальною, оскільки визначається встановленими цілями її діяльності (частина перша статті 26 ЦК України (1540-06) ) відповідно до закону та/або установчих документів даної юридичної особи. Угода, укладена юридично особою всупереч цілям її діяльності є позастатутною і має визнаватися недійсною на підставі стаїті 50 Цивільною кодексу (1540-06) .

Позастатутною с угода. укладена у суперечності з цілями, зазначеними в установчих документах юридичної особи. Під цілями юридичної особи треба розуміти не лише її основні виробничо-господарські. соціальні та інші завдання, але також і не заборонені законом допоміжні операції, необхідні для досягнення основних цілей, що стоять перед юридичною особою.

Коло угод, які вправі укладати господарюючі суб'єкти, не визначається якимось вичерпним переліком і не обмежується лише тими угодами, що випливають з основного змісту їх діяльності.

Згідно ст. 1 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) від 27.03.91р. № 887-Х1І зі змінами та доповненнями, підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який мас права юридичної особи та здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку. З даною метою створено і СП "ХХХ".

Таким чином недійсною на підставі статті 50 ЦК України (1540-06) має визнаватися така угода, яка прямо суперечить цілям юридичної особи, зазначеним в законі, або в установчих документах.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду про визнання недійсним договір оренди від ХХ.09.98р. укладеного між спільним українсько-болгарським підприємством "ХХХ" і товариством з обмеженою відповідальністю "YYY" та стягненням з ТОВ "YYY" на користь СП "ХХХ" заборгованості у сумі 20 815грн.

Отже оскаржуване рішення грунтується на законі, а наведені в апеляційній скарзі підстави для її скасування не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.