Судова колегія у складі:

головуючий суддя

судді

при секретарі

за участю представників сторін:

позивача - присутні

1-го відповідача - присутні

2-го відповідача - не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача на рішення господарського суду Харківської області від

ХХ.ХХ.02 по справі № 000

за позовом ПФ "ХХХ" м. Харків

до 1) ВАТ "УУУ" м. Куп'янськ; 2) ПП В. м. Харків

про стягнення 240723,75 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002 р. позовні вимоги задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 17,452 тн. соняшнику, 259028,55 грн. вартості нестачі соняшника, з посиланням не необгрунтоване переоформлення форми № 13 на 209 тн. соняшнику на 2-го відповідача, тому що згідно з п.3.3 договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р. право власності на продукцію переходить до покупця з моменту підпису накладної на передачу продукції, яка в свою чергу видається після зарахування коштів від покупця, відміну розпорядження позивачем.

Перший відповідач з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати, в позові відмовити, посилаючись на переоформлення соняшнику на ПП В. по листу та довіреності позивача, з моменту переоформлення соняшнику договір зберігання з ПФ "ХХХ" втратив свою силу та значення.

Другий відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належно повідомлений про час і місце розгляду справи.

Позивач у відзиві на скаргу з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення суду обгрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні ХХ.ХХ.2002 р. було оголошено перерву до ХХ.ХХ.2002 р.

Судова колегія, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи становила:

Суд першої інстанції правомірно встановив, що між позивачем та першим відповідачем був укладений договір № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. з надання послуг по зберіганню, просушці соняшника, згідно з яким позивач передав першому відповідачу на зберігання за період вересень-жовтень 2001 р. по накладним №№ 8, 9, 6 , 1, 2, 3 4, 5 - 229870 кг соняшника.

Пунктом 5.6 договору № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. передбачено, що продукція не може бути передана у власність іншому товаровласнику без повідомлення першого відповідача і проведення остаточних розрахунків з переоформленням на іншого власника відповідно до встановленого порядку. Переоформлення проводиться на підставі листа товаровласника за підписом перших осіб завіреного печаткою і дорученням на переоформлення в присутності уповноваженої особи нового власника.

Отже договором не встановлений порядок передачі у власність товару іншому власнику, а передбачається повідомлення першого відповідача про передачу у власність, проведення остаточних розрахунків з переоформленням на іншого власника, відсутня також умова про розірвання договору схову при зазначеному переоформленні.

Між позивачем і другим відповідачем був укладений договір купівлі-продажу сільгосппродукції № 1 від ХХ.ХХ.2002 р., згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупця соняшник у кількості 209,325 тн., пунктами 3.3, 6.1, 6.4 договору передбачене, що право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання накладної на передачу товару, яка підписується після одержання коштів на розрахунковий рахунок продавця, а оплата повинна проводиться на підставі рахунку і ф. 13.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач листом від ХХ.ХХ.2001 р. просив першого відповідача переоформити форму 13 на збереження соняшника в кількості 209 тн. на ПП В., у зазначеному листі не повідомлялося про перехід права власності на товар до ПП В., були відсутні печатка і підпис другої особи, а також відсутні прохання про розірвання договору схову з проведенням остаточного розрахунку.

Перший відповідач необгрунтоване порахував зазначений лист підставою для переходу права власності на товар і без розірвання договору схову, проведення остаточних розрахунків зробив переоформлення товару на другого відповідача, що є порушенням умов договору № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. і договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач листом № 2 від ХХ.ХХ.2002 р. відмінив своє розпорядження і просив відповідача форми № 13, переоформлені на 2-го відповідача вважати недійсними, в зв'язку з невиконанням останнім умов договору, а також підтверджує своє право власності на 209 тн. соняшника.

В зв'язку з чим посилання першого відповідача на те, що він не був стороною по договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р., а договір зберігання з ПФ "ХХХ" втратив свою силу та значення, в зв'язку з оформленням ф. 13 необгрунтоване і спростовується матеріалами справи, зокрема договором № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. не передбачено розірвання договору при переоформленні товару, договір належним чином не був розірваний, а згідно з умовами договору № 1 від ХХ.ХХ.2002 р. право власності на товар до ПП В. не перейшло, квитанція ф. 13 не є документом на підставі якого переходить право власності.

Рішення господарського суду узгоджується з наявними у справі доказами і відповідає вимогам норм матеріального права, а мотиви першого відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України (1798-12) , -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від ХХ.ХХ.2002 р. у справі № 000 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.