Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого:

Барбари В.П.,

Суддів:

Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф.,

Колесника П.I., Потильчака О.I., Черногуза Ф.Ф., Шицького I.Б., Щотки С.О.,

розглянувши касаційне подання Генерального прокурора України на постанову Вищого господарського суду України від 12 червня 2007 року у справі № 43/427 (rs790958) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Картсервіс Плюс" до закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир" про визнання банкрутом,

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Картсервіс Плюс" звернулося у господарський суд м. Києва із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника - закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир" у зв'язку з тим, що боржник неспроможний погасити борг у сумі 1 200 грн. за надані ним послуги по заправці картриджів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26 червня 2006 року порушено провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир".

Постановою господарського суду м. Києва від 6 липня 2006 року визнано банкрутом закрите акціонерне товариство "Київський готель "Мир", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора, якого зобов'язано провести ліквідаційну процедуру та надати суду на затвердження звіт і ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14 вересня 2006 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс; ліквідовано банкрута - закрите акціонерне товариство "Київський готель "Мир". Припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року постанову господарського суду міста Києва від 6 липня 2006 року залишено без змін. Постанова обгрунтована зокрема тим, що встановлено факт відсутності коштів та їх руху на рахунках боржника та відсутність майна останнього, окрім цього довідкою ГУ МВС України в м. Києві № 10/2607 від 19 липня 2006 року підтверджена відсутність боржника за його місцем знаходження.

Постановою Вищого господарського суду України (rs790958) від 12 червня 2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року залишено без змін.

9 серпня 2007 року Верховним Судом України порушено провадження за касаційним поданням Генерального прокурора України про скасування постанови Вищого господарського суду України (rs790958) від 12 червня 2007 року. В обгрунтування касаційного подання зроблено посилання на невідповідність постанови Вищого господарського суду України рішенням Верховного Суду України та неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційного подання та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з частиною першою цієї статті у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Отже, у контексті вказаної норми при розгляді справи за правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника - юридичної особи та факт відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням.

Залишаючи без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року, Вищий господарський суд України виходив, зокрема, з того, що відсутність закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир" за місцезнаходженням по пр. 40-річчя Жовтня, 70 у м. Києві встановлена судом як доведений факт. Крім того Вищий господарський суд України підтримав висновок судів про те, що встановлено факт відсутності коштів та їх руху на рахунках боржника та відсутність майна останнього.

Проте з цим висновком погодитись не можна, оскільки він не грунтується на законодавстві, не відповідає матеріалам справи.

В порушення приписів статей 32, 34, 38, 43 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) суд першої інстанції залучив в якості доказів до матеріалів справи не посвідчену довідку, видану Дніпровським РУ ГУ МВС України в м.Києві про відсутність ЗАО "Київський готель "Мир" за адресою пр. 40- річчя Жовтня, 70 у м. Києві. При цьому господарський суд не врахував тієї обставини, що вищевказана адреса знаходиться у Голосіївському районі м. Києва органом внутрішніх справ у якому є Голосіївське РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Крім того, Вищий господарський суд України погодившись з висновком попередніх судових інстанцій про відсутність боржника за його юридичною адресою, залишив поза увагою той факт, що довідка № 10/2607 від 19 липня 2006 року, на підставі якої зроблено вищевказаний висновок, є довідкою Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві про те, що за закритим акціонерним товариством "Київський готель "Мир" транспортних засобів у м.Києві не зареєстровано (а.с.29).

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України (435-15) та до положень пункту 5 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Проте установчі документи закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир" в матеріалах справи відсутні, відповідно вони не досліджувались судами першої, апеляційної інстанцій та Вищим господарським судом України з метою з'ясування питання про те, який орган або особа уповноважений виступати від імені закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир", де його адреса, а відтак, і місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (стаття 17 цього Закону).

На вимогу господарського суду міста Києва, викладену в ухвалі про порушення провадження у справі від 26 червня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю "Картсервіс Плюс" не надало витяг з Єдиного державного реєстру щодо боржника, а суд також не здійснив свої повноваження, передбачені статтею 38 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , та не витребував відомості щодо закритого акціонерного товариства "Київський готель "Мир", які містяться в Єдиному державному реєстрі та є необхідними для встановлення обставин справи.

Господарськими судами всіх інстанцій не було враховано той факт, що висновок про відсутність у боржника транспортних засобів, зроблений на підставі довідки Головного Управління МВС України у м. Києві від 19 липня 2006 року та висновок про відсутність коштів на рахунках, зроблений на підставі ліквідаційного балансу, не можуть свідчити про відсутність майна та грошових коштів вцілому.

Судами зазначені вище вимоги закону не були взяті до уваги, у зв'язку з чим всі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи слід врахувати наведене і вирішити спір відповідно до закону.

Враховуючи викладене і керуючись статтями 111-17-111-21 ГПК України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

постановила:

Касаційне подання Генерального прокурора України задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України (rs790958) від 12 червня 2007 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 грудня 2006 року та постанову господарського суду міста Києва від 6 липня 2006 року у справі № 43/427№ 43/427

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає

Правова позиція

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.