П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2007 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
Головуючого:
Барбари В.П.,
суддів:
Гуля В.С.,
Карпечкіна П.Ф.,
Колесника П.I.,
Новікової Т.О.,
Потильчака О.I.,
Черногуза Ф.Ф.,
Шицького I.Б.,
Щотки С.О.,
за участю представників:
позивача - Вінецької Р.М.,
відповідачів - Зака Б.Ф., Селіфонової Г.Ф., Гургули О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
спеціалізованої державної організації "Київська міська служба
Української інвестиційної експертизи (служба "Київдержекспертиза")
на постанову Вищого господарського суду України від 15 серпня 2007
року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю
"Управління по будівництву тунелів та підземних споруд
спеціального призначення" до Спеціалізованої державної організації
"Київдержекспертиза" про припинення дій, що порушують право або
створюють загрозу його порушення та визнання незаконним акту
контрольного обміру відповідача,
в с т а н о в и л а :
У березні 2007 року ТОВ "Управління по будівництву тунелів та
підземних споруд спеціального призначення" звернулося у
господарський суд міста Києва з позовом до служби
"Київдержекспертиза" про припинення незаконних дій по
перешкоджанню його законній господарській діяльності, які
полягають у проведенні контрольних обмірів на об'єктах,
споруджених ним, складанні та підписанні актів контрольних
обмірів, направленні актів контрольних обмірів до будь-яких
установ та визнання недійсними акту відповідача контрольного
обміру від 9 лютого 2007 року № 09/105-117.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутнє
право по проведенню контрольних обмірів, такі дії порушують його
права і створюють загрозу їх порушення в подальшому.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17 травня 2007
року позов задоволено.
Суд виходив з того, що відповідач у відповідності до діючого
законодавства не має повноважень здійснювати контрольні обміри.
При цьому розпорядженням Київської міської державної адміністрації
від 20 вересня 2006 року № 1391 скасоване розпорядження від 19
листопада 2003 року № 2171, яке делегувало відповідачу додаткові
повноваження з проведення контрольних обмірів на об'єктах, що
споруджуються із залученням бюджетних коштів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17
липня 2007 року рішення місцевого господарського суду у справі
скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову
відмовлено.
Суд виходив з того, що відповідач правомірно здійснював
контрольні обміри об'єкту будівництва, в межах повноважень,
визначених чинним розпорядженням Київської міської державної
адміністрації від 9 жовтня 2001 року № 2137 ( ra2137017-01 ) (ra2137017-01)
, та
мав всі законні підстави для складення оспорюваного акту. При
цьому суд зазначив, що складений відповідачем акт контрольного
обміру по суті є висновком спеціаліста, який містить статистичні
дані, не встановлює жодних правовідносин, не породжує правових
наслідків та немає обов'язкового характеру, а тому не є актом,
спори про визнання недійсними яких підвідомчі господарським судам
у відповідності до ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Постановою Вищого господарського суду України від 15 серпня
2007 року постанову Київського апеляційного господарського суду
від 17 липня 2007 року скасовано, рішення господарського суду
міста Києва від 17 травня 2007 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування
зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав
її невідповідності Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, виявлення
різного застосування судом одного й того ж положення закону у
аналогічних справах, неправильного застосування норм матеріального
права.
Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарських справах
Верховного Суду України від 4 жовтня 2007 року порушено касаційне
провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду
України від 15 серпня 2007 року у справі № 2/131 ( rs912813 ) (rs912813)
.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін,
перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських
справах Верхового Суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій в період з
грудня 2006 року по січень 2007 року служба "Київдержекспертиза"
проводила контрольні обміри на об'єктах ВАТ "Акціонерна компанія
"Київводоканал", роботи на яких позивач виконував як генеральний
підрядник відповідно до укладених із ВАТ "Акціонерна компанія
"Київводоканал" договорів.
Відповідачем перевірялись виконані позивачем роботи по
об'єкту "Будівництво Південно-Західного каналізаційного колектора,
I-IV п.к.". В результаті проведеного контрольного обміру
відповідачем складено та затверджено Акт контрольного обміру, в
якому визначено, що вартість виконаних позивачем робіт була
завищена, і таке завищення за перевіреним об'єктом складає в
загальній сумі 545 460 грн.
За змістом ст. 15 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
кожна особа має право
на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання
або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом
передбачені у ст.16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Одним з таких способів,
як зазначено у п.10 ч.1 вказаної статті, є визнання незаконними
рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади
Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування,
їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено,
що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,
що встановлений договором або законом.
Частина 2 ст. 20 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
, яка кореспондується з
положенням ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, встановлює, що права та
законні інтереси суб'єктів господарювання та споживачів
захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково
недійсними актів органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать
законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів
господарювання або споживачів. Тобто за змістом вказаної норми
господарські суди розглядають на загальних підставах справи у
спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами,
які відповідно до закону чи установчих документів мають
обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи
припиняються з прийняттям такого акту.
Вирішуючи даний спір суди мали визначити правову природу
оспорюваного акту, чи є оспрюваний акт актом ненормативного
характеру в розумінні ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та чи є цей
акт обов'язковим для виконання усіма учасниками спірних
правовідносин.
Суди не з'ясували питання яке саме право позивача порушено
відповідачем та чи мав відповідач право, відповідно до свого
правового статусу, здійснювати контрольні обміри на об'єктах
будівництва, що споруджуються за бюджетні кошти.
Вказані обставини не були з'ясовані судами першої,
апеляційної інстанції, на що не звернув уваги і суд касаційної
інстанції. За таких обставин всі ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді справи слід повно, всебічно встановити
всі обставини справи, які мають значення для правильного її
вирішення, дати їм належну юридичну оцінку та постановити законне
і обгрунтоване рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 111-17 - 111-20
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу спеціалізованої державної організації
"Київська міська служба Української інвестиційної експертизи
("Служба "Київдержекспертиза" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду від 15 серпня 2007 року
скасувати, постанову Київського апеляційного господарського суду
від 17 липня 2007 року та рішення господарського суду міста Києва
від 17 травня 2007 року у справі № 2/131 ( rs912813 ) (rs912813)
скасувати,
справу передати на новий розгляд до господарського суду міста
Києва.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Барбара В.П.
судді: Гуль В.С.
Карпечкін П.Ф.
Колесник П.I.
Новікова Т.О.
Потильчак О.I.
Черногуз Ф.Ф.
Шицький I.Б.
Щотка С.О.