Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого Шицького І.Б.

суддів: Барбари В.П., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.І., Потильчака О.І., Черногуза Ф.Ф. та Щотки С.О.,

за участю представників виконавчого комітету Тернопільської міської ради – Гірняка В.М., ТОВ "Будзамовник" – Осадчук С.С. та управління комунального майна Тернопільської міської ради – Мельничук О.М.,

розглянувши касаційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 25 квітня 2007 року № 9/144-2022 у справі за позовом ТОВ "Будзамовник" до управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради та виконавчого комітету Тернопільської міської ради про спонукання до здійснення реорганізації і виконання умов договору оренди, створення реорганізаційної комісії та виключення КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики,

У травні 2006 року ТОВ "Будзамовник" подало до господарського суду Тернопільської області позов, з урахуванням уточнень, до управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради та виконавчого комітету Тернопільської міської ради про спонукання до здійснення реорганізації і виконання умов договору оренди, створення реорганізаційної комісії та виключення КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики. Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавчий комітет Тернопільської міської ради не виконав умови договору оренди від 11 травня 2002 року № 6 в частині передачі позивачу цілісного майнового комплексу в розумінні ст. 19 ЦК України (а.с. 2-3).

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 31 травня 2006 року позов задоволено частково. Зобов’язано виконавчий комітет Тернопільської міської ради протягом трьох днів з часу набрання рішенням законної сили прийняти рішення про припинення діяльності КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом реорганізації через приєднання до позивача, визнати ТОВ "Будзамовник" правонаступником КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" та створити реорганізаційну комісію для складення передавального балансу, виключення КП фірми "Тернопільбудінвестзамовник" з державного реєстру підприємницької діяльності та зняття з реєстрації в органі статистики. У задоволенні вимог до управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради відмовлено (а.с. 94-97).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 січня 2007 року вищевказане рішення суду залишено без змін (а.с. 175-179).

Постановою Вищого господарського суду України від 25 квітня 2007 року № 9/144-2022 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 січня 2007 року залишено без змін (а.с. 197-200).

Рішення і постанови мотивовані тим, що зобов’язання повинні виконуватись належним чином. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, що було передбачено договором оренди цілісного майнового комплексу від 11 травня 2002 року № 6.

Ухвалою Верховного Суду України від 19 липня 2007 року порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 25 квітня 2007 року № 9/144-2022 за касаційною скаргою виконавчого комітету Тернопільської міської ради, де поставлено питання про скасування цієї постанови та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і невідповідність оскарженої постанови положенням Конституції України (254к/96-ВР) (а.с. 213).

Заслухавши доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

11 травня 2002 року між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради (орендодавцем) і управлінням комунального майна міста (правонаступником якого є управління обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки Тернопільської міської ради – далі-Управління), з однієї сторони, та ТОВ "Будзамовник" (орендатором), з іншої сторони, укладено договір № 6 оренди цілісного майнового комплексу комунальної власності – комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник", що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Ю.Опілського, 6 (а.с. 11-13).

Згідно акту приймання-передачі від 11 травня 2002 року Управління передало, а позивач прийняв в оренду цілісний майновий комплекс (а.с. 14-15).

Звертаючись до суду з позовом, позивач просив зобов’язати відповідачів виконати вимоги п.п. 1.2 та 1.3 договору оренди від 11 травня 2002 року і здійснити дії на припинення діяльності комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" шляхом його реорганізації через приєднання до позивача та визнання останнього правонаступником комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" (а.с. 2-3).

Суди усіх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позову, посилаючись на порушення виконавчим комітетом Тернопільської міської ради вимог ст. 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 1.2 договору оренди цілісного майнового комплексу від 11 травня 2002 року № 6.

У той же час, суди апеляційної та касаційної інстанції не взяли до уваги, що відповідно до положень ст. ст. 104, 111-10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є прийняття ними рішення або постанови, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Статтею 4 Закону України "Про власність", який діяв на момент виникнення правовідносин, передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Згідно п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об’єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об’єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об’єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

У відповідності з п. 1.1 Статуту комунального підприємства фірми "Тернопільбудінвестзамовник" останнє є державно-комунальним підприємством.

П. 1.2 Статуту встановлено, що засновником цього підприємства є виконавчий комітет Тернопільської міської ради, а власником майна підприємства є Тернопільська міська Рада (а.с. 76).

Таким чином, судами на порушення вимог ст. ст. 104, 111-10 ГПК України прийняті рішення, які стосуються прав і обов’язків Тернопільської міської ради, яку не було залучено до участі в справі.

Враховуючи викладене і керуючись статтями - 111-17-- 111-21 ГПК України, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Тернопільської міської ради задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України (rs619872) від 25 квітня 2007 року № 9/144- 2022, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 січня 2007 року та рішення господарського суду Тернопільської області від 31 травня 2006 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.Головуючий І.Б. Шицький

Cудами на порушення вимог ст. ст. 104, 111-10 ГПК України прийняті рішення, які стосуються прав і обов’язків особи, яку не було залучено до участі в справі.