Судова палата у господарських справах 

Верховного Суду України у складі:

Головуючого:                  Шицького І.Б.,

Суддів:                       Барбари В.П., 

                              Карпечкіна П.Ф., 

                              Колесника П.І.,

                              Потильчака О.І., 

                              Черногуза Ф.Ф., 

                              Щотки С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" на постанову Вищого господарського суду України від 07.08.2007 року у справі за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (далі – ДП "Бердянський морський торговельний порт") до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" (далі - ТзОВ "Інтерсервіс"), третя особа: Бердянська об’єднана державна податкова інспекція Запорізької області, про стягнення суми,

У червні 2005 року ДП "Бердянський морський торговельний порт" звернулося в господарський суд Донецької області із позовом до ТзОВ "Інтерсервіс" про стягнення 126 552 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач при оплаті виставлених портом рахунків за надані, відповідно до договору № 15 "К" від 31.01.2005 року, послуги з організації навантажувально-розвантажувальних робіт та транспортно-експедиторського обслуговування, безпідставно не сплатив суми ПДВ у розмірі 126 552 грн. В подальшому позивач збільшив розмір позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на неправомірне нарахування позивачем податку на додану вартість, оскільки послуги, надані позивачем відповідно до договору № 15 "К" від 31.01.2005 року відносяться до "супутніх послуг" і відповідно до п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" підлягають оподаткуванню за ставкою 0% до бази оподаткування.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2007 року позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.08.2007 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 13 вересня 2007 року за касаційною скаргою ТзОВ "Інтерсервіс" порушено провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 07 серпня 2007 року. У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскарженої постанови з мотивів її невідповідності нормам матеріального права та різного застосування Вищим господарським судом України положень одного й того ж закону в аналогічних справах.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги і перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

31 березня 2005 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" (2285-15) та деяких інших законодавчих актів України" № 2505-IV від 25.03.2005 року, яким внесено зміни до Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі – Закон).

Пунктами 3.1.2 та 3.1.3 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" у новій редакції передбачено ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту і вивезення товарів (супутніх послуг) в режимі експорту або реекспорту.

Пунктом 1.14 ст. 1 Закону супутні послуги визначені як послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтею 274 Митного кодексу України встановлено, що до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) також включаються фактичні витрати, якщо вони не були до неї включені, а саме на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України.

Як вбачається з матеріалів справ та встановлено судами, ДП "Бердянський морський торговельний порт" надані послуги за лютий, квітень 2005 року і виставлені рахунки для оплати відносно вантажу, який експортується. Згідно з п.6.2 ст.6 Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків від бази оподаткування.

Суди першої та касаційної інстанцій на вказані положення закону уваги не звернули, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

За таких обставин, рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2007 року та постановаВищого господарського суду України від 07.08.2007 року підлягають скасуванню, а справа передачі на новий судовий розгляд.

При новому розгляді, судам слід всебічно та повно встановити всі обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору та ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями - 111-17-- 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата,

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерсервіс" задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 07.08.2007 року у справі №17/240 (rs893067) та рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2007 року - скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.