Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк

До відповідача: Будівельного Управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Донецьк

За участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Ремонтник" м. Донецьк

Предмет спору: стягнення недоврахованої електроенергії у сумі 7 619,09 грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Пальчик О.М. – гол. інженер розпорядження №1560 від 17.12.2007р.

від третьої особи: Рибак О.С. - дов. № 3/5 від 31.01.2008р.

У судовому засіданні 08.07.2008 р. розгляд справи оголошено закінченим

відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України до 15.07.2008 р.

Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк звернулося з позовом до Будівельного управління Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Донецьк про стягнення недоврахованої електроенергії, у сумі 7 619,09 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання електричної енергії №570 від 17.12.2003 р.; акт про порушення "Правил користування електричною енергією" (далі по тексту ПКЕЕ) №022366 від 11.10.2006 р.; протокол засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №441 від 05.12.2006р.; розрахунок об’єму вартості електроенергії неврахованої внаслідок порушень ПКЕЕ б/н; рахунок-фактуру №570 від 05.12.2006 р.; лист №16.1/6683 від 05.09.2007р.

Відповідач позов заперечив, посилається на той факт, що його не запрошували на засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, яке відбулося 05.12.2006р., вважає, що сума по акту нарахована не вірно.

Ухвалою суду від 25.06.2008 р. до участі у справі було залучено третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство "Ремонтник" м. Донецьк.

Представник третьої особи з’явився у судове засідання та пояснив, що згідно розпорядження Донецького міського голи № 335 від 31.03.2006р. 60-квартирний житловий будинок по вул. Ленінградській передано у господарське відання КП "Ремонтник".

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16 жовтня 1997 року та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (z0417-96) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (z0417-96) , у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168 (z1294-06) (далі по тексту Правила) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання електричної енергії від 17.12.2003 р. №570 (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками, без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Згідно п.9.4 Договору, його укладено на строк до 31.12.2005 р. і договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії. З пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що на момент порушення споживачем ПКЕЕ сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

11.10.2006 р. позивачем здійснено перевірку відповідача за адресою: вул. Ленінградська, 2, та зафіксований факт порушення відповідачем п. 6.40 Правил, зокрема: "зірвана пломба енергопостачальної організації з шафи з ввідним рубильником".

Відповідно до п.6.41 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті.

Підпунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачено застосування санкцій, які тягнуть за собою збитки, недоотримані за продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання і підписання акта.

За результатами перевірки, на підставі вищенаведеного, складено акт про порушення споживачем ПКЕЕ №022366 від 11.10.2006 р. підписаний представниками обох сторін. В цьому акті представник споживача (головний інженер Пальчик А.М.) зауважив, що ключі від щитової передані Комунальному підприємству "Ремонтник". Повноважність представника відповідача підтверджена наявним в матеріалах справи розпорядженням Управління УМВС України в Донецькій області №750 від 08.12.2005 р. та представником відповідача у судовому засіданні.

З матеріалів справи, зокрема розпорядження Донецького міського голи № 335 від 31.03.2006р., авізо №№ 1, 4 від 12.04.2006р. та пояснень представників позивача, відповідача та третьої особи вбачається, що на момент складання акту № 022366 від 11.10.2006 р. будинок № 2 по вул. Ленінградська відповідачем було передано КП "Ремонтник". Разом з цим, представниками тих же сторін у судовому засіданні підтверджено, що на момент складання спірного акту, електропостачання у вищезазначений будинок здійснювалось позивачем на підставі договору № 570 від 17.12.2003р., укладеного з відповідачем.

Відповідно до п.6.18 Правил, у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

У засіданні суду представник Будівельного управління УМВС України в Донецькій області повідомив, що навмисно не розривав договір про електропостачання № 570 від 17.12.2003р. з позивачем з метою уникнення відключення вищезазначеного житлового будинку від електропостачання.

Згідно п.4.2.4 Договору, споживач несе відповідальність за зберігання приладів обліку, пломб держпровірки та інспекції, вірність вибору ТТ, своєчасність їх перевірки. У разі відсутності приладів, розрахунки здійснюються по установленій потужності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що в період дії договору № 570 від 17.12.2003р. відповідач зобов’язаний виконувати свої договірні обов’язки відповідно до умов даного договору та приписів діючого законодавства.

Відповідно до частин 1, 3, 4 п. 6.42 ПКЕЕ, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності через 10 робочих днів після вручення протоколу споживачу.

На підставі акта про порушення ПКЕЕ №022366 від 11.10.2006 р. комісією Донецьких електричних мереж прийнято рішення щодо нарахування відповідачу 7 619 грн. 09 коп., яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ №441 від 05.12.2006 р. та виставлено рахунок-фактуру №570 від 05.12.2006р. по акту №022366 у сумі 7619 грн. 09 коп.

Згідно Наказу №237 від 11.07.2006р. Донецьких електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго" до складу комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ включені Башарова С.І., Коваль А.Ю., Шинкаренко Т.А., та Наказу №104 від 03.04.2006р. Донецьких електричних мереж ВАТ "Донецькобленерго" до складу комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ включена Дмитрієва Є.І., які підписали протокол №441 від 05.12.2006 р.

Проте, в порушення ч.3 п.6.42 ПКЕЕ, позивач не повідомив відповідача про час та дату засідання комісії з розгляду акті про порушення ПКЕЕ, зокрема про дату 05.12.2006р., оскільки в акті №022366 зазначена інша дата – 20.10.2006р. Запрошення (інших документів) в підтвердження належного повідомлення відповідача про засідання комісії по розгляду актів 05.12.2006р. позивач суду не надав. У судовому засіданні позивач повідомив, що представник відповідача на засідання комісії по розгляду актів на 05.12.2006р. не запрошувався.

Протокол №441 від 05.12.2006 р. та рахунок-фактура №570 від 05.12.2006р. надіслані відповідачу поштою, про що свідчить копія поштової квитанції №6266 від 05.09.2007р. та підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.

У вищезазначеному протоколі №441 від 05.12.2006р. комісією по розгляду актів вирішено, що нарахування повинні бути здійснені у відповідності до Постанови НКРЕ №562 від 04.05.2006р. "Про затвердження Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №782/12656 04.07.2006р. (z0782-06) , зокрема, відповідно до п.2.1.3 Методики.

Пунктом 2.1.3 Методики передбачено, що Методика застосовується у разі виявлення таких порушень, як відсутність (зрив) пломб Держспоживстандарту України або електропередавальної організації або електропередавальної організації на розрахункових засобах обліку електроенергії в місцях, указаних в акті про пломбування, підписаного споживачем.

Позивач в акті №022366 вказав, що відповідачем порушено ПКЕЕ, а саме "зірвана пломба енергопостачальної організації з шафи з ввідним рубильником". З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що зазначена шафа є електрощитовою, в якій знаходяться електролічильники, проте така шафа не є електролічильником, а отже, вона не являється розрахунковим засобом обліку електроенергії.

У судовому засіданні як представник відповідача так і представник позивача підтвердили той факт, що пломби на електролічильниках, які містяться у вищезазначеній шафі, не зірвані та не пошкоджені.

Таким чином, при розрахунку вартості не облікованої електроенергії за актом № 022366 від 11.10.2006 р. позивач невірно застосував п.2.1.3 Методики, у зв’язку з чим розрахунок недоврахованої електроенергії відповідно до цього пункту також є невірним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.Враховуючи зазначене вище, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоврахованої електроенергії у сумі 7619 грн. 09 коп. задоволенню не підлягають у зв’язку з їх недоведеністю.Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.На підставі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України "Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р. (575/97-ВР) , Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року N28,зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2.08.1996 р. за N417/1442 (z0417-96) , у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.2006 р. N1497, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.12.2006р. за № 1294/13168 (z1294-06) , Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 липня 2006 року за N 782/12656 (z0782-06) , керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 27, 33, 34, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м. Горлівка в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк про стягнення з Будівельного Управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області м. Донецьк недоврахованої електроенергії у сумі 7 619,09 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.