Спір про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України, яким скасовано його ж попереднє рішення про надання позивачу дозволу на концентрацію - Матеріали рішення 10/047

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до Н-го комітету України про визнання недійсним рішення відповідача від ХХ лютого 2003 року N ХХ-р, яким скасовано попереднє рішення відповідача про надання позивачу дозволу на концентрацію. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що підстав для скасування дозволу на концентрацію не було, підстави, що вказані в рішенні від ХХ лютого 2003 року N ХХ-р є необгрунтованими та незаконними, а отже рішення Відповідача від ХХ лютого 2003 року є недійсним.

Відповідач - Антимонопольний комітет України - подав до суду відзив на позовну заяву (знаходиться в матеріалах справи), в якому проти позовних вимог заперечує, оскільки вважає, що позовні вимоги не грунтуються на нормах законодавства та не відповідають дійсним обставинам справи.

Від позивача ХХ.05.2003 р. до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, господарський суд міста Києва, -

В зв'язку з придбанням пакету акцій Відкритого акціонерного товариства "YYY" у розмірі, що перевищує 25% статутного фонду емітента, позивач звернувся до відповідача з заявою про одержання дозволу на концентрацію.

Рішенням Антимонопольного комітету України (далі по тексту - Комітет) від ХХ.12.2002р. N 1 позивачу було надано дозвіл на придбання акцій ВАТ "YYY" у розмірі, що забезпечить власнику перевищення 25 відсотків голосів у вищому органі управління емітента.

ХХ лютого 2003 року Комітет прийняв рішення N ХХ-р. Цим рішенням він скасував рішення від ХХ грудня 2002 року N ХХ9-р про надання позивачеві дозволу на концентрацію. Серед підстав для скасування рішення від ХХ грудня 2002 року N ХХ9-р Комітет зазначив, що позивачем надано недостовірну інформацію щодо заборгованості учасників Товариства по оплаті частки у статутному фонді товариства у розмірі 11104 тис. грн., яке не дало можливості визначитися з колом учасників концентрації; що не досліджувались обставини щодо наявності серед учасників концентрації суб'єкта господарювання, який контролює інший комбінат - конкурента ВАТ "YYY", у зв'язку з відсутністю такої інформації в матеріалах, доданих до заяви Товариства, що, як наслідок призвело до прийняття Комітетом необгрунтованого рішення про надання дозволу Товариству на придбання акцій ВАТ "YYY".

Позивач вважає, що надана ним інформація, зокрема, щодо заборгованості учасників товариства по оплаті частки у статутному фонді товариства є такою, що відповідає дійсності, тобто достовірною, і, крім цього, Комітет мав час для її перевірки. Таке твердження є безпідставним і спростовується наступним.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) органи Антимонопольного комітету України з власної ініціативи чи за заявами осіб можуть переглянути рішення, прийняти ними у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та у заявах про узгоджені дії, концентрацію, у разі: якщо істотні обставини не були і не могли бути відомі органам Антимонопольного комітету України, що призвело до прийняття незаконного або необгрунтованого рішення, якщо рішення було прийнято на підставі недостовірної інформації, що призвело до прийняття незаконного або необгрунтованого рішення; наявності інших підстав, передбачених законами України.

За результатами перегляду органи Антимонопольного комітету України можуть скасувати рішення.

Рішенням Комітету від ХХ.02.2003 р. N ХХ-р встановлено наступне:

заявник (позивач) листом від ХХ.11.2002 р. до вх. Х-ХХ/ХХХ3 не подав повну інформацію про джерела формування активів Товариства у розмірі 129005 тис. грн.;

вартість активів Товариства за 9 місяців 2002 р. в порівнянні з вартістю активів на ХХ.11.2002 р. зросла у 2,4 рази, що може бути пов'язаним з наданням йому кредитів, в тому числі цільових на придбання акцій ВАТ "YYY";

надана заявником інформація щодо заборгованості учасників Товариства по палаті частки у статутному форнді товариства у розмірі 11104 тис. грн. є недостовірною.

Таким чином Комітетом було встановлено, що не відповідає дійсності повідомлення заявника про придбання акцій за власні кошти, що опосередковано підтверджується умовами договору купівлі- продажу цінних паперів N ХХХ6 від ХХ.09.2002 (надалі - Договір), укладеного між товариством і власником акцій - компанією "RRR" (США), відповідно до якого договір набуває чинності після укладання і нотаріального посвідчення договору між продавцем і ВАТ "YYY" про заставу продукції на суму 8045000 доларів США в забезпечення виконання цього договору; в клопотанні про перегляд рішення зазначено, що товариство має зв'язки з суб'єктом господарювання який контролює інший комбінат - конкурента ВАТ "YYY", і стверджується, що концентрацію здійснено з метою монополізації ринку х-сировини, тому при прийняті рішення від ХХ.12.2002р. Комітетом не були досліджені можливі наслідки для конкуренції за наявності таких зв'язків, а отже - інших учасників концентрації.

Діяльність Комітету відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) спрямована на захист прав суб'єктів господарювання і не має на меті створення перешкод для їх діяльності, Комітет приймає рішення про надання дозволу на концентрацію на підставі інформації наданої заявником, до якої застосовується принцип презумпції достовірності. У зв'язку з цим, Комітет під час розгляду заяви не проводив додаткове дослідження наданої інформації, зокрема на предмет її достовірності.

Надходження до Комітету інформації від суб'єкта господарювання, яка ставила під сумнів достатність активів, які б надали позивачу можливість придбати такий пакет акцій, та ймовірність залучення для фінансової підтримки інших суб'єктів господарювання дало Комітету підстави для сумніву в достовірності наданої ТОВ "ХХХ" інформації за заявою від ХХ.11.2002.

Позивачем не спростовані надані відповідачем суду докази, які знаходяться в матеріалах справи, про надання позивачем недостовірної інформації та про не дослідження Комітетом обставин щодо наявності серед учасників концентрації суб'єкта господарювання, який контролює інший комбінат - конкурента ВАТ "YYY", у зв'язку з відсутністю такої інформації в матеріалах, доданих до заяви товариства.

Таким чином, враховуючи наведене, достані підстави вважати надану Комітету інформацію ТОВ "ХХХ" щодо можливості придбання за власні кошти акцій, зокрема про заборгованість учасника по оплаті частки у статутному фонді, недостовірною.

Комітет переглянув рішення від ХХ.12.2003 N ХХ9-р про надання дозволу на концентрацію через неповне з'ясування обставин, які маюті значення для справи, правомірно і за результатами перегляду скасував його. Зазначене скасування не позбавляє права ТОВ "ХХХ" звернутись до Комітету з повторною заявою про надання дозволу на цю концентрацію, з наданням достовірної інформації у повному обсязі, підтвердженої інформації.

Позивач вважає, що рішення Комітету N ХХ-р від ХХ.02.2003 р. є незаконним, оскільки у рішенні не вказується від якого суб'єкта господарювання надійшло клопотання про перегляд рішення від ХХ.12.2002 р. N ХХ9-р.

В рішенні Комітету від ХХ.02.2003 р. N ХХ-р не вказано назву суб'єкта господарювання від якого надійшло клопотання через те, що суб'єкт господарювання в своєму листі звернувся до Комітету з проханням не розголошувати своє ім'я, у зв'язку з можливими негативними наслідками та з ціллю захисту своїх інтересів.

Тому Комітет не мав права розголошувати назву зазначеного суб'єкта господарювання.

Позивач вважає, що суб'єкт господарювання, від якого надійшло клопотання, дізнався про здійснення Позивачем концентрації незаконно. Ці доводи позивача спростовуються наступним. Відповідно до частини шостої статті 31 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , інформація про прийняті рішення за результатами розгляду заяв про концентрацію може бути опублікопана в "Офіційному віснику України", інших друкованих чи електронних засобах масової інформації або оприлюднена в інший спосіб.

Відповідно до розділу 4 додатку 1 Положення про концентрацію (z0284-02) , якщо сторони, які подають заяву, вважають, що їхнім інтересам буде завдано шкоди у разі публікації або розголошення будь-яким іншим чином певної інформації, що подається у відповідності до п. 3. 9 Положення (z0284-02) , то ця інформація подається окремо в опечатаному печаткою конверті, а на кожній сторінці чітко зазначається "інформація з обмеженим доступом". Крім того, вказується вид інформації і пояснюється, чому цю інформацію не потрібно розголошувати або публікувати.

Відповідачем надані до суду докази, що інформація, що була надана ТОВ "ХХХ" до Комітету із заявою від ХХ.11.2002 р., вх. N Х-ХХ/ХХХ3 про надання дозволу на придбання акцій ВАТ "YYY", не була позначена заявником "інформація з обмеженим доступом". У зв'язку з цим, рішення Комітету від ХХ.12.2002 р. про надання дозволу на концентрацію була розміщена на veb-сторінці Комітету та надано у засоби масової інформації.

Таким чином, суб'єкт господарювання, від якого надійшло клопотання, мав достатньо можливості для отримання інформації про те що Комітетом надано ТОВ "ХХХ" дозвіл на концентрацію.

Суд вважає, що рішення від ХХ.02.2003 p. N ХХ-р прийнято відповідно до наданих Комітету повноважень та у межах, визначених законодавством, та відповідає вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) , Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (3659-12) , а тому вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України (1798-12) , господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирышено в даному засіданні, такими обставинами зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, недодання витребуваних доказів; необхідість витребування нових доказів та інше.

Позивач не надав суду доказів стосовно тієї обставини, що його представник дійсно знаходиться на лікарняному, інтереси позивача представляли два представники, жоден із них в судове засідання не з'явився, позивач своєчасно був повідомлений про розгляд справи ХХ.05.2003 р.