Про визнання недійсними окремих норм Положення

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз"

до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Шаповал Ю.І. (по дов.), Піркін О.В. (по дов.),

від відповідача: Каленкова Ю.О. (по дов.).

Обставини справи: Рішення виноситься зазначеною датою у зв'язку із оголошеною на підставі ст. 77 ГПК України (1798-12) перервою.

Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними окремими норм Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 60 (vr060312-98) від 26 травня 1998 року (далі - Положення).

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що зазначене Положення (vr060312-98) містить норми, які покладають на позивача обов'язки, не передбачені чинним законодавством, зокрема надавати одну із своїх послуг (надання облікових зведених реєстрів) безкоштовно, внаслідок чого позивач несе збитки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві. Представив суду довідку про затрати часу на формування облікового зведеного реєстру та кількість реєстрів, наданих позивачем безкоштовно протягом 2000 - 2002 рр. Просить позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав, представив суду відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що на даний час чинним законодавством не передбачені типи договорів, які може укладати депозитарій щодо іменних цінних паперів з реєстром, та в свою чергу є обов'язок депозитарію як номінального утримувача надати реєстратору список усіх власників. Крім того, на думку відповідача, затрати, які пов'язані із складанням переліків, встановлених п. 11.3 Положення (vr060312-98) , доцільно покласти безпосередньо на клієнтів депозитарної системи (депонентів). Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, суд П О С Т А Н О В И В:

26 травня 1998 року Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) було затверджено рішення N 60 (vr060312-98) "Про впорядкування діяльності з ведення реєстрів власників цінних паперів". Даним рішенням затверджено Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (далі - Положення).

Частиною третього пункту 11.3 Положення (vr060312-98) передбачено, що для здійснення власником прав за цінними паперами в порядку, установленому чинним законодавством, номінальний утримувач на письмову вимогу реєстроутримувача зобов'язаний надати перелік власників, для яких він є номінальним утримувачем за станом на дату обліку; номінальний утримувач зобов'язаний скласти цей перелік та направити його реєстроутримувачу протягом трьох робочих днів від дати отримання вимоги; номінальний утримувач не може вимагати за вищевказані заходи оплати від реєстроутримувача. В інших випадках надання таких послуг може здійснюватися на платній основі, у межах виконання договору з емітентом.

Статтею 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) визначено поняття "номінальний утримувач" - це депозитарній або зберігач цінних паперів, зареєстрований у реєстрі власників іменних цінних паперів як юридична особа, якій ці цінні папери передано за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі.

Позивач ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" (далі - МФС) є депозитарієм цінних паперів (ліцензія Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 240690 серії АА), тому вищенаведена норма Положення (vr060312-98) безпосередньо зачіпає його права та інтереси як номінального утримувача, покладаючи на нього обов'язок безкоштовно надавати депозитарні послуги реєстроутримувачам.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін та тарифів здійснюється відповідно до умов статті 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) . Нормами цієї статті визначено, що Кабінет Міністрів України визначає:

- перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління;

- повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно із пунктом 4 статті 10 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) оплата за послуги депозитарію здійснюється за тарифами, які встановлює сам депозитарій. Максимальний розмір тарифів встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Антимонопольним комітетом України.

Відповідач не спростував твердження позивача про те, що жодних нормативних актів щодо регулювання цін та тарифів на послуги депозитаріїв і зберігачів по наданню реєстрів власників цінних паперів Кабінет Міністрів України не затверджував, а також відповідач не приймав за погодженням з Антимонопольним комітетом України жодного документа з встановлення максимальних тарифів на послуги депозитарію.

Як вбачається з наданої ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" поопераційної схеми формування зведеного облікового реєстру, надання вказаної послуги потребує від позивача значних витрат, пов'язаних з роботою його фахівців по обробці запиту та формуванню запитів, формуванню, друкуванню та розсилці реєстрів реєстроутримувачам. Згідно з наданою представником позивача довідкою у період з березня 2000 р. по грудень 2002 р. позивачем безоплатно надано реєстроутримувачам 3850 реєстрів, що свідчить про значні витрати позивача, пов'язані виконанням даної норми Положення (vr060312-98) .

Повноваження Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначаються статтею 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (448/96-ВР) та не передбачають права втручатись в договірні відносини учасників Національної депозитарної системи, зокрема вимагати здійснення окремих послуг безоплатно.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про підприємництво" (698-12) втручання державних органів в господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців. Державні органи і службові особи можуть давати підприємцям вказівки тільки відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання державним чи іншим органом акта, який не відповідає його компетенції або вимогам законодавства, підприємець має право звернутися до суду чи арбітражу з заявою про визнання такого акта недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в мережах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Твердження відповідача про невизначеність у чинному законодавстві типу договору про взаємовідносини між депозитарієм та реєстратором не може бути підставою для надання депозитарієм безоплатних послуг реєстроутримувачу.

Таким чином, надання депозитарієм депозитарних послуг реєстроутримувачу щодо надання переліку власників у випадках, передбачених пунктом 11.3 Положення (vr060312-98) , повинно здійснюватися на платній основі на підставі договірних відносин між депозитарієм та реєстроутримувачем.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України (1798-12) , господарський суд міста Києва В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсною частину 3 пункту 11.3 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку N 60 (vr060312-98) від 26 травня 1998 року, а саме: "Номінальний утримувач не може вимагати за вищевказані заходи оплати від реєстроутримувача".

2. Зобов'язати Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку в п'ятнадцятиденний термін оприлюднити в засобах масової інформації резолютивну частину рішення господарського суду.

3. Стягнути з Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (м. Київ, вул. Антоновича, 51) на користь Відкритого акціонерного товариства "Міжрегіональний фондовий союз" (м. Київ, вул. Вєтрова, 7-б, код 24917996) 203,00 грн. судових витрат.