Спір про стягнення заборгованості за отриманий товар, штрафних санкцій та витрат на послуги адвоката - Матеріали рішення 02/099-1

Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача суму, що сплачена за термокамери, 20% штрафу та витрати по експертизі.

Відповідачем позовні вимоги відхилені з посиланням на їх безпідставність та необґрунтованість (див. відзив на позовну заяву).

Крім того, відповідач у відповідності до вимог ст.60 ГПК України (1798-12) подав зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача заборгованості за отриманий товар, штрафних санкцій та витрат на послуги адвоката.

Позивачем позовні вимоги по зустрічній позовній вимозі відхилені з посиланням на те, що отримали обладнання, яке мало конструктивні недоліки, котрі не можуть забезпечити непреривність технологічного процесу, стабільності температурних режимів і т.і.

При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

ХХ грудня 1998 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 2 відповідно до якого ДП "УУУ" зобов'язаний був поставити ВАТ "ХХХ" термокамери KWG-Y-3 в кількості 3 штуки.

Товар був поставлений відповідачеві у квітні - травні 1999 року згідно товаро-транспортних накладних.

ХХ.ХХ.2000 між сторонами був складений акт вводу в експлуатацію товару згідно контракту.

Як зазначив позивач в позовній заяві, поставлені термокамери є продукцією неналежної якості, що підтверджується, як вказує комбінат, актом експертизи Н-ської ТПП № 000 від ХХ.ХХ.2000 та № 001 від ХХ.ХХ.01.

З вимогами позивача погодитись неможливо, з наступних підстав: Відповідач продав позивачу термоагрегати газово-електричні універсальні KWG-Y-3 у кількості 3-х шт. відповідно до умов укладеного між сторонами Контракту № 2 від ХХ.ХХ.98.

Відповідно до п.6.1 розділу 6 Контракту - "Гарантії якості" гарантував якість товару і відповідність його специфікації, діючим стандартам і ТУ, перелік яких позивач повинен був передати відповідачеві у тижневий термін після підписання контракту.

Позивач, як свідчать матеріали справи, а навіть до цього часу не надав відповідачеві переліку таких нормативних документів. В такому разі термокамери виготовлялись заводом виробником згідно його власних нормативів.

Спочатку, відповідно до п.6.2 названого розділу Контракту, гарантійний період на товар складав 12 місяців із дати підписання акта про введення в експлуатацію, але не більш 14 місяців із дати надходження товару на адресу позивача, - для механічних вузлів, і 6 місяців - для електричних вузлів. Потім, сторони уклали додаткову угоду, у якій визначили, що відповідно до п.6.2 Контракту гарантійний період поставленого товару встановлюється до 1 квітня 2001 року.

Відповідно до п.п.6.5, 6.6 Контракту протягом гарантійного періоду продавець зобов'язується усувати неполадки, а при відмові в заміні частини товару неналежної якості продавець зобов'язується оплатити покупцю штраф у розмірі 20% вартості частини товару неналежної якості.

Товар був переданий позивачу в квітні - травні 1999 р. відповідно до товарно-транспортних накладних.

ХХ.ХХ.2000 р. між сторонами був складений акт введення в експлуатацію, у якому було зазначено, що термоагрегати KWG-Y-3 змонтовані і введені в експлуатацію 5 жовтня 1999 р. представниками відповідача на території позивача, роботи, передбачені Контрактом, відповідачем виконані в повному обсязі, тобто з 05.10.99 термоагрегати знаходяться в експлуатації.

За станом на момент пред'явлення позивачем вимог термін гарантійного обслуговування товару вже минув.

У своїх вимогах позивач заявляє, що термокамери є продукцією неналежної якості.

Проте більш двох років ці термокамери знаходяться у позивача в експлуатації. Позивач виробляє і реалізує за допомогою цих термокамер продукцію, масово випускає доброякісну продукцію, що реалізується в торгову мережу. Доказів того, що продукція органами санепідемконтроля не бракувалася і не поверталася у позивача відсутні.

При цьому, гарантійне обслуговування здійснювалося відповідачем повною мірою і належним чином.

Але термін гарантійного обслуговування минув і тільки протягом гарантійного терміну позивач мав право вимагати безоплатного усунення виявлених недоліків або зміни термокамер.

Відповідно до ст.236 ЦК УРСР (1540-06) покупець протягом гарантійного терміну може пред'явити продавцю претензію з приводу недоліків проданого товару, що перешкоджають його нормальному використанню.

Відповідно до ст.250 ЦК УРСР (1540-06) постачальник зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції, на яку встановлений гарантійний термін, або змінити її. Вимога може бути пред'явлена лише в межах термінів гарантії.

Відповідно до Положення про поставки продукції виробничотехнічного призначення, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.88 № 888 (v0888400-88) (п.п.3.40) поставка продукції провадиться по договорах, договір є основним документом, що визначає права й обов'язки сторін по поставці усіх видів продукції. Гарантійні терміни на продукцію встановлюються в стандартах і технічних умовах. Якщо в стандартах або технічних умовах гарантійні терміни не встановлені, вони можуть бути передбачені в договорі. Постачальник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, виявлені в продукції протягом гарантійного терміну, або змінити продукцію.

Крім того, згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 01-6/1205 від 12.11.93 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних" (v1205800-93) (п.6) постачальник зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції (товарів) або замінити її в межах гарантійного строку.

Таким чином, за станом на момент пред'явлення позовних вимог, зобов'язання відповідача по гарантійному обслуговуванню отриманих позивачем термокамер уже давно припинені. Вимоги позивача є необгрунтованими і незаконними.

Позивач у своїх доводах посилається на акти експертизи Н-cької ТПП № 000 від ХХ.ХХ.2000 і № 001 від ХХ.ХХ.01, у яких нібито зафіксовані дефекти термокамер і установлений факт поставки товару неналежної якості.

Але необхідно відзначити таке, що акт експертизи не встановлює наявність конкретного дефекту в термокамерах, акт експертизи в загальному встановлює, що в результаті виробництва утворюється неякісна продукція.

Дія Держстандарту 25051.2-82 "Камери тепла і холоду іспитові", на який посилається експерт, не поширюються на універсальну коптильноварочну термокамеру для готування ковбаси.

Враховуючи вищевикладене вимоги ВАТ "Запорізький м'ясокомбінат" безпідставні та задоволенню не підлягають.

При розгляді вимог, викладених в зустрічній позовній заяві, встановлено, що:

У відповідності до умов укладеного контракту (п.2.1) ціна на товар на дату підписання контракту склала 688559,69 грн. з врахуванням ПДВ.

Відповідно до п.3.1 Контракту оплата товару повинна була здійснюватись комбінатом у чотири етапи. Кінцевий, 4-й платіж у розмірі 20% вартості контракту відповідач повинен був здійснити протягом 5-ти банківських днів після підписання акту вводу в експлуатацію камер.

Матеріали справи свідчать про те, що комбінат своєчасно не здійснив розрахунки за отримані термокамери.

Крім того, відповідно до умов контракту (п.4.9) з відповідача підлягає стягненню пеня.

Як свідчать матеріали справи, для представництва у суді поданій справі ХХ.ХХ.01 між позивачем та адвокатським об'єднанням "ААА" був укладений договір № 00/00 про надання правових послуг адвокатом, вартість яких склала 10620 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України (1798-12) до складу судових витрат включаються суми з оплати послуг адвоката.

Враховуючи вищевикладене, вимоги, які викладені у зустрічній позовній заяві обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 60, 82 ГПК України (1798-12) ,-

В задоволенні позову ВАТ "ХХХ" про стягнення з ДП "УУУ" 840931,69 грн. відмовити.

Стягнути з ВАТ "ХХХ" на користь ДП "УУУ" 213582 (Двісті тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн.41 коп. боргу, 39251 (Тридцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. пені, 10620 (Десять тисяч шістсот двадцять) грн. за послуги адвоката, 1700 (Одна тисяча сімсот) грн. держмита та 69 (Шістдесят дев'ять) грн. інформаційних послуг.