Спір про спонукання припинити дії, що порушують право на користування послугами стільникового радіотелефонного зв'язку та спонукання до повернення телофонних номерів позивачу для подальшого користування ними - Матеріали рішення 02/089-1

Позивач звернувся до суду з позовом про відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують його право на користування послугами стільникового радіотелефонного зв'язку за номерами: 222-22-22; 222-22-23; 333-33-33 та повернення їх позивачу для подальшого користування ними.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог (відзив на позовну заяву). Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ХХ грудня 1996 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1 на послуги мобільного телефонного зв'язку, відповідно до якого позивачу відповідачем були надані номери мобільних телефонів: 222-22-22 та 222-22-23.

ХХ серпня 2000 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1131341/264938 про надання послуг мобільного зв'язку, відповідно до якого позивачу відповідачем був наданий номер мобільного телефону: 333- 33-33.

Відповідно до умов вищенаведених договорів позивач своєчасно сплачував рахунки за послуги надані відповідачем, авансові внески та щомісячну абонентську платню по всіх телефонах, що зареєстровані на особистому рахунку позивача.

ХХ лютого 2001 р. в. о. Генерального директора ТОВ "Фірма "ХХХ" С. звернулась до відповідача з заявою про тимчасове обмеження використання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку і тимчасове закриття стільникового радіотелефонного зв'язку за номерами: 222- 22-22; 222-22-23; 333-33-33.

Можливість надання відповідачем даної послуги передбачена Пунктом 6.1.4. та Розділом VIII Правил користування мережею стільникового зв'язку СП "УУУ" (в подальшому - Правила), затверджених Генеральним директором СП "УУУ" М. Дані Правила є невід'ємною частиною вищенаведених договорів та регулюють взаємовідносини між СП "УУУ" та Абонентом, права та обов'язки сторін, порядок укладання та припинення Договору, умови розрахунків, відповідальність сторін (п. п. 1.1., 1.2. Правил).

В цей же день - ХХ.ХХ.2001р., представником відповідача був заповнений бланк заяви на реєстрацію мобільного телефону, де у графі "Предмет заяви" вказано - "відмова від послуг".

З ХХ лютого 2001 р. відповідачем були припиненні дії Договорів про надання послуг мобільного зв'язку за даними номерами. Хоча, відповідно до Пункту 9.1. Правил, дія Договору про надання послуг стільникового зв'язку припиняється: за письмовою заявою Абонента; у разі порушень Правил і несвоєчасного погашення заборгованості.

Заява на припинення дії Договорів позивачем на адресу відповідача не надавалась, а у заяві від ХХ лютого 2001р. в. о. Генерального директора ТОВ "Фірма "ХХХ" С. не попереджувала і не вимагала розірвати Договори про надання послуг мобільного зв'язку за вказаними вище номерами.

Крім цього, згідно з абзацом шостим пункту 2.3. Договору № 1 на послуги мобільного телескопного зв'язку від ХХ.ХХ.1996р. та абзацом п'ятим пункту 2.3. Договору про надання послуг мобільного зв'язку № 8 від ХХ.ХХ.2000р., - "Абонент має право розірвати цей договір, письмово попередивши про це СП "УУУ" за 5 (п'ять) днів до припинення користування послугами. У цьому випадку кінцевий розрахунок здійснюється після закінчення розрахункового періоду".

В судовому засіданні встановлено, що позивач завжди належним чином виконував зобов'язання за договорами укладеними з відповідачем, дотримувався Правил і своєчасно оплачував рахунки за надані з боку відповідача послуги.

Відповідно до статті 161 Цивільного кодексу України (1540-06) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до договору. А згідно зі статтею 162 Цивільного кодексу України (1540-06) передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідачу ХХ лютого 2001 року була направлена позивачем претензія № ХХ від ХХ лютого 2001р. з вимогою поновити дію Договорів про надання послуг мобільного зв'язку за номерами: 222-22-22; 222-22-23; 333-33-33, однак, відповідач претензійні вимоги не задовольнив й відповів, що відхиляє претензію, так як вважає, що його дії відповідають чинному законодавству.

У відзиві та доповненні до відзиву представник відповідача вказує на те, що згідно зі ст. 162 Цивільного кодексу України (1540-06) одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, за винятком випадків передбачених законом.

Відповідач вважає, що таким випадком є стаття 220 ЦК України (1540-06) , яка передбачає, що зобов'язання припиняються угодою сторін, а згідно зі статтею 41 ЦК України (1540-06) угодами, зокрема, є договори і з цього випливає, що якщо позивач і відповідач уклали договір про надання послуг мобільного зв'язку, якім передбачили можливість одностороннього розірвання договору, така умова і є угодою сторін про можливість одностороннього припинення зобов'язання, що повністю відповідає чинному законодавству України.

Крім того, відповідач вважає, що у випадку із позивачем припинення зобов'язання відбулося навіть не шляхом розірвання договору в односторонньому порядку, а шляхом укладення про це окремої угоди, і зазначена угода була укладена в усній формі шляхом надання позивачем заяви про відмову від послуг та прийняття заявленої відмови відповідачем.

Однак, твердження відповідача суд не може прийняти в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 153 ЦК України (1540-06) договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах, а істотними є ті умови договору, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Суд вважає, що між позивачем та відповідачем не було досягнуто згоди по всіх істотних умовах, що вказані в заяві позивача від ХХ.ХХ.2001р., яку позивач вважає угодою про розірвання договору, так як свою незгоду з діями, що вчинив відповідач після отримання вказаної заяви, позивач виклав у претензії № 1 від ХХ.ХХ.2001р. про поновлення дії договорів про надання послуг мобільного зв'язку.

Крім того, подану позивачем заяву від ХХ.ХХ.2001р. про відмову від послуг не можна вважати угодою сторін про одностороннє розірвання договору, так як згідно частини другої ст.44 ЦК України (1540-06) письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають, а дана заява підписана лише однією особою - в. о. Генерального директора ТОВ "Фірма "ХХХ" С. , про що в судовому засіданні не заперечував представник відповідача.

Таким чином, відповідач безпідставно розірвав з позивачем Договори про надання послуг мобільного зв'язку та безпідставно відмовив у подальшому користуванні послугами стільникового радіотелефонного зв'язку за номерами: 222-22-22; 222-22-23; 333-33-33.

За таких обставин позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, і позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 43, 82-85 ГПК України (1798-12) , -

Позов задовольнити.

Зобов'язати Спільне підприємство "УУУ" відновити становище, яке існувало до порушення права Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ХХХ", а саме, часу складання заяви від ХХ лютого 2001 року, і припинити дії, які порушують право ТОВ "Фірма "ХХХ" на користування послугами стільникового радіотелефонного зв'язку за номерами: 222-22-22; 222-22-23; 333-33-33 та повернути їх ТОВ "Фірма "ХХХ" для подальшого користування ними.

Стягнути з Спільного підприємства "УУУ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ХХХ" - 85грн. (вісімдесят п'ять гривень) витрат по сплаті державного мита та 69грн. (шістдесят дев'ять гривень) витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.