За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ"

До Центральної енергетичної митниці

Про стягнення 463746,04 грн.

Представники:

від позивача Присутні

від відповідача Присутні

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХХХ" звернулося з позовною заявою про стягнення з Центральної енергетичної митниці сум, сплачених позивачем при здійсненні митного оформлення імпортованого вантажу (дизельного палива). Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно ст. 5 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" від 18.01.2001 р. (2238-14) сезонне (з 1 лютого по 1 жовтня) увезення дизельного палива на митну територію України здійснюється без стягнення мита та інших податків.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Закон України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2238-14) суперечить чинному законодавству України, яке регулює стягнення податків та інших обов'язкових платежів; пільги при ввезенні на митну територію України дизельного палива, які передбачені цим законом, скасовані згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років" (2514-14) .

Розглянувши документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

На підставі Контракту № 3 від ХХ.ХХ.2001 р. позивачу Республіканським унітарним підприємством "Виробниче об'єднання "ННН", м. Н-ськ. Білорусь, було поставлено 975,269 тон дизельного палива вартістю 225 доларів США за одну гону на загальну суму 1117436,97 грн.

На підставі декларацій № 1 та № 2 від ХХ.ХХ.2001 р. року після митного оформлення і проставлення штампа "сплачено" позивачем було сплачено відповідачу ПДВ на суму 267425,86 грн., акцизного збору - 147240,14 грн., додатковий збір за митне оформлення нафтопродуктів, які імпортуються на територію України - 49080,04 грн.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 р.р." від 18.01.2001 р. (2238-14) , який набув чинності 20.02.2001 р., сезонне (з 1лютого по 1жовтня) ввезення дизельного палива на митну територію України здійснюється без стягнення мита та інших податків.

На цій підставі платежі до Державного бюджету, перераховані позивачем, підлягають поверненню ТОВ "ХХХ". Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок здійснення розрахунків з Державним бюджетом України за митом, податком на додану вартість, акцизним збором та іншими платежами, доходами і зборами, затвердженої наказом держмитслужби, Мінфіну 30.06.2000 р. № 368/149 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2000 р. за № 429/4650 (z0429-00) , сума надмірно стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення; суми надміру стягнених податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів підлягають поверненню власникові відповідно до чинного законодавства на його вимогу протягом трьох років з моменту митного оформлення; повернення здійснюється митними органами за рахунок поточних платежів, які належать перерахуванню до державного бюджету, шляхом зменшення належних перерахувань до державного бюджету за відповідними кодами бюджетної класифікації на суму коштів, потрібних для повернення; суми мита, податку на додану вартість, акцизного збору та інших платежів і зборів, щодо яких винесено рішення суду про повернення, повертаються Державним казначейством за умови подання власником копії рішення судового органу, а також підтвердження митним органом перерахування цих коштів до державного бюджету.

Відповідачем надана довідка від ХХ.ХХ.2001 р. № 1, яка свідчить про те, що зазначені у позовній заяві кошти були перераховані відповідачем на рахунки Державного казначейства.

Враховуючи наведене, а також те, що згідно з листом Вищого арбітражного суду України від 05.05.2001 р. № 01-2.2/110 (v_110800-01) (на який посилається і відповідач), у процесі розгляду тієї чи іншої справи арбітражний суд не вправі здійснювати оцінку певного закону з точки зору його відповідності вимогам інших законодавчих актів, чи то "відкладати" його застосування на якийсь час, а зобов'язаний керуватися наявними приписами цього Закону, позовні вимоги визнаються обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України (1798-12) , -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ХХХ" з державного бюджету 463746,03 грн.

3. Стягнути з Центральної енергетичної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 85 грн. державного мита.

4. Накази видати після вступу рішення в законну силу.

5. Це рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з моменту прийняття.