/наглядова інстанція/ Спір про скасування рішення Державної податкової інспекції в частині донарахування до державного бюджету прибуткового податку з громадян із застосуванням штрафних санкцій у вигляді пені - Текст матеріалів про перевірку рішення в порядку нагляду 01/082-1

Рішенням Арбітражного суду М.Києва від ХХ.ХХ.2001р. у справі №00/000 позов Фірми ХХХ в особі Представництва в Україні був задоволений у вигляді визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі М.Києва від ХХ.ХХ.2000 року №1 в частині нарахування прибуткового податку з громадян та пені на загальну суму 58811 грн. 78 коп.

ДПІ у Печерському районі м. Києва, не погоджуючись з рішенням Арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.2001 року у справі № 00/000, звернулася з заявою про його перевірку в порядку нагляду, вважаючи, що дане судове не відповідає обставинам спору та вимогам чинного законодавства. Заяву про перевірку рішення в порядку нагляду мотивовано тим, що позивач є іноземною фірмою, має в Україні представництво, яке не є юридичною особою і не може бути стороною в арбітражному процесі; категорія таких справ непідвідомча і не підлягає розгляду в Арбітражному суді М.Києва; в рішенні відсутнє посилання на Закон України " Про зв`язок " (160/95-ВР) та Правила користування місцевим, міським та міжнародним телефонними зв'язками (639-97-п) при обгрунтуванні віднесення на валові витрати вартості послуг зв`язку; невраховане те, що відшкодування витрат на телефонні розмови слід вважати доходом співробітників, які повинні оподатковуватись прибутковим податком; позивачем порушено п.12 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні (250-93-п) ; порушено п. 12 Інструкції про прибутковий податок з громадян (z0064-93) .

Перевіркою матеріалів справи встановлено:

ХХ.ХХ.2000 року ДНІ у Н-ському районі м. Києва було прийняте рішення № 1, згідно якого позивачеві, зокрема, був донарахований прибутковий податок з громадян у сумі 29 253,97 грн. та пеня у сумі 29 557,81 грн.; загалом 58 811 грн. 78коп.

Дане рішення відповідача було прийняте на підставі акту комплексної документальної перевірки від ХХ.ХХ.2000 р. № 4.

За актом перевірки донарахування прибуткового податку було зроблено на суми відшкодувань за телефонні розмови співробітників з приватних телефонів, які були розцінені при перевірці як дохід, а також на суми, сплачені фізичним особам, які є суб'єктами підприємництва.

Відповідно до листа - клопотання позивача про уточнення позовних вимог №00-00-00 від ХХ.ХХ.2001р., а також документів, що є у справі, позивач є іноземною фірмою, має в Україні представництво, зареєстроване у встановленому порядку. Представництво позивача господарської діяльності не веде, а виконує лише представницькі функції за рахунок іноземної фірми ХХХ (ФРН) в межах затверджених бюджетів; не є юридичною особою, не є об`єктом підприємницької діяльності, в Україні діє від імені фірми на підставі довіреності від ХХ.ХХ.2000 р. № 000/0000, легалізованої Консульським відділом Посольства України ХХ.ХХ.2000 року за № 5.

Посилання відповідача на непідвідомчість даного спору арбітражним судам України, грунтується на Законі України Про зовнішньоекономічну діяльність (959-12) , але без врахування того, що цей закон поширюється на цивільно-правові відносини.

Видане рішення ДПІ, що було предметом спору, є актом і при розгляді таких спірних правових відносин застосовується арбітражне процесуальне законодавство України. Враховуючи викладене, даний спір підвідомчий арбітражним судам України, а з урахуванням місцезнаходження відповідача підсудний Арбітражному суду м. Києва. Посилання відповідача на Закон України Про зв'язок (160/95-ВР) , Правила користування місцевим телефонним зв'язком (385-97-п) та Правила користування міжміським міжнародним телефонним зв'язком (639-97-п) необгрунтоване, оскільки відсутній причинний зв`язок між необхідністю укладення господарського договору Представництвом на послуги зв'язку та можливими нанесеними збитками державі у формі ненарахування та неутримання прибуткового податку з сум відшкодування витрат за телефонні розмови. Відповідачем не надано доказів нанесення збитків державі у зв'язку з неукладенням цього договору.

ДНІ у Печорському районі м. Києва вийшла за межі положень Декрету КМ України Про прибутковий податок з громадян (13-92) та п.12 Інструкції про прибутковий податок з громадян (z0064-93) , вимагаючи додаткові документи, а також не довела, на підставі якого закону грунтується вимога щодо обов'язкової наявності та зберіганні у позивача документів, що стосуються реєстрації її контрагентів та сплати ними податків. Також не було надано доказів, що ці контрагенти не сплатили податки і позивач своїми діями наніс збитки державі.

Згідно з ст.19 Конституції України (254к/96-ВР) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Враховуючи те, що ДПІ у печерському не відобразила в акті перевірки доказів порушення наданих законом повноважень та не довела самого правопорушення, дала неправильну оцінку правових відносин, наглядова інстанція вважає, що рішення суду відповідає чинному законодавству, а доводи відповідача не можуть бути визнані правовою підставою для визнання рішення Арбітражного суду м. Києва від ХХ.ХХ.2001 року у справі №00/000.