За позовом Державної акціонерної енергогенеруючої компанії "ХХХ"

До Акціонерного банку "УУУ"

Про визнання договору недійсним

Представники:

від позивача Присутні

від відповідача Присутні

Рішення винесено відповідно до ст. 77 АПК України (1798-12) .

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним договору поруки № 5 від ХХ.ХХ.98.

Відповідачем вимоги відхилені з посиланням на їх безпідставність. При розгляді матеріалів справи встановлено, що:

ХХ.ХХ.98. між АБ "УУУ" та ВАТ "ХХХ" був укладений договір на відкриття кредитної лінії № 1. В якості забезпечення виконання зобов'язань ВАТ "ХХХ" перед АБ "УУУ" по вищевказаному договору, між ВАТ ДАЕК "ХХХ" та АБ "УУУ" був укладений договір поруки №5.

ДАЕК "ХХХ" в своїй позовній заяві просить на підставі ст. 48 ЦК України (1540-06) визнати недійсним договір поруки № 5 від ХХ.ХХ.98р.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що за формою власності ДАЕК "ХХХ" є державним підприємством, а тому відповідно до п. 2 ст. 24 Закону України "Про підприємства в Україні" (887-12) йому заборонено виступати гарантом банківських кредитів.

Вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

ДАЕК "ХХХ" дійсно є об`єктом державної власності. Однак, як наголосив відповідач, форма власності і організаційноправова форма юридичної особи не є тотожними юридичними термінами.

Як слідує з 1-го розділу Статуту ДАЕК "ХХХ", вказана юридична особа створена шляхом перетворення державного підприємства в акціонерне товариство. Відповідно до ст. 37 ЦК України (1540-06) державне підприємство припинило існування, а тому ДАЕК "ХХХ" за своєю за організаційно-правовою формою є акціонерним товариством. Відповідно до преамбули Закону України " Про господарські товариства " (1576-12) , цей закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, та діяльності. З цього слідує, що правила діяльності ДАЕК "ХХХ" як господарського товариства встановлюються Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) . По відношенню до ДАЕК "ХХХ" вказаний закон діє як спеціальна норма, а тому при визначенні права цієї юридичної особи виступати гарантом в банківських кредитах необхідно керуватись Законом України "Про господарські товариства" (1576-12) , а не Законом України " Про підприємства в Україні " (887-12) .

Оскільки Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) не містить обмежень для акціонерного товариства будь-якої форми власності в правоздатності та не встановлює заборони або обмежень на укладення окремих цивільно-правових угод, то таким чином договір поруки укладено ДАЕК "ХХХ" в межах свого юридичного статусу і такий договір є законним.

За таких обставин вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 49, 82 АПК України (1798-12) , -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог відмовити.

Витрати по сплаті держмита віднести на позивача.