АРБІТРАЖНИЙ СУД м. КИЄВА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2001р.
За позовом ТОВ "ХХХ", м.Київ
До АКБ "УУУ", м.Київ
Про стягнення 100 000 грн.
Представники:
Від позивача Присутні
Від відповідача Присутні
Рішення винесене ХХ.ХХ.01 на підставі ст.77 АПК України (1798-12)
після оголошеної перерви.
Обставини справи:
На розгляд арбітражного суду м.Києва передані вимоги позивача про стягнення з відповідача 100 000 грн., які перераховані позивачем за договором № 0 від ХХ.ХХ.2000.
У доповненні до позовної заяви від ХХ.ХХ.2000 позивач доповнив позовні вимоги та просить суд визнати договір купівлі продажу векселя № 0 від ХХ.ХХ.2000 таким, що не відбувся (неукладеним ст.153 ЦКУ (1540-06)
) та стягнути з відповідача як перераховані йому 100 000 грн. за договором; так і 14383,56 грн. доходу, який відповідач отримав з безпідставно одержаного майна (ст.469 ЦК України (1540-06)
).
В доповненні до позову від ХХ.ХХ.01 позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати, що зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу векселя № 0 від ХХ.ХХ.2000 припинилися угодою сторін, оскільки договір не відбувся (ч.І ст.220 ЦК України (1540-06)
) та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 100 000 грн., як безпідставно одержані та 14383,56 грн. - безпідставно отриманого доходу.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що договір сторонами укладено з дотриманням всіх вимог законодавства; вексель, строк платежу по якому не зазначений, розглядається як такий, що підлягає оплаті по пред'явленню - тобто порушень умов договору відповідачем не допущено та інше.
Матеріалами справи встановлено:
ХХ.ХХ.2000 між Акціонерним комерційним банком "УУУ" з однієї сторони та ТОВ "ХХХ" з другої - укладено договір купівлі-продажу векселя № 0.
Відповідно до п.п.1, 2.1 договору позивач в строк до ХХ.ХХ.2000 перераховує банку 450000 грн. за вексель, а банк після здійснення оплати передає покупцю вексель.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, банк (продавець) не є власником векселя, а продавав спірний вексель за договором-доручення № 00 від ХХ.ХХ.2000 з ТОВ "ААА".
Згідно з договором доручення № 00 АКБ "УУУ" (повірений) зобов'язався від імені і за рахунок ТОВ "ААА" (довіритель) здійснити продаж векселя, а довіритель доручив повіреному укладати від його імені договір купівлі- продажу векселя.
Ці умови договору доручення відповідають вимогам ст.ст.386, 388, 390 ЦК України (1540-06)
щодо виконання певних юридичних дій повіреним від імені довірителя.
В порушення вимог чинного законодавства і умов договору доручення № 00 банк "УУУ" уклав договір купівлі-продажу від власного імені.
Разом з тим, за ст.225 ЦК України (1540-06)
право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Тобто це положення закону визначає, що приймати рішення про відчуження майна має право лише власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього (право повного господарського відання чи оперативного управління).
Тільки за такої умови у покупця може виникнути відповідне право.
Але, власникові не обов'язково особисто брати участь в укладенні договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через свого представника. Тобто при укладенні договору купівлі-продажу через свого повіреного (на підставі договору доручення) стороною у договорі є власник, а не повірений.
Враховуючи, що при укладенні договору купівлі-продажу від ХХ.ХХ.2000 були допущені порушення вищевикладених норм чинного законодавства, суд вважає за необхідне на підставі вимог ч.І ст.83 АПК України (1798-12)
визнати договір купівлі-продажу № 0 від ХХ.ХХ.2000 недійсним.
Крім цього, оскільки позивачем в доарбітражному порядку (передбаченому ст.6 АПК України (1798-12)
) врегульоване питання про повернення відповідачем перерахованих позивачем за договором купівлі-продажу векселя 100.000 грн. - вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню (ч.2 ст.48 ЦК України (1540-06)
).
Керуючись ст. ст.48, 224, 225, 386,388,390 ЦК України (1540-06)
, ст.ст.49,82-84 АПК України (1798-12)
,-
ВИРІШИВ:
1. Договір купівлі-продажу векселя № 0 від ХХ.ХХ.2000 визнати недійсним.
2. Стягнути з кор.рахунку АКБ "УУУ" на користь ТОВ "ХХХ" 100.000 (сто тисяч) грн. перераховані за договором кошти та 1000 (одна тисяча) грн. держмита. Видати наказ.
3. В іншій частині в позові відмовити.