За позовом Підприємства "ХХХ"

до Державного комітету України по стандартизації, метрології та

сертифікації України, Державної митної служби України

про визнання недійсним акту

Представники:

Від позивача не з`явився

Від відповідача 1 не з`явився

Від відповідача 2 присутні

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним п.2 та З Наказу Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України та Державної митної служби України № 701/701 від 07.12.2000р. (z0921-00) , як такого, що протирічить положенням постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2000р.№ 1672 "Про внесення змін до п.З Порядку митного оформлення імпортних товарів(продукції), що підлягають обов`язковій сертифікації в Україні" (1672-2000-п) .

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву зазначає, що прийняття спірного акту здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства та сприяє недопущенню на ринок України недоброякісної продукції.

Відповідач 2 у своїх поясненнях зазначив, що положення спірного наказу повністю узгоджуються з вимогами Декрету Кабінету Міністрів України " Про стандартизацію та сертифікацію" (46-93) . Крім того оскаржувані пункти містять положення стосовно визначення форми сертифікатів, терміну їх чинності, визначення яких відноситься до компетенції відповідача 1.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,- ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду переданий спір про визнання недійсним наказу (п.2.3), щодо порядку митного оформлення імпортних товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації в Україні.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не буде встановлено, у суду не має правових підстав для задоволення позову (див. Роз'яснення ВАСУ від 26.01.2000р. № 02-5/35 (v5_35800-00) ).

Відповідно до ст.33 ГПК України (1798-12) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з наявних матеріалів справи позивачем не доведено належними засобами доказування факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в зв`язку з прийняттям спірного акту.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України (1798-12) ,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.