За позовом Державної податкової інспекції у Н-ському р-ні м.Києва

До 1) Приватного підприємства "ХХХ"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УУУ"

Про визнання угоди недійсною

Представники:

Від позивача Присутні

Від відповідача І - ПП "ХХХ": Присутні

ІІ - ТзОВ "УУУ" - не з'явились

Обставини справи:

Рішення приймається ХХ.ХХ.2000 в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні ХХ.ХХ.2000 перервою відповідно до ст. 77 АПК України (1798-12) .

ДПІ у Н-ському р-ні м Києва звернулася до суду з позовом до 1) Приватного підприємства "ХХХ" ; та 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "УУУ" про визнання угоди недійсною з підстав ст. 49 ЦК України (1540-06) та стягнення в доход держави з ТзОВ "УУУ" 84500 грн., а з ПП "ХХХ" - вартість отриманих від ТзОВ "УУУ" , товарно-матеріальних цінностей на суму 84500 грн.

Відповідач - ПП "ХХХ" - проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не довів, що ПП "ХХХ" укладав угоду з метою завідомо суперечною інтересам держави, ПП "ХХХ" не допустив порушення податкового законодавства (відзив на позовну заяву).

Відповідач - ТзОВ "УУУ" - відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився, не виконав вимог суду.

Відповідно до ст. 75 АПК (1798-12) України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Управлінням податкових розслідувань Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у М.Києві було проведено податкове розслідування фінансовогосподарської діяльності ПП "ХХХ" в ході якого було виявлено фінансові розрахунки ПП "ХХХ" з ТОВ "УУУ".

Було з'ясовано, що ПП "ХХХ" в особі директора гр.Іванова І.І. уклало усну угоду купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з представником ТОВ "УУУ" та перерахувало згідно рахункафактури №УУ від ХХ.ХХ.98 (наданого ТОВ "УУУ") пл. дорученням № УУУ від ХХ.ХХ.98р. вартість товарно-матеріальних цінностей в сумі 84500 грн., і отримало накладну №УУУУ від ХХ.ХХ.98 р., податкову накладну №У0У0 від ХХ.ХХ.98р.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Н-ського районного суду м. Києва від ХХ.ХХ.99 по справі №У-УУУУ установчі документи ТОВ "УУУ" визнано недійсними з моменту їх реєстрації.

Однак, жодним законодавчим актом України не передбачається обов`язок покупця (також не надано йому права) перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по ПДВ (та інш.) іншого платника податку. Це саме стосується і перевірки покупцем намірів продавця щодо сплати ним державі податків Згідно ст.19 Конституції України (254к/96-ВР) ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Позивач вважає, що угоду між ПП "ХХХ" та ТОВ "УУУ" укладено з метою надання юридичної правдоподібності перерахуванню грошових коштів і несплатою податкових зобов'язань та суперечить інтересам держави, а саме:

- умисел ПП "ХХХ" полягає в тому, що дана угода укладена з метою ухилення від оподаткування - ПП "ХХХ" зменшило оподаткований прибуток за ХХ квартал 1998 року на суму 20125 грн. та завищило податковий кредит на суму 14083,33 грн. з податку на додану вартість за квітень 1998 року;

- умисел ТОВ "УУУ" полягає не тільки в тому, що воно не сплатило ніяких податків до бюджету, а ще і в тому, що надало можливість ПП "ХХХ" зменшити обов'язкові платежі до бюджету.

Відповідно до ст.49 ЦК України (1540-06) , якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. Визнання в судовому порядку установчих документів ТОВ УУУ недійсними від дати реєстрації ТОВ УУУ та твердження позивача про підписання накладної невстановленою особою, яка не мала повноважень та не є підставою для визнання угоди, укладеної між ТОВ "УУУ" ПП "ХХХ" недійсною згідно ст.49 ЦК України (1540-06) , оскільки ці факти зовсім не свідчать про те, що угода між ТзОВ НПКФ "ZZZ" та ТзОВ "ТТТ" укладалася відповідачами (від-чем) як юридичними особами умисно з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Для даних угод характерними є такі ознаки:

а) Вчинення їх об`єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому. А тому у даному випадку наявним повинно бути недотримання саме нормативних актів, які визначають соціально-економічні основи держави і суспільства;

б) Такі угоди характеризуються суб`єктивним наміром сторін порушити вимоги закону, оскільки укладаються з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому для визнання недійсними цих угод необхідно встановити вину сторін (або принаймі однієї) у формі умислу;

в) Факт наявності суб'єктивного чинника може мати місце з боку посадових осіб підприємств, а не з боку самої юридичної особи. А відтак, суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений відповідним компетентним органом держави і підтверджений законодавче визначеними засобами доказування.

Позивачем також не доведено, що угода була укладена відповідачами з метою саме завідомо суперечною інтересам держави, а не з будь-якою іншою.

Несплата ТОВ "УУУ" податків дійсно порушує інтереси держави, але це не є достатньою підставою для визнання угоди недійсною, по причині несплати податків недоброчинним платником податків, який був зареєстрований державними органами, на які покладені відповідні функції.

Наведені позивачем факти є підставою для вжиття податковою міліцією, яка є структурним підрозділом ДПІ, відповідних заходів щодо притягнення винної особи до відповідальності, передбаченої законодавством за здійснення нею реєстрації ТзОВ "УУУ" за загубленим паспортом.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з ПП "ХХХ" в доход держави 84500 грн., тоді як відповідно до ст.49 ЦК України (1540-06) з вищезазначеного відповідача може підлягати стягненню в доход державного бюджету лише все одержане за угодою, тобто товар.

Проте, позивач позовні вимоги не уточнив, як і не надав доказів, які б підтверджували, що отриманий ПП ХХХ товар на даний час повністю реалізований. Крім того, позивач не надав суду доказів, які підтверджують викладені в позовній заяві обставини, а саме документи щодо аналізу руху коштів по поточному рахунку ТОВ "УУУ". Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 2 Закону України "Про підприємництво" (698-12) суб`єктами підприємницької діяльності можуть бути юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність" (697-12)

Ст. 23 Цивільного кодексу України (1540-06) передбачено, що юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачами і відповідачами в суді.

Відповідно до ст. 26 Цивільного кодексу України (1540-06) правоздатність юридичної особи виникає з моменту державної реєстрації в уповноважених органах.

Таким чином, визнання недійсними установчих документів ТОВ "УУУ" ,свідчить про те, що ТОВ "УУУ" не набуло цивільної правоздатності, а тому не могло бути стороною при укладанні спірного договору і вчиняти дії спрямовані на встановлення , зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

За таких обставин, вищезазначена угода була укладена з неправоздатною особою, що є порушенням вимог чинного законодавства і є підставою для визнання договору недійсним з підстав ст. 48 Цивільного кодексу України (1540-06) .

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати вищезазначену угоду недійсною з підстав ст.48 ЦК України (1540-06) -

Керуючись ст.ст- 33, 49, 82-85 АПК України (1798-12) , ст.48 ЦК України (1540-06) ,-

ВИРІШИВ:

Визнати недійсною угоду, укладену між ПП ХХХ та ТОВ УУУ 22.04.2000 з підстав ст.48 ЦК України (1540-06) .

У позові відмовити.