За позовом ПП "ХХХ"

до ВАТ "УУУ"

про стягнення 90436 грн. 00 коп.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Присутні

Від відповідача : Присутні

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 42196грн.58коп. заборгованості по сплаті вартості продукції та залізничного тарифу по договору №5 від ХХ.ХХ,.97р., а також про стягнення 48240грн, 00коп. вартості поставленої продукції та залізничного тарифу по договору № 8 від ХХ.ХХ.97р.

Відповідач відзив на позов не надав проти позову заперечує посилаючись на те, що:

- поставка по договору №5 була здійснена після строків поставки, передбаченими умовами договору

- на здійснення розрахунків, за поставлену продукцію з ТОВ "ААА"

- відповідач не був повідомлений про уступку права вимоги по договору від ХХ.ХХ.97р.;

- розрахунки,за поставлену продукцію по договору № 8 від ХХ.ХХ.97р. він здійснив з Приватним підприємством "ААА" , оскільки договором № 3 від ХХ.ХХ.97р. ПП "ААА" було уступлено право вимоги по сплаті, вартості продукції по договору № 8 ТОВ "ААА" м. та договір №3 від ХХ.ХХ.97р. було визнано недійсним після здійснення оплати ПП "ВВВ".

Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст.75 АПК України (1798-12) .

Вивчивши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, встановлено:

- між сторонами було укладено договір № 5 від ХХ.ХХ.97р. на поставку зерна кукурудзи в кількості 200 тон; договір укладено на необумовлений строк як вбачається з п.7,1 договору; порядок розрахунків перед бачено п.4.3 договору - по факту поставки, протягом 5 банківських днів; п.5.3 договору передбачено обов`язок відповідача сплатити вартість залізничного тарифу при постачанні продукції; строк поставки - квітень-травень 1997р. (п.3. договору) - по залізничним накладним №1, 2 М-ським міжгосподарським комбікормовим заводом було відвантажено зерно кукурудзи 174,598тон на суму 40 157грн. 54коп. ; вартість залізничного тарифу склала 2039грн.04коп, згідно залізничних накладних; листом від ХХ.ХХ.97р., вантажовідправник підтвердив право власності позивача на продукцію відвантажену в вагонах №1, 2, 3; то також підтверджується листом від ХХ.ХХ.98р, Управлінням МВС України в Н-ський області за № 11.

- факт укладення договору № 5, отримання продукції по вищевказаним накладним не спростовувався відповідачем, визнано; докази сплати 42 196грн. 56коп, стороні по договору № 5, тобто позивачу, не надані, відсутні,

- посилання відповідача на здійснення поставок не в межах договору № 5 у встановленому порядку не розірвано та він був укладений сторонами на необумовлений строк, продукція прийнята відповідачем, докази відмови від простроченої поставки не надані, відсутні.

Згідно ч.2 ст. 246 ЦК України (1540-06) покупець вправі, повідомити постачальника, відмовитись від прийняття продукції, поставка якої, прострочена. Продукцію, відвантажену поставщиком до одержання повідомлення покупця, останній зобов`язаний прийняти, і оплатити.

Таким чином, вимоги про сплату, 42 196 грн.00 коп. слід визнати обгрунтованими та підлеглими задоволенню, а відповідача не позбавлено права вимоги про стягнення збитків з 3-іх осіб, оскільки позивач посилався на сплату вартості 3-х вагонів продукції ТОВ "ВВВ" .

ХХ.ХХ.97р. між позивачем та ТОВ "ВВВ" було укладено договір про уступку права вимоги по сплаті вартості поставленої продукції по договору №8 від ХХ.ХХ.97р, укладені між відповідачем та ТОВ "ВВВ" ХХ та ХХ листопада 1997р. відповідачем була отримана в вагонах №№1, 2, 3 4 продукція в кількості 232,9 тон на загальну суму 46830 грн. 00коп., вартість залізничного тарифу склала 1660 грн.00коп., що підтверджується оригіналами накладних, наданих для огляду в засідання.

Вантажовідправник по накладним -ТОВ "ССС" , вантажоодержувач ВАТ "УУУ" для ТОВ "ААА", як вказано у накладних. Факт отримання продукції в вищеназваних вагонах укладання договору № 8 від ХХ.ХХ.97 р. не спростовується, визнано відповідачем. Оплата продукції згідно договору № 8 по факту поставки, термін поставки - вересень 1997р, термін дії договору - на необумовлений сторонами строк, оплата вартості залізничного тарифу здійснюється відповідачем (п.п. 3.1, 4.3, 5.3, 8.1 договору №8).

Згідно п.2 договору про уступку права вимоги від ХХ.ХХ.97р. позивач набув усі права вимоги сплати боргу за поставку продукції, поставлену у вагонах № 1, 2, 3, 4.

Рішенням від ХХ.ХХ.1999 р., № 00-003 було визнано недійсним договір № 3 від ХХ.ХХ.97р., укладений між ТОВ "ААА" та ПП "ВВВ" відповідно ст.48 ЦК України (1540-06) , тобто з моменту укладання - (ч.1ст.59 ЦК України (1540-06) ).

Таким чином, посилання відповідно на сплату вартості 4 вагонів продукціі ПП "ВВВ" не може бути взято арбітражним судом до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений права вимоги збитків, а докази сплати вартості продукції позивачу або первісному кредитору ТОВ "ААА" (ст. 199 ЦК України (1540-06) ) не надані, відсутні.

Крім цього, перевіркою, проведеною УМВС України в Н-ській області встановлено, що ПП "ВВВ" не має юридично обгрунтованих прав, як визнано в листі від ХХ.ХХ.98р., на спірну продукцію. .

За таких обставин, позов в цій частині вимог також слід визнати обгрунтованим та підлеглим задоволенню в сумі 48240грн. 00коп.

Витрати по справі та держмиту слід стягнути з відповідача на підставі ст. 49 АПК України (1798-12) .

Керуючись ст.ст. 161, 162, 245, 197 - 199 ЦК України (1540-06) , ст.ст. 49, 82-86, 116 АПК України (1798-12) , арбітражний суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з рахунку ВАТ "УУУ":

- на користь Приватного підприємства "ХХХ" 90436 грн. 58 коп. боргу та 9047 грн. 37коп. витрат по держмиту,видати наказ;

- на користь ДП "Арбітражний інформаційний центр" м.Києва 69грн. 00коп. витрат по справі, видав наказ.