990/217/25 Про визнання протиправним і скасування рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду у зв'язку з його необґрунтованістю; зобов'язання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повторно оцінити виконання особою практичного завдання у конкурсі на посаду судді апеляційного суду з дотриманням приписів Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту - 07.07.2025 Прийняття

розглянув у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 14 квітня 2025 року, зобов`язання вчинити дії,

19 травня 2025 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі також - відповідач, ВККС) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправним і скасувати рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 у зв`язку з його необґрунтованістю;

- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно оцінити виконання ОСОБА_1 практичного завдання у конкурсі на посаду судді апеляційного суду з дотриманням приписів Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посаду суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, які затверджені рішенням від 17 липня 2024 року №2228/зп-24, із зазначенням у екзаменаційній відомості кожним з екзаменаторів 6 оцінок (доданків), зі суми яких складається загальна оцінка кожного з них.

На обґрунтування своїх вимог посилається на недотриманні Вищою кваліфікаційною комісією суддів України положень Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затвердженими рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки №228/зп-24), що ставить під сумнів здійснення оцінювання з урахуванням зазначених Методичних вказівок та обґрунтованість виставлених за результатами такого оцінювання балів.

Позивач зауважує, що неякісне складання екзаменаційної відомості жодним чином не звільняє Комісію від обов`язку обґрунтовано пояснити (підтвердити), у який спосіб здійснювалось оцінювання, зокрема, яким чином виставлялися бали за результатами такого оцінювання, відповідно, вказує на відсутність належного обґрунтування (мотивування) виставлених йому балів.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивач заявив клопотання про витребування у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою порівняння двох практичних робіт і відомості про їх оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного суду Бєлкіної Д.С., яка отримала найвищий бал за результатами оцінювання практичних робіт.

У письмовому відзиві на позов відповідач просить відмовити в його задоволенні повністю.

У відзиві на позовну заяву ВККС зазначає, що позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 у зв'язку з його необґрунтованістю. Проте, екзаменаційна комісія не має повноважень на прийняття будь-яких рішень, такі повноваження не регламентовані нормами Закону та нормативними актами, прийнятими Комісією на основі положень Закону.

Окрему увагу відповідач приділив тому, що позивач не зазначив реквізити оскаржуваного рішення, оскільки комісією 14 квітня 2025 року не ухвалювалось жодних рішень відносно ОСОБА_1 . З огляду на зазначене, на переконання відповідача, відсутній предмет спору.

Відповідач зазначає, що позивач фактично висловлює незгоду з балами, виставленими екзаменаційною комісією за результатами перевірки його практичного завдання. Проте, незгода позивача з отриманими балами за виконане ним в рамках конкурсу практичне завдання не може свідчити про протиправність дій та рішень Комісії під час оцінювання його роботи, оскільки викладені ОСОБА_1 аргументи зводяться виключно до самооцінки перевірки власних робіт.

У підсумку відповідач зазначив, що конкурсна процедура та процедура кваліфікаційного оцінювання стосовно позивача були проведені в порядку та відповідно до вимог чинного законодавства України, дії Комісії були повністю регламентовані нормами Закону та нормативними актами, прийнятими Комісією на основі положень Закону та нормативними актами, прийнятими комісією на основі положень Закону, будь-які порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача як учасника процедури конкурсу та кваліфікаційного оцінювання відсутні.

Ухвалою від 04 червня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою колегії суддів, зазначеною в протоколі судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування у Вищої кваліфікаційної комісії суддів України двох практичних робіт і відомості про їх оцінювання іншого конкурсанта - кандидата на посаду судді апеляційного суду Бєлкіної Д.С.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.

Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, із заявою про участь в якому звернувся, зокрема, ОСОБА_1 (далі - конкурс).

Рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах 821 кандидату з кримінальної спеціалізації, 686 - з цивільної спеціалізації, в тому числі позивачу. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішенням Комісії від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (зі змінами згідно з рішенням Комісії від 29 січня 2025 року № 28/зп-25) затверджено Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, відповідно до яких максимально можливий бал за кожне модельне судове рішення становить 75 балів.

Рішенням Комісії від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами), та визначено черговість етапів його проведення:

перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;

другий етап - тестування когнітивних здібностей;

третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.

Рішенням Комісії від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація). Кандидатів, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, допущено до тестування когнітивних здібностей, зокрема, позивача.

Рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація). До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) допущено 507 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, в тому числі ОСОБА_1 .

Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.

Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація).

Згідно із графіком, визначеним рішенням Комісії від 20 січня 2025 року № 16/зп-25, 12-14 та 17-21 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), участь в якому 12 лютого 2025 року взяв ОСОБА_1 .

Згідно Екзаменаційної відомості оцінювання практичного завдання на етапі іспиту у межах процедури кваліфікаційного оцінювання, ОСОБА_1 отримав остаточну оцінку іспиту 35.5 балів (перше рішення). Ця кількість балів визначена шляхом розрахунку середнього арифметичного від кількості балів, нарахованих учаснику іспиту трьома членами екзаменаційної комісії ВККС. Так, перший член ВККС 11 квітня 2025 року нарахував 33 бали, другий член ВККС 11 квітня 2024 року нарахував 37 балів, третій член ВККС 14 квітня 2025 року нарахував 36 балів. За результатами перевірки другого рішення ОСОБА_1 отримав остаточну оцінку іспиту 50 балів. Ця кількість балів визначена шляхом розрахунку середнього арифметичного від кількості балів, нарахованих учаснику іспиту трьома членами екзаменаційної комісії ВККС. Так, перший член ВККС 11 квітня 2025 року нарахував 49 балів, другий член ВККС 11 квітня 2024 року нарахував 51 бал, третій член ВККС 14 квітня 2025 року нарахував 50 балів (а.с.11,12).

Не погодившись з рішенням екзаменаційної комісії, позивач просив суд визнати його протиправним і скасувати.

Визначаючи дату цього рішення 14 квітня 2025 року, позивач пояснив, що після нарахування балів останнім членом екзаменаційної комісії 14 квітня 2025 року це рішення стало остаточним.

В подальшому, рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року №87/зп-25 затверджено кодовані результати, а рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 12-14 та 17-21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, та затверджено загальні результати першого етапу "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1, який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання.

У зв`язку з не складенням цього етапу кваліфікаційного іспиту, ОСОБА_1 відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", визнано такими, що не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах.

Рішення від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25 89/зп-25 позивачем не оскаржувались.

Варто зазначити, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, від 19 червня 2024 року № 184/зп-24, від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24, від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 оцінюються Судом враховуючи покликання на них у рішеннях Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 17 квітня 2025 року №87/зп-25, від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, від 20 січня 2025 року № 16/зп-25, від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, від 22 січня 2025 року № 21/зп-25, копії яких наявні в матеріалах справи, та з використанням офіційного вебсайту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 92 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII (1402-19) ) визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону Комісія проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів, зокрема апеляційного суду - на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 цього Закону.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 79-3 Закону у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 цього Закону.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 79-3 Закону Комісія проводить кваліфікаційне оцінювання кандидата на посаду судді, зокрема, апеляційного суду.

Частини перша - третя статті 74 Закону встановлюють, що кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом (ч.11 ст. 74).

Відповідно до частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону рішенням Комісії від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 затверджено Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів (зі змінами, далі - Положення), яке визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.

Відповідно до підпункту 5.5.1 пункту 5.5 розділу 5 Положення, практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії.

Згідно з пунктом 5.8 розділу 5 Положення кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час кваліфікаційного іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання.

Підпунктом 5.5.4 пункту 5.5 розділу 5 Положення передбачено, що методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією.

Згідно з підпунктом 6.3.3 пункту 6.3 розділу 6 Положення учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист одним із способів, передбачених цією статтею, або в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (v018p710-04) поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Як вже зазначалось вище, позивач у своїй позовній заяві просить визнати протиправним і скасувати рішення екзаменаційної комісії у складі трьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 .

Тобто, позивач не згоден з кількістю балів (оцінкою), нарахованих йому 11 і 14 квітня 2025 року трьома членами екзаменаційної комісії за виконання практичного завдання, які відображені в екзаменаційній відомості (а.с.11,12).

Позивач доводить суду, що встановлення кількості балів 14 квітня 2025 року, є рішенням, оскільки саме ця дія (рішення) були визначальними, остаточними і визначили загальний підсумковий результат виконаного практичного завдання. Всі наступні рішення ВККС є лише похідними від рішення від 14 квітня 2025 року екзаменаційної комісії, а тому його скасування є належним способом захисту порушеного права.

Разом з тим, колегія суддів дійшла висновку про помилкове ототожнення позивачем виконання перевірки і оцінювання практичного завдання шляхом фіксації кількості балів в екзаменаційній відомості, як рішення ВККС України, яке підлягає оскарженню.

Варто зазначити, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Проте, будь-якого рішення, яке остаточно вирішувало питання щодо прав, свобод та інтересів ОСОБА_1 і мало відповідні правові наслідки відповідач 14 квітня 2025 року не прийняв.

Суд констатує, що рішення, яке оскаржує позивач не є рішенням ВККС в розумінні частини сьомої статті 101 Закону № 1402-VIII, яке може бути оскаржено до суду з підстав, установлених цим Законом. Це рішення не має самостійного юридичного значення в процедурі проходження кваліфікаційного оцінювання.

Також є необґрунтованими доводи позивача щодо допущення відносно нього дискримінації, оскільки позивач ні в позовній заяві, ні на запитання суду не надав відповіді за якою ознакою і які саме дії або рішення відповідача він вважає дискримінаційними відносно нього.

Суд зауважує, що оцінювання Комісією кандидата є індивідуальним, з урахуванням усіх обставин саме щодо конкретного кандидата.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Також представником ВККС у судовому засіданні заявлено усне клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи тим, що у цій справі відсутній предмет спору, оскільки жодних рішень екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року відносно ОСОБА_1 не ухвалювалось, а нарахування балів учаснику іспиту за виконання практичного завдання трьома членами екзаменаційної комісії не є рішенням ВККС України.

Колегія суддів вважає таке клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Так, статтею 238 КАС України визначено випадки закриття провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи відсутність правової підстави для закриття провадження у справі, клопотання представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задоволенню не підлягає.

З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, Верховний Суд звертає увагу, що позивач обрав неналежний спосіб захисту, ініціювавши позов про визнання протиправним і скасування рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1, оскільки рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року не ухвалювалось відносно ОСОБА_1 та, як підсумок, не викликає відповідних правових наслідків для позивача, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені у зв`язку з відсутністю предмету спору (об`єкту порушеного права).

Керуючись статтями 22, 241- 246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Відмовити представнику Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року та зобов`язання вчинити дії.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення екзаменаційної комісії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 квітня 2025 року про оцінювання практичного завдання кандидата на посаду судді апеляційного суду ОСОБА_1 та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.