Підготовлено за матеріалами судових справ.

(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".

За позовом: ТОВ "ХХХ"

До: Державної податкової інспекції у Н-ському районі м. Києва

Про: визнання недійсним рішення від ХХ.ХХ.1999 року.

Представники

Від Позивача: Присутні

Від Відповідача: Присутні

Обставини справи: Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання рішення ДПІ у Н-ському районі м. Києва недійсним у частині донарахування податку на прибуток, та застосування фінансових санкцій за №У від ХХ.ХХ.1999р. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення яке оспорюється протирічить приписам норм чинного законодавства України.

У відзиві на позовну заяву Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Позивач - ТОВ "ХХХ" неправомірно відніс до складу валових витрат вартість агентських послуг у розмірі 116 342,55 гривень, які були перераховані Позивачем Акціонерній компанії "УУУ" за Генеральною угодою про агентські послуги від ХХ.ХХ.1998р., оскільки в порушення п.5.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (334/94-ВР) (зі змінами та доповненнями), вищезазначені витрати не відносяться до господарської діяльності підприємства та не можуть бути віднесені до складу валових витрат ТОВ "ХХХ", а повинні буди здійснюватись за рахунку прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства після оподаткування.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ХХ листопада 1999 року ДПІ у Н-ському районі м. Києва було прийнято рішення "Про застосування та стягнення фінансових санкцій за порушення законодавства про оподаткування" за №У, згідно якого з Позивача було вирішено стягнути донараховані суми податку на прибуток, та застосувати фінансові санкції за порушення вимог законодавства про оподаткування, в такому розмірі: донараховані суми податку на прибуток: 34 902,77 грн. та фінансові санкції - 10 470,83 грн., всього на суму - 45 373,60 грн.

Вищезазначене рішення було прийнято ДПІ за результатами перевірки на підставі якої було складено Акт "Про результати документальної комплексної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "ХХХ" №УУ/У від ХХ.ХХ.1999р. та доповнення до акту документальної комплексної перевірки №УУ/У/у від ХХ.ХХ.1999р. В Акті перевірки (п.3.2.2.) вказується, що віднесення на валові витрати вартості послуг Акціонерної компанії "УУУ" за Генеральною угодою про агентські послуги є неправомірним, тому що походження цих послуг не пов'язане з господарською діяльністю підприємства.

Проте, відповідно до п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (334/94-ВР) "господарська діяльність" - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою діяльністю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента, або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Тому правомірно буде твердження, що в існуючій ситуації, регулярна, постійна та суттєва участь є необхідною для здійснення належного контролю за якістю та кількістю металобрухту, оскільки погіршення якості чи зменшення ваги металобрухту істотним чином впливає на вартість металобрухту.

Пунктом 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " № 334/94-ВР від 28.12.1994р. (334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - суми, будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не було порушено вимоги чинного податкового законодавства, а саме правомірно віднесена вартість агентських послуг до валових витрат, а тому оспорюване рішення прийнято без достатніх підстав і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 33, 49,82-85 АПК України (1798-12) , -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення ДПІ Н-ського району м. Києва за №У від ХХ.ХХ.1999р.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Н-ському районі м.Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХХХ" 85 гривень державного мита.

Видати наказ.