За позовом Селянського фермерського господарства "ХХХ" м. Н-ськ

До ЗАТ "Фінансово-лізенговий дім банку "УУУ"

Про визнання недійсним частини угоди

Представники

Від позивача Присутні

Від відповідача Присутні

Обставини справи:

Про визнання недійсними п.п. 1.6; 1.7. договору № 1 від ХХ.ХХ.1997р.

Відповідно до ст. 77 АПК України (1798-12) в засіданні суду оголошувалась перерва.

Селянське фермерське господарство "ХХХ" звернулось до суду з заявою про визнання недійсними п.п. 1.6; 1.7 договору про фінансовий лізінг № 1 мотивуючи свої вимоги тим, що зазначені пункти протирічать ст. 169 Цивільного кодексу України (1540-06) та порушують вимоги Постанови Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998р. № 1998 (1998-98-п) .

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що в договорі грошові зобов'язання виражені і оплата мала місце в національній валюті, що відповідає вимогам ст. 169 Цивільного Кодексу України (1540-06) .

Що стосується Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998р. № 1998 (1998-98-п) , то вона не має зворотної сили і на взаємовідносини сторін не поширюється.

Розглянувши матеріали справи та вислухав пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали договір про фінансовий лізінг № 1 ХХ.ХХ.19997 року в п. 1.5. якого обумовлено, що вартість лізінга майна складає 142.246 гривень, в тому числі ПДВ у сумі 23.712 гривень.

В засіданні суду представникам відповідача надана довідка та дані платежів позивача за весь строк дії договору, з яких вбачається, що Селянське фермерське господарство "ХХХ" здійснювало платежі виключно в національній валюті.

Таким чином, вимоги ст. 169 Цивільного Кодексу (1540-06) про те, що грошові зобов`язання в Україні повинні бути виражені і підлягають оплаті в національній валюті не порушені.

Та обставина, що сторони добровільно домовились для запобігання можливих інфляційних ризиків суми платежів фіксувати в доларах по курсу НБУ на дату оплати, про що свідчать п. 1.6; п. 1.7 договору, не є порушенням ст. 169 Цивільного Кодексу (1540-06) , так як фактично вартість майна виражена і оплачена в гривнях.

Крім того, укладення договорів на умовах в майбутньому з фіксацією цін продажу не заперечується Законом "Про оподаткування прибутків підприємств" (334/94-ВР) . Не обгрунтовано посилання позивача і на Постанову Кабінету Міністрів України "Про удосконалення порядку формування цін" від 18 грудня 1998 року № 1998 (1998-98-п) з таких міркувань.

Договір про фінансовий лізінг укладений між сторонами у червні 1997р., а Постанова Кабінету Міністрів датована 18 грудня 1998р. (1998-98-п) і остання не має зворотної сили.

За таких обставин, відповідність чи невідповідність угоди вимогам законодавства має оцінюватися стосовно законодавства, яке діяло на момент укладення спірного договору. У разі коли після укладення договору набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють договірні відносини, ніж ті, що діяли в момент укладення, сторони вправі керуватися умовами договору, а не цим нормативним актом, якщо останній не має зворотної сили.( Роз'яснення ВАС України від 12.03.1999р. № 02-5/111. П. 10. (v_111800-99) ).

Крім того, додатком до Постанови Кабінету Міністрів України встановлений порядок перерахунку регульованих цін (тарифів) на товари і послуги встановлені не у національній грошовій одиниці, а при укладенні спірного договору суб`єктами підприємництва застосовані вільні ціни.

За таких обставин відсутні підстави для визнання недійсними п.п. 1.6; 1.7 Договору про фінансовий лізинг.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 83 АПК України (1798-12 ), ст. 169 ЦК України (1540-06) , Постановою Кабінету Міністрів України № 1998 від 18 грудня 1998р. (1998-98-п) ,-

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.