Спір про визнання недійсним страхового полісу - Матеріали рішення 02/048

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним страхового полісу № 000 від ХХ.ХХ.99р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний страховий поліс був укладений внаслідок помилки.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відсутність підстав для визнання недійсним договору страхування, укладеного між позивачем та відповідачем.

Листом від ХХ.ХХ.1999 року №1 позивач звернувся до суду з заявою про доповнення позовних вимог вимогою про зобов'язання відповідача повернути позивачеві все отримане від останнього за оспорюваним договором (страховим полісом).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ХХ.ХХ.1999 року відповідачеві - КАСК "УУУ" надійшла заява ВАТ "ХХХ" про страхування відповідальності останнього перед третіми особами за заподіяну шкоду внаслідок реалізації продукції (копія заяви залучена до справи). Цією ж датою між: позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) був підписаний страховий поліс №000, правомірність підписання якого оспорюється позивачем.

Вимоги позивача на визнання страхового полісу недійсними з посиланням на ст.56 Цивільного кодексу України (1540-06) суд не визнає обгрунтованими, оскільки у даному випадку страхування відповідальності перед третіми особами за шкоду, заподіяну внаслідок реалізації товарів, є добровільним, а не обов'язковим, випадки якого передбачені статтею б Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) .

Посилання позивача на те, що страховий поліс не є фактом укладення договору страхування також: не можуть бути визнані судом обгрунтованими, оскільки дане твердження суперечить вимогам ст.17 Закону "Про страхування" (85/96-ВР) , згідно якої страховий поліс є формою договору страхування. Посилання позивача на те, що договір страхування підписаний з боку позивача неуповноваженою особою не знайшло свого підтвердження матеріалами справи. Крім цього в матеріалах справи мають місце докази про наступне. Такими доказами є довіреність від ХХ.ХХ.1999 року на отримання страхового полісу та платіжне доручення позивача №3 від ХХ.ХХ.1999 року (засвідчені копії залучені до справи).

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання недійсним страхового полісу.

З огляду на викладене також: не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачеві усе отримане відповідачем за оспорюваним договором страхування (страховим полісом).