За позовом ДП "ХХХ"

До ДПІ у Н-му районі м. Києва

Про визнання недійсними рішення від ХХ.04.99 р. та акту від ХХ.04.99 р.

Представники

Від позивача присутні

Від відповідача присутні

Обставини справи

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсними рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва №ХХХХХ0 від ХХ.04.99 р. та акту перевірки №ХХХ\Х1 від ХХ.04.99 р. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України, а висновки на яких воно грунтується є невірними.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

У період з ХХ.03.99 р. по ХХ.03.99 р. ДПІ у Н-му районі м. Києва була здійснена перевірка позивача на предмет дотримання вимог законодавства про оподаткування за період з ХХ.01.96 р. по ХХ.01.99 р., про що був складений відповідний акт № ХХХ\Х1 від ХХ.04.99 р.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято оспорюване рішення № ХХХХХ0 від ХХ.04.99 р., згідно якого до позивача були застосовані фінансові санкції по податку на прибуток у розмірі 30676,49 грн. (30%) та по ПДВ у розмірі 174561,46 грн. (100%).

В акті перевірки зазначено: за 1998 р. скоригований валовий доход відображено у 11 рядку Декларації про прибуток підприємства поданої в державний податковий орган в сумі - 201800.00 грн.; на думку відповідача розбіжність в сумі - 695873,1 грн. (за 3 к. 1998 р.) виникла внаслідок: 1. порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " (334/94-ВР) до валового доходу не була включена сума - 14350 грн., отримана від продажу цінних паперів; 2. в порушення ст. 4 п.п. 4.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , п. 14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" (167/98) №167/98 від 04.03.98 р. не була включена сума 40941грн.; сума 40941,00 грн., була отримана по договору комісії №ХХ/Х8 від 12.08.98 р., по якому відповідачем зроблено висновок, що назва угоди не відповідає її правовій природі, і відповідно до ст. 58 ЦК України (1540-06) визнає її удаваною по якій сторони вступали в правовідносини по переуступці вимоги боргу; 4 кв.1998 р: 1. в порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) до валового доходу не була включена сума 4050 грн. (позитивний дисконт), отриманий від продажу цінних паперів; 2. в порушення ст. 7 п.п. 7.6.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) до валового доходу не була включена сума 470850 грн., отримана від продажу цінних паперів; 3. в порушення ст. 4 п.п. 4.1.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , п. 14 Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" (167/98) до валового доходу не була включена сума 165682,1 грн.; сума 165682,1 грн. була отримана по договору комісії № Х8 від ХХ.09.98 р., по якому відповідачем зроблено висновок, що назва угоди не відповідає її правовій природі, і відповідно до ст. 58 ЦК України (1540-06) визнає її удаваною по якій сторони вступали в правовідносини по переуступці вимоги боргу; суми перераховані позивачем підприємствам-посередникам за пошук клієнтів, визнані відповідачем удаваними з тих самих підстав, що зазначені вище, внаслідок чого витрати понесені позивачем були виключені зі складу валових витрат.

На підставі викладеного відповідачем донарахований податок на прибуток за 1998 р. у розмірі 102254,98 грн. та ПДВ за 1998 р. у розмірі 87280,73 грн.

Враховуючи викладене суд вважає оспорюване рішення таким, яке прийнято на підставі неповно досліджених фактів та з перевищенням с своїх повноважень, оскільки на момент прийняття оспорюваного рішення угоди № ХХ\Х8, № Х8, № ХХ\Х9, № ХХ\10, № ХХ\Х2, № ХХ\Х7, № Х2, № Х5, №Х3, № Х4 не визнані удаваними судовим органом, а законодавством органам податкової служби таких повноважень не надано.

За таких обставин позовна вимога щодо визнання недійсним рішення є такою, що підлягає задоволенню.

Суд вважає, що провадження у справі в частині визнання недійсним акту перевірки № ХХХ\Х1 від ХХ.04.99 р. підлягає припиненню, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в Арбітражних судах України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, п. 1 ст. 80, ст.ст. 82- АПК України (1798-12)

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення ДПІ у Н-му районі м. Києва № ХХХХХ0 від ХХ.04.99 р.

Стягнути з ДПІ у Н-му районі м. Києва на користь ДП "ХХ" 42 грн. 50 коп. державного мита. Видати наказ.

В іншій частині провадження у справі припинити.