ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
     П О С Т А Н О В А
 
     IМЕНЕМ  УКРАЇНИ
 
     24 квітня 2007 року
 
     м. Київ
 
 Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у
                             складі:
 
     Головуючого:    Шицького I. Б., 
     Суддів:    Барбари В. П., Карпечкіна П. Ф.,
     Колесника П. I., Потильчака О. I.,  Черногуза Ф. Ф., Щотки С.
О.,
 
     розглянувши касаційне подання Генерального прокурора  України
на ухвалу Вищого господарського суду України  від  16  січня  2007
року у справі № 5/69Б за заявою Єнакіївської об'єднаної  державної
податкової  інспекції  та   приватного   підприємства   "Мир"   до
відкритого акціонерного товариства "Єнакіївська реалізаційна база"
про банкрутство,
                       в с т а н о в и л а:
     У березні 2004 року Єнакіївська об'єднана державна  податкова
інспекція   та   приватне   підприємство   "Мир"   звернулися    у
господарський  суд  Донецької  області  із  заявою  про   визнання
банкрутом   відкритого   акціонерного   товариства    "Єнакіївська
реалізаційна  база".  Вимоги  кредиторів  обгрунтовані   тим,   що
боржник,  станом  на   1   лютого   2004   року,   має   податкову
заборгованість  перед  бюджетом  в  сумі  119  962,  78  грн.   та
заборгованість перед приватним підприємством "Мир" у сумі 168  000
грн.,  яка  виникла  внаслідок  неналежного  виконання   боржником
зобов'язань по договору купівлі-продажу від 18 червня 2003 року.
     Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 березня 
2004 року порушено справу про банкрутство,  введено  мораторій  на
задоволення вимог кредиторів, вжито заходів до забезпечення  вимог
кредиторів шляхом заборони посадовим особам боржника або  власнику
майна боржника чи  уповноваженому  ним  органу  або  іншим  особам
укладати угоди про відчуження майна (цінних  паперів);  заборонено
власнику майна або уповноваженому  ним  органу  вчиняти  дії  щодо
ліквідації чи реорганізації юридичної особи боржника.
     Ухвалою господарського суду Донецької області від  22  квітня 
2004  року  введено  процедуру  розпорядження   майном   боржника,
призначено   арбітражного   керуючого,   зобов'язано    ініціюючих
кредиторів подати до офіційних друкованих органів  оголошення  про
порушення справи про банкрутство, зобов'язано  розпорядника  майна
скласти реєстр вимог кредиторів.
     Ухвалою господарського суду Донецької  області  від  6  липня
2004 року затверджено реєстр вимог кредиторів.
     Ухвалою господарського суду Донецької області  від  22  липня 
2004  року  частково  скасовано  заборону  на   відчуження   майна
відкритого  акціонерного  товариства   "Єнакіївська   реалізаційна
база", накладену ухвалою господарського суду Донецької області від
30 березня 2004 року; дозволено продаж  майна  боржника,  а  саме:
будівель складів № 3, 5,  6  та  будівлі  пожежного  депо.  Кошти,
одержані від реалізації майна зобов'язано направити  на  погашення
заборгованості по заробітній платі; зупинено  процес  приватизації 
відкритого  акціонерного  товариства   "Єнакіївська   реалізаційна
база"; припинено провадження у справі.
     Ухвалою Вищого господарського суду України від 16 січня  2007
року відмовлено заступнику прокурора Донецької області в прийнятті
касаційного  подання  на  ухвалу  господарського  суду   Донецької
області від 22 липня  2004 року. Ухвала обгрунтована посиланням на
те, що  заступник  прокурора  Донецької  області  оскаржив  ухвалу
господарського  суду  першої  інстанції,  як  самостійний  учасник
господарського процесу, чим порушив вимоги ч.3 ст.2 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
     29 березня 2007 року Верховним Судом  України  за  касаційним
поданням Генерального прокурора  України  порушено  провадження  з
перегляду у касаційному порядку ухвали Вищого господарського  суду
України від 16 січня 2007  року.  Касаційне  подання  обгрунтоване
виявленням різного застосування Вищим господарським судом  України
одного  й  того  ж  положення  закону  у  аналогічних  справах  та
невідповідності  рішенням  Верховного  Суду   України   з   питань
застосування норм матеріального права.
     Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників  сторін,
розглянувши  доводи  касаційного  подання,  перевіривши  матеріали
справи, Судова палата  у  господарських  справах  Верховного  Суду
України вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з  таких
підстав.
     В  оскаржуваній  ухвалі  Вищий  господарський  суду   України
посилається  на  відсутність  у  касаційному  поданні   заступника
прокурора  Донецької  області  визначення,  у  чому  саме  полягає
порушення інтересів держави.
     Такі  висновки  суперечить  фактичним  обставинам  справи  та
нормам процесуального права.
     Згідно з ч. 1 ст. 29 ГПК України  ( 1798-12 ) (1798-12)
          прокурор  може
вступити  у  справу  на  будь-якій  стадії  розгляду  справи   для
представництва   інтересів   громадянина   або   держави,   подати
апеляційне,  касаційне  подання,  а  також  подання  про  перегляд
рішення за нововиявленими обставинами.
     Відповідно  до  п.  2  ч.  1  ст.  121  Конституції   України
( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
          на  прокурора  покладено  функції   представництва
інтересів громадянина або держави в суді  у  випадках,  визначених
законом.
     Статтею  37  Закону  України  "Про  прокуратуру"  ( 1789-12 ) (1789-12)
        
передбачено,  що  право  внесення  апеляційного,   касаційного   і
окремого подання на вироки,  рішення,  ухвали  і  постанови  судів
надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції,
незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції.
     Статтею 36-1 Закону  України  "Про  прокуратуру"  ( 1789-12 ) (1789-12)
        
передбачено,  що  прокурор  самостійно   визначає   підстави   для
представництва у судах, форму його здійснення і  може  здійснювати
представництво  у  будь-якій   стадії   судочинства   у   порядку,
передбаченому процесуальним кодексом.
     У рішенні Конституційного Суду  України  від  8  квітня  1999
року  № 3-рп/99 ( v003p710-99 ) (v003p710-99)
          визначено,  що  інтереси  держави
можуть збігатися повністю  або  частково  з  інтересами  державних
органів, державних підприємств  та  організацій  чи  з  інтересами
господарських  товариств  із   часткою   державної   власності   у
статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не  тільки  в
їх  діяльності,  але  й  в   діяльності   приватних   підприємств,
товариств.
     Матеріали справи свідчать про те, що предметом даного спору є
визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства "Єнакіївська
реалізаційна база", процес приватизації  якого  на  час  порушення
справи  про  банкрутство  не  завершено,  а  державна   частка   у
статутному фонді боржника становить 25 % плюс одна акція.
     У касаційному поданні заступника прокурора Донецької області 
зазначено, що його звернення до Вищого господарського суду України
обумовлено  тим,  що  зупинення  процесу  приватизації  відкритого
акціонерного товариства "Єнакіївська  реалізаційна  база"  порушує
інтереси  держави,  оскільки  продаж  державного  пакету  акцій  в
порядку, встановленому діючим законодавством, сприятиме поповненню
державного  бюджету,  дозволить  знайти  ефективного  власника  та
залучити на підприємство додаткові інвестиції.
     Таким чином, у поданні  вказано,  у  чому  полягає  порушення
інтересів держави, та обгрунтовано необхідність їх захисту.
     У зв'язку з цим  оскаржена  ухвала  касаційної  інстанції  не
відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а
справа  -  передачі  на  розгляд  до  Вищого  господарського  суду
України.
     Враховуючи  викладене  і  керуючись  статтями   111-17-111-21
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України
                      п о с т а н о в и л а:
     Касаційне    подання    Генерального    прокурора     України
задовольнити.
     Ухвалу Вищого господарського суду України від 16  січня  2007
року у справі № 5/69Б ( rs468010 ) (rs468010)
         скасувати та передати справу на
розгляд до Вищого господарського суду України.
     Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
 
     Головуючий:    I . Б. Шицький 
     Судді:    В. П. Барбара 
     П. Ф. Карпечкін
     П. I. Колесник 
     О. I. Потильчак 
 
                          Ф. Ф.Черногуз
                           С. О. Щотка