Спір про визнання недійсним рішення органив ДПІ щодо донарахування ПДВ та застосування фінансових санкцій - Матеріали рішення 01/083

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення ДПІ у Н-ському районі м.Києва від ХХ.ХХ.99р. № 2. В підтвердження обгрунтованості своїх позовних вимог позивач надав суду висновок КНІДСЕ № 3 від ХХ.ХХ.99р.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що оспорюване рішення відповідає вимогам діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

ХХ.ХХ.99р. ДПІ у Н-ському районі м.Києва прийняло рішення № 2, згідно якого позивачеві був донарахований податок на добавлену вартість у сумі 22570 грн. та застосовані фінансові санкції по ПДВ у розмірі 22570 грн.

Зазначене рішення було прийнято на підставі акту перевірки від ХХ.ХХ.99р. № 0, в якому зазначено, що в наданій до ДПІ звітності позивачем було двічі відображено до відшкодування та на взаємовідносини з бюджетом суми ПДВ, сплачені постачальникам товарів при експорті цих товарів, у ІІ кв. 1996р. в розмірі 2257 грн. та в ІІІ кв. 1996р. 20000 грн., чим були порушені вимоги п.п. 44, 46 Інструкції ГДПІ "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість" від 10.02.93р. № 3 (z0018-93) та п. 65 Інструкції ГДПІ "Про порядок обчислення та сплати ПДВ та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межи митних кордонів України" від 31.05.94р. № 44 (z0140-94) .

До матеріалів справи, залучений наданий позивачем висновок КНІДСЕ № 3 від ХХ.ХХ.99р., в якому по поставленим питанням були зроблені такі висновки:

- згідно представленим карткам обліку грошових коштів по бухгалтерським балансовим рахункам, підтвердженими первинними документами, податок на добавлену вартість в сумі 22570 грн. за період з ХХ.ХХ.96р. по ХХ.ХХ.99р. віднесено в дебет рахунку 68\3 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ" при експорті придбаних товарів. По представленим документам, відшкодування ПДВ в сумі 22570 грн. по експортованим товарам на р\р НПП "ХХХ", а також повторне віднесення цієї суми ПДВ на розрахунки з бюджетом не вбачається;

- у відповідності до первинних документів та декларацій по ПДВ, повторне віднесення ПДВ в сумі 22570 грн. в рахунок чергових платежів по ПДВ в бюджет за період з ХХ.ХХ.96р. по ХХ.ХХ.98р. не вбачається;

- згідно представлених документів, підприємством "ХХХ" обгрунтовано віднесено ПДВ в сумі 22570 грн. в дебет 68 рахунку в рахунок чергових платежів по ПДВ в 1996р. по експорту товарів з розрахунками в іноземній валюті на підставі п.3 ст. 7 Декрету КМУ "Про ПДВ" № 14-92 від 26.12.92р. (14-92) , а також п.п. 44, 46 "Інструкції про порядок обчислення та сплати ПДВ", затвердженої наказом ГДПІ України від 10.02.93р. № 3 (z0018-93) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.93р. за № 18 та п. 63, 65 Інструкції "Про порядок обчислення та справлення ПДВ та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затвердженої наказом ГДПІ України від 31.05.94р. № 44 та зареєстрованої в Міністерстві України 29.06.94р. за № 140\349 (z0140-94) .

Беручи до уваги те, що питання які були досліджені у ході судово-бухгалтерської експертизи, співпадають з питаннями, які виникли у суду при вирішенні спору, а також те, що зазначені питання потребують спеціальних знань, у суду відсутні підстави для невизнання висновків експертизи необгрунтованими.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач заперечень щодо висновків експертизи або клопотання про проведення повторної експертизи не надав, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.