За позовом ЗАТ " ХХХ " м.Київ

До КФС " УУУ " м.Київ

Про визнання меморiального ордеру № У вiд 10.06.98 таким, що не пiдлягає виконанню.

Представники:

Вiд позивача Присутнi

Вiд вiдповiдача Присутнi Обставини справи:

Позивач звернувся з вимогою про визнання меморiального ордера № Х вiд 10.06.96 таким, що не пiдлягає виконанню, оскiльки вiн вважає, що списання вiдпонiдачам коштiв в сумi 50350 грн. у безспiрному порядку було здiйснено без правових на те пiдстав.

Вiдповiдач позов не визнав. У вiдзивi на позов вiн пояснив, що спiрна сума коштiв була списана з рахунку позивача на пiдставi п.6.2 кредитного договору № Х та строкового зобов'язання якi 10.12.97 були укладенi мiж сторонами. Вказанi документи передбачають право вiдповiдача (кредитора) самостiйно списувати з рахунку позивача (позичальника) суму кредиту та вiдсоткiв за користування ним при настаннi строку платежу. Строкове зобов'язання є розпорядженням клiєнта (позивача) на списання суми з рахунку останнього при настаннi строку платежу. В даному випадку банк мав згоду клiєнта на списання коштiв останнього. Списання коштiв було здiйснено за меморiальним ордером вiдповiдної до п.76 " Правил ведення бухгалтерського облiку та звiтностi в установах банкiв СРСР", затверджених Держбанком СРСР вiд 30.09.87 року.

Заслухавши пояснення представникiв сторiн, дослiдивши поданi арбiтражному суду документи та iншi докази, арбiтражний суд встановив:

Згiдно з ст.24 Закону України "Про пiдприємства в України" (887-12) пiдприємства самостiйно встановлюють черговiсть i напрями списання коштiв з власних рахункiв, яке здiйснюється установах банкiв за дорученням таких пiдприємств, крiм випадкiв, передбачених законами України.

Стаття 381 ЦК України (1540-06) передбачає, що без згоди юридичних осiб та фiзичних осiб - суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi списання (стягнення) коштiв i, що знаходяться на їх рахунках у банках, не допускається, за винятком випадкiв, установлених законами України, а також за рiшенням суду, арбiтражного суду та за виконавчими написами нотарiусiв.

В свою чергу. Нацiональний банк України звернув увагу банкiв на те, що здiйснювати платежi з рахункiв клiєнтiв необхiдно до порядку, встановленого статтею 361 ЦК України (1540-06) i статтею 24 Закону України "Про пiдприємства в Українi" (887-12) (Постанова НБУ № 278 в редакцiї вiд О1.10.97 ).

В зв'язку з цим, згiдно з постановою НБУ вiд 28.01.98 №26 (z0104-98) були внесенi вiдповiднi змiни до роздiлу IX Iнструкцiї № 7.

КФС "УУУ" не вказала на пiдставi яких нормативних актiв (законiв) чи рiшеннь суду, було здiйснене безакцентне списання коштiв з рахунку позивача.

За таких умов, арбiтражний суд має всi пiдстави визнати, що списання коштiв з рахунку позивача (клiєнта) у безспiрному порядку було здiйснено вiдповiдачем (банком) з порушенням чинного законодавства, яке регулює спiрнi правовiдносини. А тому, списанi з порушенням законодавства кошти пiдлягають поверненню на рахунок позивача (клiєнта банку).

Стосовно посилання вiдповiдача на те, що пiдписане позивачем грошове зобов'язання вiд 10.12.97 є розпорядженням клiєнта ( згодою власника рахунку) на списання суми з рахунку останнього при настаннi строкiв платежу слiд вiдзначити, що таке посилання не може бути враховано арбiтражним судом як доказ правомiрностi списання коштiв у безспiрному порядку, оскiльки:

- вказане строкове зобов'язання за своєю правовою природою є зобов'язанням позичальника коштiв (в частинi сплати суми позички у конкретний строк), яке випливає з умов цивiльно-правової угоди, а не розпорядженням (дорученням) власника коштiв;

- встановлення сторонами у строковому зобов'язаннi умов щодо дозволу на списання суми зобов'язання у безспiрному порядку при настаннi строку платежу суперечить вимогам законодавства, так як чинне законодавство не передбачав можливостi встановлення в договорi без спiрного порядку списання грошових коштiв, якi знаходяться у банках.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49., 82-85 АПК України (1798-12) , арбiтражний суд, - ВИРIШИВ:

Позов задовольнити, меморiальний ордер вiд 10.06.98 №Х про списання з позивача 50350 грн. визнати таким, що не пiдлягає виконанню.

Стягнути з кор/рахунку КФС " УУУ " на користь ЗАТ " ХХХ " 85 грн. державного мита.

Видати наказ.