3-415к07 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - Текст документа

за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" на постанову Вищого господарського суду України від 16 листопада 2006 року за скаргою Відкритого акціонерного товариства "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" на дії Державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва у справі № 32/592 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" до Відкритого акціонерного товариства "Торговельно-фінансовий банк "Контракт", третя особа - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'яногірське", про розірвання договору, -

У червні 2006 року ВАТ "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" (надалі - Банк) звернулось до господарського суду зі скаргою на дії Державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва, в якій просило скасувати: постанову про поновлення виконавчого провадження № 87/14 від 19 червня 2006 року про стягнення з скаржника на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" грошових коштів у сумі 1263692,27 грн.; скасувати постанову про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 87/14 від 24 травня 2006 року; скасувати постанову про поновлення виконавчого провадження № 87/14 від 24 травня 2006 року; скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 24 травня 2006 року.

В обґрунтування заяви Банк вказав, що 17 квітня 2006 року добровільно виконав рішення господарського суду м. Києва від 27 грудня 2005 року № 32/592, яким присуджено до стягнення з ВАТ "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Камсит" 1251064,10 грн. сплачених грошових коштів, 12510,64 грн. державного мита і 118 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

20 квітня 2006 року державним виконавцем Державної виконавчої служби у Подільському районі м. Києва Гріненко Л.І. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із зарахуванням суми боргу на рахунок стягувача у повному обсязі.

У зв'язку з чим, скаржник вказує на відсутність підстав для поновлення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу №32/592 від 7 квітня 2006 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 8 серпня 2006 року у задоволенні скарги ВАТ "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2006 року ухвалу залишено без зміни.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 листопада 2006 року залишено без зміни постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2006 року.

В основу постанови Вищого господарського суду України покладено висновки про те, що перерахування грошових коштів скаржником не за реквізитами, зазначеними наказом суду, а на рахунок відкритий СТОВ "Камсит" в установі скаржника не є добровільним виконанням судового рішення, оскільки створює перешкоди володіння стягувачем власними коштами.

У касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16 листопада 2006 року з мотивів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду України від 8 лютого 2007 року порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16 листопада 2006 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 115 ГПК України встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Пунктом 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Господарськими судами встановлено, що 7 квітня 2006 року на виконання рішення господарського суду м. Києва від 27 грудня 2005 року № 32/592 було видано наказ № 32/592 із зазначенням рахунка № 26066300377301 в АКБ "ТАС-Комерцбанк", МФО 300164 на який боржник мав перерахувати кошти.

Проте боржником було перераховано кошти в повному обсязі на інший рахунок СТОВ "Камсит" ніж зазначений в наказі, а саме на рахунок № 260041672.980, що знаходиться у банку ВАТ "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" із зазначенням призначення платежу – добровільне відшкодування коштів на користь СТОВ "Камсит" згідно рішення господарського суду № 32/592 від 27 грудня 2005 року.

Пунктом 1.3. Інструкції "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", затвердженої постановою Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) передбачено, що суб'єкти господарювання, нерезиденти-інвестори, іноземні представництва і фізичні особи мають право відкривати рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб у будь-яких банках України відповідно до власного вибору, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Відповідно до ч.1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Господарські суди, вказуючи що боржник перерахував кошти на інший рахунок кредитора ніж зазначений наказом суду, не з'ясували чи державний виконавець п ересвідчився в отриманні боржником виконавчого документу та не надали належної уваги твердженням ВАТ "Торговельно-фінансовий банк "Контракт", що останній не отримував копію постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв'язку з чим добровільно виконав рішення суду, перерахувавши кошти на інший, ніж зазначений наказом суду, рахунок СТОВ "Камсит".

Одночасно, господарськими судами встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду м. Києва від 7 квітня 2006 року № 32/592 винесена 10 квітня 2006 року, строк для добровільного виконання рішення встановлено до 14 квітня 2006 року, а сама постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику 11 квітня 2006 року.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів.

Як встановлено апеляційним судом 17 квітня 2004 року грошові кошти, що підлягали стягненню, в повному обсязі були перераховані боржником на рахунок стягувача, а 20 квітня 2006 року державним виконавцем ДВС у Подільському районі м. Києва прийнята постанова про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із зарахуванням на рахунок стягувача суми боргу в повному обсязі.

Отже, перерахувавши кошти СТОВ "Камсит" в повному обсязі, боржник виконав рішення господарського суду в строк для добровільного виконання рішення, передбачений Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

За таких обставин, висновок Вищого господарського суду України про те, що перерахування грошових коштів скаржником до відкриття процедури примусового виконання рішення на рахунок стягувача, відкритий в установі банку не є добровільним виконанням судового рішення є безпідставним.

Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду України від 16 листопада 2006 року, постанова Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2006 року, ухвала господарського суду м. Києва від 8 серпня 2006 року підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. - 111-17 - - 111-20 Господарського процесуального кодексу України, Судова палата у господарських справах, -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Торговельно-фінансовий банк "Контракт" задовольнити.

Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 16 листопада 2006 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2006 року, ухвалу господарського суду м. Києва від 8 серпня 2006 року у справі № 32/592, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Правова позиція (справа № 3-415к07)

Відповідно до статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, встановлює строк для добровільного виконання судового рішення, який не може перевищувати семи днів.

Боржник вважається таким, що виконав рішення господарського суду в порядку добровільного виконання, якщо перерахував кошти стягувачу в строк для добровільного виконання рішення, передбачений Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .