Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

Головуючого:

Барбари В.П.,

суддів:

Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.I., Потильчака О.I., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_4,

відповідача - Меденцева М.А., Корнеляки В.В.,

третіх осіб:

ОСОБА_2 - ОСОБА_5,

ОСОБА_3 - ОСОБА_6,

Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Цибулі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вищого господарського суду України (rs1028450) у справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Київміськнафтопродукт"; треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, відкрите акціонерне товариство "Морський транспортний банк" про визнання недійсними загальних зборів акціонерів, та справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Київміськнафтопродукт", третя особа - відкрите акціонерне товариство "Морський транспортний банк" про зобов'язання вчинення дій,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся у Дніпровський районний суд міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства "Київміськнафтопродукт", в якому просив визнати недійсними загальні збори відповідача від 6, 17 червня, 22, 29 вересня 2005 року. Також ОСОБА_1 просив зобов'язати відповідача отримати документи системи реєстру ВАТ "Київнафтопродукт" та скласти відповідний акт приймання-передачі, посилаючись на те, що між ВАТ "Київміскнафтопродукт" та ВАТ "Морський транспортний банк" (реєстратор) 19 лютого 2001 року було укладено договір на ведення системи реєстру № №017/р строком до 1 серпня 2005 року і за рішенням правління ВАТ "Київміськнафтопродукт" було повідомлено реєстратора про дострокове припинення (з 17 червня 2005 рок) дії зазначеного договору.

Дніпровським районним судом міста Києва справи за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Київміськнафтопродукт" об'єднані в одне провадження.

Ухвалою від 16 січня 2007 року провадження в частині вимог ОСОБА_1 до ВАТ "Київміськнафтопролдукт" про зобов'язання вчинити дії закрито на підставі п.1 ст. 205 ЦПК України (1618-15) .

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними загальних зборів акціонерів ВАТ "Київміськнафтопродукт" від 6, 17 червня, 22, 29 вересня 2005 року та визнання недійсними всіх рішень, що прийняті на даних загальних зборах задоволені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 16 січня 2007 року залишено без зміни.

Судові рішення мотивовані тим, що загальні збори відбулись з порушенням процедури їх скликання щодо вчасності повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів, порушення порядку скликання позачергових зборів за ініціативою акціонера, який володіє у сукупності більш як 10 % голосів, визначеному ч.3 ст. 45 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) , а саме - відсутністю доказів відносно вручення правлінню відповідної заяви акціонера про скликання позачергових зборів, а також проведення зборів всупереч судових заборон.

Протоколи вказаних загальних зборів виконавчому органу товариства у встановлено порядку не передавались.

На час розсилки повідомлень про скликання та проведення загальних зборів ВАТ "Морський транспортний банк" не був реєстратором товариства, оскільки постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2005 року розірвано договір № 017/Р на ведення системи реєстру власників іменних цінних паперів та передано реєстр на зберігання емітенту ВАТ "Київміськнафтопродукт".

Постановою Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2007 року (rs1028450) вказані рішення місцевого та апеляційного господарських судів у справі скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними загальних зборів акціонерів та визнання недійсними прийнятих на них рішень відмовлено.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави для задоволення позову в частині визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів, оскільки суди попередніх інстанцій не встановили факту порушення, внаслідок проведення оспорюваних загальних зборів акціонерів ВАТ "Київміськнафтопродукт", прав або законних інтересів позивача, які підлягають захисту. А визнання незаконними зборів та недійсними рішень зборів, за відсутності порушення прав позивача, є втручанням у внутрішню діяльність господарського товариства та порушенням прав переважної більшості акціонерів. Суди не встановили обставини щодо виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2005 року, якою розірваний договір на ведення системи реєстру відповідача та фактичної передачі реєстру акціонерів від ВАТ "Морський транспортний банк" до ВАТ "Київміськнафтопродукт".

Також суд зазначив, що прийняття судом ухвал про заборону проведення загальних зборів акціонерів та заборону будь-яким особам здійснювати дії по проведенню зборів акціонерів паралізує роботу вищого органу акціонерного товариства, блокує діяльність акціонерного товариства і є втручанням у господарську діяльність товариства та грубим порушенням прав акціонерів.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування зазначеної постанови Вищого господарського суду України з підстав її невідповідності рішенням Верховного Суду України з питань застосування норм матеріального права, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 29 листопада 2007 року порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2007 року у справі №2-130/07.

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У відповідності з ч.1 ст. 111-10 ГПК України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У постанові Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2007 року № 20130/07 фактично не наведено обгрунтування порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, рішення яких оскаржувалися.

Помилково, всупереч вимог закону, касаційна інстанція при розгляді справи вийшла за межі своїх повноважень, зробивши переоцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, та дійшовши висновку про те, що судами не було встановлено факту порушення внаслідок проведення оспорюванних загальних зборів акціонерів ВАТ "Київміськнафтопродукт" прав або законних інтересів позивача, які підлягають захисту, що і виключає можливість задоволення позову.

Порушення, допущенні судом касаційної інстанції, є підставою для скасування прийнятої ним постанови і залишення в силі постанови Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року.

Верховний Суд України в силу положень ст.ст. 6,8 Конституції України (254к/96-ВР) не вважає необхідним направити справу на новий розгляд, оскільки це суперечило б положенням ст. 125 Конституції України (254к/96-ВР) і ст.ст. 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) в частині визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність в здійсненні правосуддя і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законних рішень судів першої, апеляційної інстанцій. В зв'язку з цим наведений в ст. 111-18 ГПК України (1798-12) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не вважається правовою перешкодою для прийняття зазначеного рішення.

Керуючись ст. 111-17 - 111-20 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 2 жовтня 2007 року у справі № 2-130/07 (rs1028450) скасувати. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 5 червня 2007 року у справі залишити в силі.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.