П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2007 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
Головуючого Шицького I.Б.
суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.I.,
Черногуза Ф.Ф.
та Щотки С.О.,
за участю представників дочірнього підприємства "Ялтакурорт"
ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укрпрофоздоровниця" - Рубаненко Л.В., ЗАТ з іноземними
інвестиціями "Яліта" - Пічуєва О.В. і Шестопалова Б.Б. та Фонду
державного майна України - Погорілко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу дочірнього підприємства
"Ялтакурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укрпрофоздоровниця" на постанову Вищого господарського суду
України від 18 жовтня 2006 року № 2-8/8407-2005 ( rs193309 ) (rs193309)
у
справі за позовом ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта" до
Ялтинської міської ради та виконавчого комітету Ялтинської міської
ради про визнання за позивачем права власності на об'єкти
незавершені будівництвом, розташовані по вул.
Сеченова-Достоєвського, 21/31 у м. Ялті,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2005 року ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта"
(далі - позивач) подало до господарського суду Автономної
Республіки Крим позов до Ялтинської міської ради (далі -
відповідач-1) та виконавчого комітету Ялтинської міської ради
(далі - відповідач-2) про визнання за позивачем права власності на
об'єкти незавершені будівництвом, розташовані по вул.
Сеченова-Достоєвського, 21/31 у м. Ялті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні об'єкти зведено за
рахунок інвестиційних коштів позивача. Житловий комплекс збудовано
на 74, 7 %, а тому відповідно до ч. 4 ст. 331 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
позивач просив визнати його власником недобудованого
нерухомого майна (т. 1, а.с. 2-7).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
15-18 серпня 2005 року позов задоволено. Визнано за позивачем
право власності на об'єкти незавершені будівництвом, розташовані
по вул. Сеченова-Достоєвського, 21/31 у м. Ялті (т. 6, а.с.
145-152).
Постановою Вищого господарського суду України від 18 жовтня
2006 року № 2-8/8407-2005 ( rs193309 ) (rs193309)
вищевказане рішення суду
залишено без змін (т. 6, а.с. 280-282).
Це рішення та постанова мотивовані тим, що частина
невиконаних позивачем робіт на об'єктах незавершених будівництвом
є незначною. Тому за позивачем визнано право власності на це
нерухоме майно на підставі ч. 4 ст. 331 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
У касаційній скарзі дочірнього підприємства "Ялтакурорт" ЗАТ
лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укрпрофоздоровниця" ставиться питання про скасування постанови
Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2006 року №
2-8/8407-2005 ( rs193309 ) (rs193309)
і рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим від 15-18 серпня 2005 року та передачу
справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Посилання зроблені на порушення і неправильне застосування
норм матеріального права, невідповідність оскарженої постанови
положенням Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
та виявлення різного
застосування Вищим господарським судом України одного й того ж
положення закону в аналогічних справах. Зокрема, зазначається, що
дочірнє підприємство "Ялтакурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих
закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" є
правонаступником Ялтинської територіальної Ради з управління
курортами профспілок і Ялтинського об'єднання санаторно-курортних
установ профспілок, а позивач є правонаступником Тресту
"Спецкаучукрембуд". Між сторонами було укладено договори № 1730/3
від 10 листопада 1988 року, 28 листопада 1989 року, 25 вересня
1993 року про спільну діяльність. На виконання даних договорів у
липні 1998 року було складено акт приймання-передачі, відповідно
до якого позивач передав, а Ялтинське об'єднання
санаторно-курортних установ профспілок прийняло 63 незавершених
будівництвом квартири загальною площею 3384, 68 кв.м. Суд першої
інстанції, розглянувши справу без участі дочірнього підприємства
"Ялтакурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укпрофоздоровниця" та визнавши за позивачем право власності на
всі незавершені будівництвом об'єкти, порушив їхні майнові права
(т. 6, а.с. 290-296).
Ухвалою Верховного Суду України від 1 лютого 2007 року
порушено провадження з перегляду в касаційному порядку постанови
Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2006 року №
2-8/8407-2005 ( rs193309 ) (rs193309)
за касаційною скаргою дочірнього
підприємства "Ялтакурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів
профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (т. 6, а.с. 306).
Заслухавши доповідача, представників сторін і Фонду
державного майна України та перевіривши матеріали справи, Судова
палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що
касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Касаційна інстанція, залишаючи без змін рішення
господарського суду Автономної Республіки Крим від 15-18 серпня
2005 року, зазначила, що відповідно до ст. 107 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
касаційну скаргу на рішення місцевого господарського
суду, що набрало законної сили, мають право подати особи, яких не
було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що
стосується їх прав і обов'язків. Оскільки відсутні підстави
вважати, що судове рішення стосується прав і обов'язків дочірнього
підприємства "Ялтакурорт" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів
профспілок України "Укрпрофоздоровниця", то підстав для
задоволення касаційної скарги і скасування судового рішення немає
(т. 6, а.с. 282).
Висновки, зроблені Вищим господарським судом України, є
передчасними та недостатньо мотивованими, оскільки зроблені без
аналізу та врахування даних, що містяться в матеріалах справи, та
вимог закону, а тому всі судові рішення підлягають скасуванню, а
справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Iз матеріалів справи вбачається, що постановою Ради Міністрів
СРСР № 343 від 18 березня 1986 року передбачалося будівництво
курортного готелю в с.м.т. Місхор м. Ялти і багатоповерхового
житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. Сеченова-Достоєвського
(мікрорайон "Е-18") із залученням підприємств-забудовників.
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №
516(24) від 21 жовтня 1988 року на виконання вказаної постанови
дозволено Ялтинській територіальній Раді з управління курортами
профспілок (далі - Ялтинська Террада) проведення
проектно-дослідницьких робіт для будівництва житлових будинків по
вул. Сеченова-Достоєвського в мікрорайоні "Е-18" (т. 3, а.с. 26).
10 листопада 1988 року для реалізації вказаної постанови та
рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради між
Ялтинською Террадою і Казанським трестом "Спецкаучукрембуд"
Міннефтехімпрома СРСР укладено договір № 1730/3.
Відповідно до п. 1 договору Ялтинська Террада надає право, а
забудовник зобов'язується за рахунок власних коштів розробити
проектно-кошторисну документацію на будівництво курортного готелю
в с.м.т. Місхор м. Ялти і житлового багатоповерхового будинку,
збудувати ці об'єкти і безкоштовно передати на баланс Ялтинської
Терради.
У свою чергу, згідно п. 1.3 договору Ялтинська Террада в
побудованому і введеному в експлуатацію житловому будинку передає
20% житлової площі - 50 квартир - забудовнику для заселення
працівників Ялтинського РБУ тресту "Спецкаучукрембуд", що
безпосередньо бере участь у будівництві (т. 6, а.с. 172-176).
На виконання договору № 1730/3 між Ялтинською Террадою і
Трестом "Спецкаучукрембуд" (далі - Трест СКРБ) 28 листопада 1989
року укладено новий договір.
Згідно п. 1 даного договору Ялтинська Террада забезпечувала
відселення проживаючих сімей з об'єктів, що підлягали зносу з
майданчика будівництва.
Відповідно до п. 2 договору Трест СКРБ повинен відшкодувати
Ялтинській Терраді житло по фактично наданому метражу в
побудованому житловому комплексі в мікрорайоні "Е-18" по вул.
Сеченова в м. Ялті (т. 6, а.с. 179).
Зобов'язання Ялтинської Терради за даною угодою виконані -
будинки знесені, а сім'ї відселені.
Після проведення проектно-дослідницьких робіт по об'єкту
будівництва, 21 лютого 1990 року виконком Ялтинської міської ради
ухвалив рішення № 65(16), згідно якого Ялтинській Терраді
дозволено будівництво комплексу курортного готелю в с.м.т. Місхор
і багатоповерхових будинків в мікрорайоні "Е-18" по вул.
Сеченова-Достоєвського в м. Ялті (т. 3, а.с. 27).
14 червня 1991 року рішенням виконавчого комітету Ялтинської
міської ради народних депутатів № 456(16) Тресту СКРБ дозволено
будівництво готельного комплексу в с.м.т. Місхор та групи
багатоповерхових житлових будинків в мікрорайоні "Е-18" м. Ялта.
У подальшому, замість договору № 1730/3 від 10 листопада 1988
року, об'єднання "Ялтакурорт" та АТ "Яліта" 25 вересня 1993 року
уклали договір про спільну діяльність по завершенню будівництва в
с.м.т. Місхор.
Згідно пункту 1.1. договору АТ "Яліта" зобов'язувалось
передати об'єднанню "Ялтакурорт" житлову площу в закінчених
будівництвом житлових будинках у розмірі відселеної раніше з
майданчика будівництва (т. 6, а.с. 180-181).
У липні 1998 року було складено акт приймання-передачі,
відповідно до якого ЗАТ "Яліта" передало, а об'єднання "Ялтакурот"
прийняло 63 незавершених будівництвом квартири загальною площею
3384, 68 кв.м (т. 6, а.с. 205).
У касаційній скарзі зазначено, що в подальшому сторони
договору на будівництво були перейменовані та реорганізовані, і на
цей час правонаступником Ялтинської Терради і об'єднання
"Ялтакурот" є дочірнє підприємство "Ялтакурорт" ЗАТ
лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укрпрофоздоровниця".
Правонаступником Тресту "Спецкаучукрембуд", як сторони за
договорами, є ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта".
Таким чином, рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 15-18 серпня 2005 року по даній справі
стосується прав і обов'язків дочірнього підприємства "Ялтакурорт"
ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укрпрофоздоровниця".
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо
господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується
прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі,
то таке порушення норм процесуального права є безумовною підставою
для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду.
У зв'язку з наведеним постанова Вищого господарського суду
України від 18 жовтня 2006 року № 2-8/8407-2005 ( rs193309 ) (rs193309)
і
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15-18
серпня 2005 року підлягають скасуванню, а справа - передачі на
новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно залучити в якості
третьої особи дочірнє підприємство "Ялтакурорт" ЗАТ
лікувально-оздоровчих закладів профспілок України, уважно
дослідити договори № 1730/3 від 10 листопада 1988 року, 28
листопада 1989 року, 25 вересня 1993 року. Зокрема, предмет даних
договорів, права та обов'язки сторін, а також питання щодо
виконання договірних зобов'язань.
На підставі аналізу статутних і установчих документів слід
зробити висновки щодо правонаступництва сторін за переліченими
договорами.
З урахуванням отриманих даних належить прийняти правильне
рішення щодо позовних вимог ЗАТ з іноземними інвестиціями "Яліта".
Враховуючи викладене і керуюч ись статтями 111-17-111-21 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Ялтакурорт" ЗАТ
лікувально-оздоровчих закладів профспілок України
"Укрпрофоздоровниця" задовольнити.
Постанову Вищого господарського суду України від 18 жовтня
2006 року № 2-8/8407-2005 ( rs193309 ) (rs193309)
і рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим від 15-18 серпня 2005 року
скасувати. Справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий I.Б. Шицький
Судді: В.С. Гуль
П.Ф. Карпечкін
П.I. Колесник
Ф.Ф. Черногуз
С.О. Щотка
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
якщо
господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується
прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі,
то таке порушення норм процесуального права є безумовною підставою
для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду.