3-181к07 про зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки - Текст документа

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року у справі №31/382-40/331 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

У липні 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" звернулося з позовом до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про зобов'язання укласти з ним договір оренди земельної ділянки площею 0,02 га, яка розташована в місті Києві по вулиці Городецького, 4-6 для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру терміном на 10 років.

В обгрунтування своїх вимог позивач послався на те, що рішенням Київської міської ради від 27 лютого 2003 року №289-2/449 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" товариству було відведено спірну земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру. Оскільки Київське міське управління земельних ресурсів ухилилося від укладення з позивачем договору оренди вказаної ділянки, рішенням Господарського суду міста Києва від 4 грудня 2003 року у справі №31/360, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 2 вересня 2004 року та постановою Вищого господарського суду України від 8 грудня 2004 року, задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" до Київської міської ради про зобов'язання останньої укласти з товариством договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 місяців. На підставі вказаного рішення товариство набуло право користування спірною ділянкою землі, за його рахунок було виконано комплекс проектно-вишукувальних робіт по перенесенню на місцевість зовнішніх меж та виготовлення договору оренди земельної ділянки, а також за угодою №69 від 17 лютого 2003 року ним було сплачено авансовий платіж за вказану ділянку землі у розмірі 129 227 грн. 49 коп. Посилаючись на те, що вказані обставини підтверджують наміри сторін про довгострокові відносини, позивач просив суд про задоволення позовних вимог.

Під час розгляду справи товариство з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" уточнило свої позовні вимоги та просило суд визнати договір оренди зазначеної земельної ділянки укладеним між товариством та Київською міською радою з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі строком на 10 років у редакції, запропонованої позивачем; зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської державної адміністрації протягом одного дня з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду зареєструвати цей договір, а також зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у здійсненні права оренди вказаної земельної ділянки.

Відповідачі позов не визнали, посилаючись на його безпідставність.

Справа судами розглядалася неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 7 червня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено та викладено його резолютивну частину наступним чином: "Визнати укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" та Київською міською радою договір оренди земельної ділянки площею 243 м-2, розташованої в м. Києві по вул. Городецького, 4-6 з 7 червня 2006 року терміном на 10 років на умовах і в редакції, доданій до матеріалів справи №31/382-40/331. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки площею 0,02 га, розташованої в м. Києві по вул. Городецького, 4-6, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" та Київською міською радою строком на 10 років в редакції, що додана позивачем до матеріалів справи. В іншій частині позову відмовити. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" надати відповідачам необхідну кількість примірників договору оренди земельної ділянки в редакції, що додана до матеріалів даної справи".

Постановою Вищого господарського суду України від 19 жовтня 2006 року постанову апеляційного господарського суду залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 1 лютого 2007 року за касаційною скаргою Київської міської ради порушено провадження з перегляду у касаційному порядку зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови та залишення в силі рішення місцевого господарського суду. В обгрунтування скарги зроблено посилання на різне застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону у аналогічних справах, порушення судом касаційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідачів, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, Судова палата вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Переглядаючи у касаційному порядку постанову Київського апеляційного господарського суду від 7 червня 2006 року, Вищий господарський суд України виходив із того, що відповідачі не виконали судові рішення у справі №31/630 про зобов'язання їх укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" договір оренди земельної ділянки площею 0,02 га, що розташована в місті Києві по вулиці Городецького, 4-6, та в подальшому ухиляються від укладення такого договору. Оскільки до матеріалів справи позивачем додано підписаний ним проект договору оренди спірної земельної ділянки від 24 жовтня 2003 року, який відповідає вимогам чинного законодавства, а відповідачі не надали заперечень відносно його умов, апеляційний господарський суд прийняв законне й обгрунтоване рішення, яким зобов'язав відповідачів укласти з позивачем та зареєструвати договір оренди вказаної земельної ділянки терміном на 10 років.

Проте з таким висновком погодитися не можна.

Згідно статті 13 Конституції України (254к/96-ВР) земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Зі змісту статті 9 Земельного кодексу України (2768-14) , у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, вбачається, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень Київської міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

За частиною 1 статті 124 Кодексу (2768-14) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України "Про оренду землі" (161-14) сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Часина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) вказує на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарським судом міста Києва встановлено, що на час звернення до суду позивачем не надано доказів прийняття Київською міською радою рішення про передачу йому в оренду спірної земельної ділянки строком на 10 років.

Крім того, з матеріалів даної справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 12 лютого 2004 року відмінено пп.2, 2.1, 2.2 рішення Київської міської ради від 27 лютого 2003 року №289-2/449 (ra89-2023-03) "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" щодо затвердження проекту відведення та надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-торговельного центру по вулиці Городецького, 4-6 у Печерському районі міста Києва (т.1, а.с.68).

Відповідно до статті 27 Закону України "Про оренду землі" (161-14) орендареві заб езпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону, у тому числі шляхом усунення перешкод у користуванні нею.

Судом встановлено, що на день вирішення даного спору між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" договір оренди спірної земельної ділянки не укладався.

У зв'язку з цим місцевий господарський суд правомірно відхилив посилання позивача щодо набуття ним права орендного користування вказаною земельною ділянкою та обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів не чинити товариству з обмеженою відповідальністю "Парк-Профіль" перешкод у здійсненні права оренди цієї ділянки.

За таких обставин у Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України не було визначених Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) підстав для скасування законного й обгрунтованого рішення Господарського суду міста Києва.

У зв'язку з цим ухвалені у даній справі рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій підлягають скасуванню.

Виходячи з положень статей 6, 8 Конституції України (254к/96-ВР) , Судова палата у господарських справах Верховного Суду України не вважає за необхідне направляти справу на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки це суперечило б положенням статей 125, 129 Конституції України (254к/96-ВР) , статей 2, 39 Закону України "Про судоустрій України" щодо визначення статусу Верховного Суду України та його завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, і викликало б конституційно недопустиму необхідність скасування законного рішення місцевого господарського суду. Отже наведений у статті 111-18 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) перелік наслідків розгляду касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України не є процесуальною перешкодою для залишення в силі Судовою палатою у господарських справах Верховного Суду України рішення Господарського суду міста Києва від 10 листопада 2005 року.