380/3419/20 Про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства внутрішніх справ про звільнення особи з правоохоронних органів, поновлення на посаді в органах внутрішніх справ та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - 15.08.2024 Прийняття

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року (в складі колегії суддів: судді-доповідача - Шевчук С.М., суддів: Гуляка В.В., Коваля Р.Й.) у справі №380/3419/20,

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 27.03.2020 №1263 о/с про звільнення ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), слідчого відділення Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил за п. 64 "г" через скорочення штатів.

Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вжити заходи щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 96 338 (дев`яносто шість тисяч триста тридцять вісім) грн. 00 коп. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць - у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. коп.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) у справі.

3. 23 грудня 2021 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №380/3419/20 щодо зобов`язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вжити заходи щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 .

4. 28 березня 2022 року від позивача на адресу суду повторно надійшла заява про заміну сторони (боржника), в якій він просив замінити боржника в частині вжиття заходів щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на Головне управління Національної поліції у Львівській області.

5. Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 та 23.05.2022 у задоволенні заяв ОСОБА_1 про заміну сторони (боржника) відмовлено.

6. 06 червня 2022 року від державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) на адресу суду першої інстанції надійшло подання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме боржника в особі Головного управління МВС України у Львівській області (далі - ГУ МВС у Львівській області) на Головне управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУНП у Львівській області).

7. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 відмовлено у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про заміну сторони виконавчого провадження.

8. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі №380/3419/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким подання задоволено.

Замінено сторону виконавчого провадження з ГУ МВС України у Львівській області на ГУНП у Львівській області.

9. 31 травня 2023 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) накладено штраф на ГУНП у Львівській області за невиконання вимог виконавчого документа.

10. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення 09.08.2021 по справі №380/3419/20. Зобов`язано відповідача протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 09.08.2021.

11. 18 грудня 2023 року ГУНП у Львівській області подано звіт про виконання рішення суд, в якому було зазначено, що позивача запрошено до управління кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області та ознайомлено з переліком усіх вакантних посад, які були в штаті ГУНП та роз`яснено процедуру та умови прийняття на службу в поліцію. До вказаного звіту додано:

- акт від 12.12.2023 відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано посади: інспектора І категорії відділу служби 102 УОАЗОР та ОР ГУНП; інспектора І категорії сектору реалізації проектів міжнародної технічної допомоги УЛМТЗ ГУНП; провідного спеціаліста відділу статистичної роботи та звітності УІАП ГУПН, однак від запропонованих посад ОСОБА_1 відмовився;

- лист від 11.12.2023 за вих. №3266/05/13-2023 та перелік вакантних посад в ГУНП у Львівській області станом на 12.12.2023, з яким ОСОБА_1 ознайомлений під особистий підпис;

- відеозапис, записаний на носій інформації.

12. 18 грудня 2023 року позивачем було подано рапорт (заява) про призначення на посаду слідчого СВ Галицького РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області на рівнозначну вакантну посаду поліцейського в ГУНП у Львівській області відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

13. 27 грудня 2023 року позивачем подано додаткові пояснення, в яких він вказав, що на виконання ухвали суду від 17.11.2023 відповідачем 12.12.2023 надано повідомлення про те, що працевлаштування можливо здійснити лише шляхом проходження конкурсу на вакантну посаду, оскільки в рішенні суду нічого не зазначено про пункт 9 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

14. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 у справі №380/3419/20 прийнято звіт ГУНП у Львівській області про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі №380/3419/20.

15. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено всі необхідні, достатні та залежні від нього дії щодо виконання рішення суду від 09.08.2021.

16. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 про прийняття звіту відповідача про виконання рішення від 09.08.2021 по справі №380/3419/20.

Встановлено для ГУНП у Львівській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі №380/3419/20.

Зобов`язано ГУНП у Львівській області подати до суду першої інстанції на протязі 30 днів з моменту набрання законної сили даною постановою звіт про її виконання.

17. Ухвалюючи указану постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за своєю суттю рішення суду про зобов`язання відповідача обов`язково працевлаштувати ОСОБА_1 на роботі має силу закону.

18. Суд апеляційної інстанції також зауважив, що розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі №813/77/16 дійшов висновку про те, що у позивача були відсутні можливості реалізувати передбачене Законом України "Про Національну поліцію" право на подання рапорту про прийняття на службу до поліції та він не вважається таким, що відмовився від проходження служби в поліції, та/або не прийнятим на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення в розумінні пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

19. Суд апеляційної інстанції зазначав, що пункт 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", передбачає можливість працевлаштування працівників міліції в органи поліції, шляхом видання відповідного наказу, що в свою чергу вказує на можливість виконання обумовленого судового рішення в частині обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 ; натомість, незважаючи на встановлений судовий контроль, відповідач не виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у цій справі в частині обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1, посилаючись на те, що у рішенні суду нічого не зазначено про пункт 9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) .

20. Надалі, ГУНП у Львівській області звернулося із заявою від 29.03.2024 про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі № 380/3419/20.

21. У вказаній заяві відповідач зазначив, що у контексті спірних правовідносин незрозумілим є висновки постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024, а саме в частині того, що "…пункт 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", передбачає можливість працевлаштування працівників міліції в органи поліції, шляхом видання відповідного наказу, що в свою чергу вказує на можливість виконання обумовленого судового рішення в частині обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 …", оскільки вказаною нормою передбачено прийняття працівника міліції на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посаду, в той же час, цією ж нормою передбачено імперативне правило, що вказаний пункт поширюється на працівників міліції, які відповідають вимогам до поліцейських (без винятків).

22. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 відмовлено у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення постанови від 14.03.2024 у справі №380/3419/20.

23. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 не потребує роз`яснення, оскільки є зрозумілою і не вимагає додаткового тлумачення, не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного; натомість, як слідує з доводів заяви про роз`яснення судового рішення, заявник фактично висловлює свої заперечення з мотивувальною частиною указаної постанови, вказуючи на невідповідність відображених у ній висновків суду нормам матеріального права щодо можливості виконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 з приводу вжиття заходів щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 .

24. Суд апеляційної інстанції додатково звернув увагу, що у разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України (2747-15) .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

25. Не погодившись із указаним судовим рішенням, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №380/3419/20 і прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ГУНП у Львівській області про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/3419/20, зобов`язавши суд апеляційної інстанції роз`яснити постанову від 14.03.2024 у цій справі.

26. Скаржник зазначає, що при ухваленні постанови від 14.03.2024, суд апеляційної інстанції застосував пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , яким визначено, що самого лише бажання працівника міліції продовжити службу в органах поліції, відповідно до приписів чинного законодавства, не достатньо, оскільки питання реалізації одного з двох способів (видання наказу за згодою чи шляхом проведення конкурсу) прийняття працівника міліції на службу до органів поліції належить до виключної дискреції керівника такого працівника міліції.

27. Касатор додатково звертає увагу також на положення статей 49, 50, 56, 57 Закону України "Про Національну поліцію", зокрема, щодо того, що громадяни України, що виявили бажання вступити на службу в поліцію, зобов`язані пройти медичні обстеження, а також спеціальну перевірку.

28. Отже, для відповідача були незрозумілі посилання суду апеляційної інстанції у постанові від 14.03.2024 на пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , оскільки вказаною нормою передбачено прийняття працівника міліції на службу до поліції шляхом видання наказу про призначення за згодою, чи проходження конкурсу на посаду, в той же час, цією нормою передбачено імперативне правило, що вказаний пункт поширюється на працівників міліції, які відповідають вимогам поліцейських (без винятків).

29. Окрім того відповідач зауважує, що позивач перебуває в статусі обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України; відтак, в ГУНП у Львівській області виникла об`єктивна необхідність у роз`ясненні судового рішення, оскільки прийняття особи в поліцію без перевірки на вимоги, може мати серйозні наслідки для ефективності та довіри громадськості до правоохоронних органів.

30. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без задоволення касаційну скаргу відповідача, а оскаржуване судове рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

31. Касаційна скарга ГУНП у Львівській області до Верховного Суду надійшла 31.05.2024.

32. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2024 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О

33. Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2024 відкрито провадження за скаргою ГУНП у Львівській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №380/3419/20.

34. Ухвалою Верховного Суду від 14.08.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

37. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

38. За змістом частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

39. Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

40. Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз`ясненню підлягає рішення, яким справу вирішено по суті.

41. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 23.02.2022 у справі №160/3964/20.

42. Ухвалюючи рішення про відмову в роз`ясненні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона роз`ясненню не потребує, оскільки є зрозумілою і не вимагає додаткового тлумачення, та не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного.

43. Так, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання (такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №640/10796/19).

44. Як вбачається із рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у цій справі, зобов`язавши ГУ МВС України у Львівській області вжити заходи щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1, суд першої інстанції зазначав, що з огляду на ліквідацію органу, в якому проходив службу позивач, і скорочення всіх штатних посад у міліції, приведення правовідносин, що виникли між сторонами, у первісний стан (до порушення) шляхом поновлення на посаді в органах міліції є неефективним і неможливим.

45. Суд першої інстанції вважав, що в даному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є покладання на відповідача обов`язку вжити заходів щодо обов`язкового працевлаштування ОСОБА_1 . При цьому, суд відхилив вимоги позивача щодо зобов`язання прийняти його на службу до Національної поліції, позаяк, вирішення питання про можливість використання позивача на службі (його працевлаштування) відноситься до відповідальності ГУ МВС України у Львівській області.

46. Залишаючи без змін указане рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції у постанові від 21.10.2021 погодився із наведеними висновками, та, додатково аналізуючи положення статті 51, 52 Закону України "Про Національну поліцію", дійшов висновків, що цим Законом передбачено певну процедуру прийняття на службу в органи Національної поліції, що вимагає вчинення певних дій як осіб, які приймаються на службу в поліції (як таких, що приймаються на службу вперше, так і для колишніх працівників міліції, які виявили бажання працювати в поліції), а також посадових осіб органів (закладів, установ) поліції.

47 Суд апеляційної інстанції додатково зауважив, що адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади; суд позбавлений можливості зобов`язати орган державної влади прийняти позивача на роботу, оскільки прийняттю на службу до Національної поліції передує встановлена законодавством процедура конкурсу та перевірки, яка може бути проведена лише вищезазначеним органом державної влади.

48. У подальшому, як встановлено судом апеляційної інстанції, було замінено сторону виконавчого провадження з ГУ МВС України у Львівській області на ГУНП у Львівській області, а отже на останнього перейшов обов`язок вжитя заходів щодо обов`язкового працевлаштування позивача.

49. Скасовуючи ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 про прийняття звіту відповідача про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі №380/3419/20 та встановлюючи новий строк для подання звіту, суд апеляційної інстанції, поряд із встановленням судового контролю за виконання рішенням суду, фактично встановив спосіб і порядок виконання рішення суду про поновлення, який не в повній мірі кореспондується із висновками у такому рішенні стосовно здійснення заходів щодо обов`язкового працевлаштування позивача.

50. Так, зробивши акцент на тому, що пунктом 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) передбачено можливість працевлаштування працівників міліції в органи поліції шляхом видання відповідного наказу, як можливість виконання рішення суду першої інстанції в частині здійснення заходів на обов`язкове працевлаштування позивача, суд апеляційної інстанції фактично встановив спосіб та порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, який (спосіб) не узгоджується із висновками цього ж рішення в спірній частині.

51. З огляду на наведені висновки та беручи до уваги, що Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) не передбачено оскарження постанови суду апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції з питань судового контролю за виконанням рішення суду, слід частково погодитися із скаржником про наявність у нього об`єктивної необхідності у роз`ясненні таких висновків суду апеляційної інстанції.

52. Проте, повертаючись до змісту спірної заяви відповідача, слід зауважити, що останній фактично просить роз`яснити порядок і спосіб виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 із урахуванням порядку і способу, фактично встановленого постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/3419/20.

53. Указане не узгоджується із призначенням інституту роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки суд роз`яснює судове рішення у разі його незрозумілості, однак не роз`яснює порядок його виконання (така позиція узгоджується із висновком, висловленим Верховним Судом у постанові від 22.07.2020 у справі №813/6243/15).

54. Таким чином, звернувшись до суду апеляційної інстанції із заявою про роз`яснення постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 у справі №380/3419/20, відповідач обрав невірний спосіб процесуального звернення до суду, у зв`язку із чим така заява не підлягала задоволенню.

55. Відмовляючи у задоволенні заяви відповідача з підстав того, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 є зрозумілою, суд апеляційної інстанції не в повній мірі надав оцінку змісту спірної заяви та не встановив дійсного процесуального наміру відповідача.

56. Тим не менш, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити, що з огляду на те, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 фактично встановлено спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, і беручи до уваги, що указана постанова суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню, належним способом процесуального вирішення питань, викладених відповідачем у заяві про роз`яснення судового рішення, було би розгляд питання про зміну способу виконання судового рішення в порядку, передбаченому статтею 378 КАС України.

57. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

58. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

59. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

60. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

61. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що відмовляючи у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення з мотивів того, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024 не потребує роз`яснення, оскільки є зрозумілою, не вимагає додаткового тлумачення і не містить у собі положень, які б суперечили або виключали одне одного, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права.

62. А тому, касаційну скаргу задовольнити частково, а оскаржувану ухвалу змінити, виклавши мотиви відмови у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення судового рішення - в редакції мотивів цієї постанови (пункти 52-54); в іншій частині - залишити без змін.