ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ України
6 лютого 2007 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України
у складі:
Головуючого: Шицького I.Б.
Суддів: Гуля В.С., Карпечкіна П.Ф., Колесника П.I.,
Новікової Т.О., Черногуза Ф.Ф., Щотки С.О.,
розглянувши за участю представників: Виробничого
торгово-побутового товариства з обмеженою відповідальністю
"Сапсан-Iндсервіс" - Капітанової I.С., Регіонального відділення
Фонду державного майна України по м. Києву - Євтодьєвої I.М.,
Національного технічного університету України "Київський
політехнічний інститут" - Бежевець А.М.,
за касаційною скаргою Національного технічного університету
України "Київський політехнічний інститут" на постанову Вищого
господарського суду України від 9 листопада 2006 року у справі №
2/221 ( rs316941 ) (rs316941)
за позовом Виробничого торгово-побутового
товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-Iндсервіс" до
Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.
Києву, третя особа - Національний технічний університет України
"Київський політехнічний інститут", про зобов'язання продовжити
договір, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2006 року Виробниче торгово-побутове товариство з
обмеженою відповідальністю "Сапсан-Iндсервіс" (далі - Товариство)
звернулось до господарського суду з позовом до Регіонального
відділення Фонду державного майна України по м. Києву (далі -
Фонд) про визнання недійсним п.21.1 договору оренди нерухомого
майна № 1891 від 30 червня 2005 року, укладеного між Товариством і
Фондом.
Після порушення провадження у справі позивач уточнив позовні
вимоги та просив суд зобов'язати відповідача продовжити до трьох
років дію спірного договору щодо оренди приміщення площею 441,5
кв.м. по вул. Борщагівській, 144-а у м. Києві, яке знаходиться на
балансі Національного технічного університету України " Київський
політехнічний інститут".
В обгрунтування позову позивач посилався на п.1 наказу Фонду
державного майна України від 29 червня 2005 року за № 1821
( v1821224-05 ) (v1821224-05)
згідно якого, на виконання Указу Президента
України від 12 травня 2005 року № 779/2005 ( 779/2005 ) (779/2005)
"Про
лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку
підприємництва", постановлено запровадити мінімальний термін дії
договорів оренди державного майна не менше трьох років.
Рішенням господарського суду м. Києва від 25 липня 2006 року
позов задоволено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26
вересня 2006 року рішення скасовано, в позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 9 листопада
2006 року постанову скасовано, а рішення господарського суду Києва
від 25 липня 2006 року залишено в силі.
В основу постанови Вищого господарського суду України
покладено висновки про те, що апеляційний суд в порушення статей
106, 147 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
не застосував до
спірних правовідносин Указ Президента України від 12 травня 2005
року № 779/2005 ( 779/2005 ) (779/2005)
"Про лібералізацію підприємницької
діяльності та державну підтримку підприємництва" та безпідставно
скасував законне рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі Національний технічний університет
України "Київський політехнічний інститут" просить скасувати
постанову Вищого господарського суду України від 9 листопада 2006
року з мотивів неправильного застосування норм матеріального і
процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду України від 4 січня 2007 року
порушено касаційне провадження з перегляду постанови Вищого
господарського суду України від 9 листопада 2006 року у справі №
2/221 ( rs316941 ) (rs316941)
.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників
сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, Судова палата вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вищий господарський суд України, скасовуючи постанову
апеляційної інстанції, дійшов висновку, що остання при розгляді
спору не застосувала до спірних правовідносин Указ Президента
України від 12 травня 2005 року № 779/2005 ( 779/2005 ) (779/2005)
"Про
лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку
підприємництва" та наказ Фонду державного майна України від 29
червня 2005 року, які встановлюють мінімальний термін дії
договорів оренди державного майна не менше трьох років.
Проте, з таким висновком не можна погодитись з наступних
підстав.
Господарськими судами встановлено, що між Виробничим
торгово-побутовим товариством з обмеженою відповідальністю
"Сапсан-Iндсервіс" (далі - Товариство) та Регіональним відділення
Фонду державного майна України по м. Києву укладено договір оренди
№ 1891 від 30 червня 2005 року за яким позивач взяв в оренду
приміщення площею 441,5 кв.м. по вул. Борщагівській, 144-а у м.
Києві, яке знаходиться на балансі Національного технічного
університету України " Київський політехнічний інститут".
Згідно пп. 2 п. 2 Указу Президента України від 12 травня 2005
року № 779/2005 ( 779/2005 ) (779/2005)
"Про лібералізацію підприємницької
діяльності та державну підтримку підприємництва" постановлено
запровадити мінімальний термін дії договорів оренди державного
майна не менше трьох років, за умови, що орендар не пропонує
менший термін.
Пунктом 1 Наказу Фонду державного майна України від 29 червня
2005 року постановлено відповідно до Указу Президента України від
12 травня 2005 року № 779/2005 ( 779/2005 ) (779/2005)
запровадити
мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше
трьох років, за умови, що орендар не пропонує менший термін. При
цьому мають виконуватися вимоги законодавства про оренду,
Цивільного та Господарського кодексів ( 436-15 ) (436-15)
.
Статтею 627 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що відповідно
до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору,
виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв
ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
при
укладанні господарських договорів сторони можуть визначати зміст
договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають
право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не
суперечать законодавству.
Пунктом 12.1 спірного договору сторони встановили строк його
дії на два місяці з 30 червня 2005 року до 30 серпня 2005 року
включно. Чинність даного договору припиняється внаслідок
закінчення строку, на який його було укладено. (п. 12.9 договору).
Орендар є вільним в укладанні договору, виборі контрагента та
визначенні умов договору щодо строків його дії. Зобов'язання
укласти договір оренди строком не менше трьох років виникає у
нього лише за умови, якщо він не пропонує менший термін дії
договору.
Враховуючи викладене, касаційний суд невірно застосував норми
матеріального права і дійшов помилкових висновків, погодившись з
висновком господарського суду першої інстанції, про відсутність у
орендодавця права укладати договір оренди державного майна на
строк менше трьох років.
Одночасно господарськими судами встановлено, що Національний
технічний університет України " Київський політехнічний інститут"
надіслав на адресу Регіонального відділення Фонду державного
майна України по м. Києву лист №717/780 від 1 серпня 2005 року в
якому просив Фонд не продовжувати дію спірного договору оренди у
зв'язку з необхідністю використання орендованого позивачем
приміщення для власних потреб.
Листом від 25 серпня 2005 року № 30-04/6239 Регіональне
відділення Фонду державного майна України по м. Києву повідомило
позивача, що вважатиме договір оренди нерухомого майна № 1891 від
30 червня 2005 року припиненим з 31 серпня 2005 року у зв'язку з
закінченням строку його дії. Одночасно від позивача вимагалось
надіслати на адресу Фонду акт приймання-передачі орендованого за
договором оренди майна з підписом орендаря та погодженням з боку
балансоутримувача.
Отже, апеляційний суд дійшов вірного висновку про відсутність
згоди орендодавця та балансоутримувача на продовження строку дії
спірного договору.
Враховуючи викладене, постанова Вищого господарського суду
України від 9 листопада 2006 року та рішення господарського суду
м. Києва від 25 липня 2006 року підлягають скасуванню, а постанова
Київського апеляційного господарського суду від 26 вересня 2006
року залишенню в силі.
Керуючись ст. ст. 111-17 - 111-20 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Судова палата у
господарських справах, -
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Національного технічного університету
України "Київський політехнічний інститут" задовольнити.
Скасувати постанову Вищого господарського суду України від 9
листопада 2006 ( rs316941 ) (rs316941)
року, рішення господарського суду м.
Києва від 25 липня 2006 року, а постанову Київського апеляційного
господарського суду від 26 вересня 2006 року залишити в силі.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий I.Б. Шицький
Судді В.С. Гуль
П.Ф. Карпечкін
П. I. Колесник
Т.О. Новікова
Ф.Ф. Черногуз
С.О. Щотка
Правова позиція (справа №3-4852к06)
Відповідно до п. 4 ст. 179 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
при
укладанні господарських договорів сторони мають право погоджувати
на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать
законодавству.
.
-------------------------------------------------------------
Справа № 3 -4852к 06 /46/18
Доповідач: Шицький I.Б.