Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у судовому засіданні взяли участь представники:

Позивач -ФОП ОСОБА_1. звернувся до господарського суду з позовом до відповідача -Одеської міської ради про визнання за ФОП ОСОБА_1. права власності на нежитлове приміщення підвалу загальною площею 203,5 кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Тиха, 34 на земельній ділянці загальною площею 580 кв.м.

Підставою звернення з позовом про визнання права власності на вказане приміщення стало проведення позивачем робіт із реконструкції нежитлового приміщення, орендованого ним згідно з договором оренди від 19.01.2007 р. №956/179, укладеним з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, які (на думку позивача) є підставою для визнання за ним права власності на спірне приміщення згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.02.2008 р. у справі №3/41-08-659 (суддя Д'яченко Т.Г.) позов задоволено повністю: визнано право власності ФОП ОСОБА_1. на приміщення підвалу загальною площею 203,5 кв.м, яке розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Тиха, 34 на земельній ділянці загальною площею 580 кв.м; стягнуто з Одеської міської ради на користь ФОП ОСОБА_1. витрати зі сплати державного мита в сумі 85,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду мають право подати сторони у справі, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі -Представництво) відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України звернулося з касаційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2008 р. у справі №3/41-08-659, в якій, посилаючись на незалучення його до участі у справі, зазначило, що оскаржуване рішення суттєво порушує права, законні інтереси та надані Представництву територіальною громадою м.Одеси в особі Одеської міської ради повноваження щодо управління майном, що перебуває у комунальній власності, оскільки: по-перше, спірне приміщення належить до комунальної власності територіальної громади м.Одеси і рішення щодо приватизації або продажу спірного приміщення позивачу Одеської міською радою не приймалося; по-друге, спірний об'єкт ніколи не передавався Представництвом (яке здійснює повноваження орендодавця комунального майна та повноваження власника у процесі приватизації та відчуження вказаного майна) позивачу в оренду; по-третє, Представництвом як єдиним уповноваженим органом, що виконує функції орендодавця та функції власника в процесі реалізації місцевої політики щодо управління майном комунальної форми власності територіальної громади м.Одеси, не надавалося позивачу дозволу на проведення ремонтних робіт у спірному приміщенні, у зв'язку з чим судом неправильно застосовано ст. 332 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 2 якої особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

В підтвердження доводів касаційної скарги заявником подано копію рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. №20-V "Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання"; копію рішення Одеської обласної ради народних депутатів "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" від 25.11.1991 р. №226-ХХІ; копію додатку №2 до рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. №226-ХХІ, яким затверджено перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування; копію рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. №56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Одеси" (згідно з яким єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Одеси, за винятком нежилих будівель (споруд, приміщень) комунальних установ та підприємств охорони здоров'я, є Представництво); копію розпорядження міського голови від 11.04.2005 р. №346/К-01р "По особовому складу"; копію акта обстеження нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Тиха, 34 від 24.04.2008 р., затвердженого заступником начальника Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради Ревтович Г.Н.; копію Положення про представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 р. №20-V.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2008 р. у справі №3/41-08-659 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Позивач і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У підтвердження доводів касаційної скарги про те, що рішення господарського суду Одеської області стосується прав та обов'язків Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради як виконавчого органу Одеської міської ради, який наділений повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста, заявником подано наступні докази: копію рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. №20-V "Про затвердження структури виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради, її виконавчих органів та витрат на їх утримання"; копію Положення про представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006 р. №20-V; копію рішення Одеської обласної ради народних депутатів "Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області" від 25.11.1991 р. №226-ХХІ; копію додатку №2 до рішення Од еської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. №226-ХХІ, яким затверджено перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування; копію рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. №56-V "Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м.Одеси", та інші докази, які не були предметом дослідження в господарському суді першої інстанції у зв'язку з розглядом справи без участі Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, не залученого до участі у справі.

Разом із тим, рішення господарського суду Одеської області про визнання за позивачем права власності на спірне нежитлове приміщення обґрун товано правомірністю перебування вказаного приміщення в користуванні позивача на підставі договору оренди від 19.01.2007 р. №956/179, укладеного з Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (яке не було залучено до участі у справі); а також дотриманням позивачем протипожежних та будівельних правил при здійсненні ремонту та реконструкції приміщення, що (за висновком господарського суду) є достатньою підставою для визнання за позивачем права власності на спірне приміщення відповідно до ст. 332 Цивільного кодексу України.

Викладене свідчить, що господарський суд прийняв рішення, яке стосується прав та обов'язків Представництва, не залученого до участі у справі.

Відповідно до ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст.ст. - 111-5, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, - 111-5, - 111-7, п. 3 ст. - 111-9,- ст.ст. - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2008 р. у справі №3/41-08-659 задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2008 р. у справі №3/41-08-659 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.