Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 06.11.2008 року до 27.11.2008 року.

Закрите акціонерне товариство "Трансмаш" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просило визнати недійсними пункти 1.4, 1.7, 1.19 рішень Бердянської міської ради №44 від 29.01.2004 року і №8 від 21.06.2007 року, за якими припинено Бердянському державному заводу скловолокна право користування земельними ділянками, площею 1,7249 га. та 2,25 га., що розташовані по АДРЕСА_1. та по АДРЕСА_2., зобов'язати Бердянську міську раду видати нові державні акти на право постійного користування спірними земельними ділянками Бердянському державному заводу скловолокна.

Позов вмотивований тим, що Бердянська міська рада прийняла зазначені рішення неправомірно, порушуючи права позивача, як конкурсного кредитора.

Господарський суд Запорізької області рішенням від 26.03.2008 року (судді Алейникова Т.Г., Дьоміна А.В., Гончаренко С.А.) в задоволенні позовних вимог відмовив, пославшись на їх безпідставність. Суд виходив з того, що права позивача, як конкурсного кредитора спірним рішенням не були порушені. Майнові вимоги позивача повинні відшкодовуватися у справі про банкрутство.

Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 24.07.2008 року (судді Шевченко Т.М., Кагітіна Л.М., Яценко О.М.) рішення господарського суду Запорізької області залишив без змін з тих самих підстав.

Закрите акціонерне товариство "Трансмаш" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду України від 24.07.2008 року, а справу скерувати до господарського суду першої інстанції на новий розгляд. Скаржник мотивує скаргу порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, зокрема: статті 129 Конституції України, статей 190, 191 Цивільного кодексу України, статті 139 Господарського кодексу України, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулося і Міністерство промислової політики України, в якій також, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 26.03.2008 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду України від 24.07.2008 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скаржник мотивує скаргу порушеннями судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема: статті 129 Конституції України, статі 92 Цивільного кодексу України (435-15) , статей 84, 142 Земельного кодексу України, статті 38 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх судових інстанцій було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.01.2004 року і 21.06.2007 року Бердянська міська рада прийняла рішення №44 та №8 "Про припинення права користування земельними ділянками площею 1,7249 га. та 2,25 га. (пункти 1.4, 1.7, 1.19 рішення), що розташовані по АДРЕСА_1, а також по АДРЕСА_2", Бердянському державному заводу скловолокна.

Ухвалою від 09.06.2005 року господарського суду Запорізької області порушено провадження у справі №19/125-05 про банкрутство Бердянського державного заводу скловолокна, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, запроваджено процедуру розпорядження майном боржника. Визнано вимоги Закритого акціонерного товариства "Трансмаш" ( що є позивачем у справі) у сумі 636738 грн, які внесені до реєстру вимог конкурсних кредиторів Бердянського державного заводу скловолокна. Отже, Закрите акціонерне товариство "Трансмаш" є конкурсним кредитором у справі про банкрутство заводу скловолокна.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України, на підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 2 вказаного Кодексу визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Позивачами у справі є особи (які зазначені в статті 1 Господарського процесуального кодексу України), що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу ( стаття 21 цього Кодексу). Отже, за змістом статей 2, 21 Господарського процесуального кодексу України підставою для звернення з позовом є порушення особи майнового або немайнового права та інтересу.

Способи захисту прав на земельні ділянки передбачені статтею 152 Земельного кодексу України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Отже, в розумінні зазначеної норми саме власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю в тому числі і шляхом визнання недійсним рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування.

Оскільки, суди попередніх інстанцій не встановили, факту порушення спірним рішенням прав та законних інтересів позивача (який є конкурсним кредитором) на земельні ділянки площею 1,7249 га. та 2,25 га., що розташовані по АДРЕСА_1. та по АДРЕСА_2, вони правомірно відмовили в за-доволенні позовних вимог щодо визнання недійсними рішень Бердянської міської ради №44 від 29.01.2004 року і №8 від 21.06.2007 року, якими припинено право користування земельними ділянками Бердянському державному заводу скловолокна.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в пункт 1 Постанови від 29 грудня 1976 року 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Отже, фактичні обставини справи встановлено господарськими судами попередніх судових інстанцій на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідає цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 108, - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2008 року у справі № 10/44/08 залишити без змін, а касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Трансмаш" та Міністерства промислової політики України - без задоволення.