Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В судовому засіданні взяли участь представники:

- позивача: Кияшко О.О. дов. б/н від 07.03.2008р.

- відповідача 1: не з'явились

- відповідача 2: не з'явились

- третьої особи 1: ОСОБА_1

- третьої особи 2: Булах О.І. дов. №010-01/7400 від 27.12.2006р.

Закритим акціонерним товариством "Херсонпостачзбут" подано позов до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні і Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс" про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого і заставленого майна, яке належить позивачу, проведених відповідачем-2 19.11.2007р. та оформлених протоколом № 7201066-1 від 19.11.2007р.

Рішенням господарського Херсонської області від 06.05.2008р. (суддя Задорожна Н.О.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 15.08.2008р. (колегія суддів у складі: головуючого- Мірошніченка М.В., суддів Кричмаржевського В.А., Хуторного В.М.) вказане рішення суду скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належить Закритому акціонерному товариству "Херсонпостачзбут", оформлених протоколом № 7201066-1 від 19.11.2007р. Стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні на користь Закритого акціонерного товариства "Херсонпостачзбут" суму 63,75 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультисервіс" на користь Закритого акціонерного товариства "Херсонпостачзбут" суму 63,75 грн. державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Відкрите акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Позивач, відповідачі та третя особа-1 не скористались правом, наданим ст.- 111-2 ГПК України, не надіслали відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті - 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Відповідачі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, 30.01.1997р. між Державним експортно-імпортним банком і ТОВ "Тофія" (позичальник) був укладений кредитний договір № 184-ВК, згідно умов якого банк надає позичальнику комерційний кредит строком до 12 місяців в сумі 999.940,00 доларів США, необхідний для оплати бензину.

Також 30.01.1997р. між ЗАТ "Херсонпостачзбут" (поручитель) і Державним експортно-імпортним банком (Укрексімбанк) був укладений договір поруки, згідно з п.1 якого поручитель зобов'язується перед Укрексімбанком відповідати за виконання зобов'язань ТОВ "Тофія" по кредитному договору № 184-ВК від 27.01.1997р. і зобов'язується нести солідарну відповідальність своїми коштами та майном по зобов'язаннях ТОВ "Тофія" у розмірі основної суми позики, що становить 999.940,00 доларів США, відсотків та всіх інших платежів, що нараховуються по цій позиці, а також відшкодування збитків та виплати неустойки шляхом переказу Укрексімбанку належних до сплати сум.

З метою забез печення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № 184-ВК від 30.01.1997р., між ЗАТ "Херсонпостачзбут"(заставодавець) і Державним експортно-імпортним банком (заставодержатель) був укладений договір застави № 246 від 30.01.1997р., згідно до умов якого заставодавець заставляє своє майно (майновий комплекс) згідно до переліку (додаток № 1), яке розташовано за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км. Загальна вартість предмету застави за взаємним погодженням сторін оцінено у сумі 2.273.867,00 грн., що в еквіваленті дорівнюватиме 1.204.698,00 доларів США.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором та існуванням за станом на 30.12.1997р. непогашеного кредитного боргу в сумі 2.273.867,00 грн., приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис від 30.12.1997р. за реєстровим № 6590 про стягнення з ЗАТ "Херсонпостачзбут" зазначеної суми боргу на користь банку.

11.04.2005р. ВДВС Комсомольського РУЮ у м. Херсоні була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 30.12.1997р. за реєстровим № 6590.

В ході проведення виконавчих дій були складені акти опису й арешту майна від 13.11.2006р., 23.11.2006р., 19.12.2006р., за якими описано та арештовано майно ЗАТ "Херсонпостачзбут".

В подальшому, 26.10.2007р. між Комсомольським ВДВС Херсонського МУЮ і ТОВ "Мультисервіс" був укладений договір № 7201066 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, за умовами якого ВДВС передає Спеціалізованій організації для реалізації арештоване державним виконавцем нерухоме майно, а Спеціалізована організація здійснює його реалізацію на прилюдних торгах. На прилюдні торги передається нерухоме майно, яке арештовано при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріусу від 30.12.1997р.; загальна сума стягнення -2.319.494,34 грн.

19.11.2007р. проведені прилюдні торги по реалізації нерухомого майна, яке належить ЗАТ "Херсонпостачзбут", за наслідками чого складено протокол №7201066-1. Переможцем торгів визначений Приватний підприємець ОСОБА_1.

Державним виконавцем складений акт проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затверджений в.о. начальника Комсомольського ВДВС Херсонського МУЮ 30.11.2007р., на підставі якого приватним нотаріусом видано Свідоцтво від 30.11.2007р. за реєстровим № 2920 про те, що ОСОБА_1 належить право власності на майно, яке складається з майнового комплексу, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке придбане ОСОБА_1 за 1.102.000,00 грн. і яке раніше належало ЗАТ "Херсонпостачзбут".

У відповідності зі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Згідно зі ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за незалежною оцінкою.

Пунктом 5.11 "Інструкції про проведення виконавчих дій", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999р. № 74/5 (z0865-99) , передбачено, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати операції з нерухомістю і визначені на тендерній (конкурсній) основі, і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою. Прилюдні торги мають бути проведені спеціалізованою організацією у двомісячний строк з дня одержання заявки державного виконавця на їх проведення. Акт про проведення прилюдних торгів затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби і є підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки реалізації майна проведена з дотриманням встановленого "Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна" порядку, що стало підставою для відмови в позові.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не погодився суд апеляційної інстанції, оскільки виконавчий напис від 30.12.1997р. за реєстровим №6590 був пред'явлений до виконання 05.04.2005р., тобто з пропуском строку пред'явлення такого документу до виконання, а отже у державної виконавчої служби не було підстав для відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису від 30.12.1997р. за реєстровим № 6590, та як наслідок, не було підстав для проведення виконавчих дій, у т.ч. передачі нерухомого майна позивача на реалізацію на прилюдних торгах.

Але такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним, оскільки визнаючи правомірними доводи суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, але, при цьому скасовуючи рішення суду першої інстанції з підстав порушення строку пред'явлення виконавчого напису до виконання, апеляційний суд не звернув уваги, що правомірність відкриття виконавчого провадження по виконання виконавчого напису не була предметом даної справи.

До того ж, до такого висновку суд дійшов без дослідження документів виконавчого провадження та без врахування того, що виконавче провадження по примусовому виконання виконавчого напису від 30.12.1997р. за реєстровим №6590 було відкрито ще в 1998 році, а в 2005р. воно за заявою стягувача було лише поновлено.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи, а тому у нього не було достатніх правових підстав для скасування рішення господарського суду Херсонської області, яке прийнято з дотриманням всіх вимог, встановлених до судового рішення постановою Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) .

За таких обставин, враховуючи, що в силу вимог ст. - 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх, касаційна скарга відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9- - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 15.08.2008р. скасувати, а рішення господарського суду Херсонської області від 06.05.2008р. у справі №7/2-пд-08 залишити без змін.