29/137-08 Про зобов’язання до укладання договору оренди земельної ділянки - 26.11.2008 Прийняття

Акціонерне товариство "Герць" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про зобов’язання Харківської міської ради укласти з Акціонерним товариством "Герць" договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0007га по вул. Транспортна колона, 2 для обслуговування нежитлових будівель літ. "А-3", "Б-1", "В-1" строком до 01.04.2012р.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.04.2008р. (суддя П.В.Тихий), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. (судді: М.В.Токар, Н.Д.Білоконь, В.О.Фоміна), позовні вимоги задоволено повністю, зобов’язано Харківську міську раду укласти з Акціонерним товариством "Герць" договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0007га по вул. Транспортна колона, 2, для обслуговування нежитлових будівель літ. "А-3", "Б-1", "В-1" строком до 01.04.2012р.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Харківська міська рада подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Свою вимогу Харківська міська рада мотивує тим, що господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Герць" доводить про безпідставність вимог Харківської міської ради та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів по даній справі залишити без змін.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Харківської міської ради підлягає задоволенню частково.

Як встановлено господарським судом:

Позивач є власником нежитлових будівель літ. "А-3", "Б", "В-1", які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Транспортна Колона, 2 (раніш вул. Транспортна, 2) за договором купівлі-продажу від 07.06.02р., що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Тимофєєвою О.В. в реєстрі за № 1438 та зареєстрований КП "ХМБТІ" № 4310 від 14.06.02р.

Рішенням XVII сесії XXIV скликання Харківської міської ради від 19.11.03р. № 230/03 позивачу надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,6га по вул. Транспортній, 2 для обслуговування нежитлових будівель.

Проект відведення земельної ділянки по вул. Транспортній, 2 позивачем погоджено зі всіма службами.

На підставі вищезазначених узгоджень у 2007 році рішенням 13 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 82/07 позивачу було надано в оренду строком до 01.04.2012р. земельну ділянку загальною площею 1,0007га по вул. Транспортна колона, 2 для обслуговування нежитлових будівель лі. "А-3", "Б-1", "В-1"(виробничі та допоміжні приміщення).

Рішенням 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.2007 р. № 136/07 були внесені зміни до рішення Харківської міської ради № 82/07, якими слова "по вул. Транспортна колона, 2" замінені словами "по вул. Транспортна колона, 2 (колишня вул. Транспортна, 2)".

Але відповідач рішення 13 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 25.04.2007 р. № 82/07 не виконав, договір оренди з позивачем не уклав.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як вже було зазначено, позивач просить зобов’язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0007га.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Поняття договору оренди землі визначено ст. 13 Закону України "Про оренду землі", згідно якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Вимоги щодо змісту договору оренди встановлені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Позивач просить зобов’язати відповідача укласти договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,0007га., отже між сторонами виник спір щодо спонукання відповідача укласти з позивачем договір оренди. Вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій мав розглянути умови на яких сторони мали укласти зазначений договір та інші обставини, які передують укладенню договору оренди землі.

Вимоги щодо змісту судового рішення щодо спонукання укласти договір встановлені ст. 84 ГПК України, частиною 3 якої визначено, що у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у спорі, який виник при спонукання укласти договір у резолютивній частині рішення вказуються умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Проте, господарський суд не зазначив в резолютивній частині рішення умови на яких сторони зобов’язані укласти договір, що є порушенням вищенаведеної правової норми. Відсутній у матеріалах справи і проект договору, що є порушенням ст. ст. 32, 36, 38 ГПК України.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.04.2008р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р.у справі № 29/137-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.