Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

в судовому засіданні взяли участь представники:

У провадженні господарського суду Тернопільської області знаходиться справа № 10/Б-932 про банкрутство ЗАТ "Берізка".

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 р. (суддя Півторак М.Є.). визнано грошові вимоги Бучацької МДПІ Тернопільської області (далі –Бучацька МДПІ) до боржника на суму 56 150,70 грн., в частині грошових вимог на суму 86 170,75 грн. провадження у справі припинено, а решту грошових вимог відхилено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу Бучацької МДПІ залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 р. –без змін.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Бучацька МДПІ звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. і ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 р. та прийняти нове рішення, яким визнати кредиторські вимоги Бучацької МДПІ в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Бучацькою МДПІ було заявлено до боржника, з урахуванням заяви про зменшення кредиторських вимог від 20.11.2007 р. №5733, грошові вимоги у розмірі 144 759,88 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.07.2004 р. у іншій справі №15/Б-480 про банкрутство цього ж боржника - ЗАТ "Берізка" з заявлених Бучацькою МДПІ грошових вимог у розмірі 130 127,44 грн., було визнано грошові вимоги у розмірі 128 962,03 грн.

При цьому, боржником було погашено Бучацькій МДПІ, що не заперечує остання, - 180 630,00 грн. (100 140,00 грн. шляхом взаємозаліку та 80 940,19 грн. шляхом перерахування коштів від продажу основних засобів), тобто надмірно, понад суму визнаних грошових вимог.

Разом з тим, Бучацькою МДПІ в порушення вимог чинного законодавства були нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов'язань на неіснуючі суми податкового боргу.

Крім того, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.07.2006 р. у справі №13/214-3310 стягнено з боржника 28 180,14 грн. земельного податку та пені, а також 281,80 грн. державного мита.

Також, судами встановлено, що 11.10.2007 р. боржником було добровільно сплачено 39 122,00 грн. шляхом перерахування коштів відповідними платіжними дорученнями.

На підставі наведеного судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, було визнано грошові вимоги Бучацької МДПІ доборжника у розмірі 56 150,70 грн., а в частині грошових вимог у розмірі 86 170,75 грн. провадження у справі припинено та решту грошових вимог - відхилено.

Однак, Бучацькою МДПІ не було доведено, чому заборгованість боржника є більшою ніж погашено боржником у попередній справі про банкрутство (180 630,00 грн.) та добровільно перераховано (39 122,00 грн.).

Вказане не може бути спростовано судом касаційної інстанції, оскільки в силу ст. 111 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, та лише перевіряє на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Водночас порушень судами приписів ст. 43 ГПК України колегією суддів не вбачається.

Таким чином, перевіривши на підставі встановлених судами обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування оскаржуваних ухвали суд першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

З урахуванням зазначеного та керуючись ст. ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 33, 43, 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

1. Касаційну скаргу Бучацької МДПІ Тернопільської області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 р. та ухвалу господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007 р. у справі № 10/Б-932 залишити без змін.